Куропатиця
| ?Куропатиця | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Куроподібні (Galliformes) |
| Родина: | Фазанові (Phasianidae) |
| Підродина: | Rollulinae |
| Рід: | Куропатиця (Caloperdix) Blyth, 1861 |
| Вид: | Куропатиця |
| Біноміальна назва | |
| Caloperdix oculeus (Temminck, 1815) | |
| Підвиди | |
| |
| Синоніми | |
| Perdix oculea Temminck , 1815 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Caloperdix oculeus |
 Віківиди: | Caloperdix oculeus |
 ITIS: | 176042 677550, 176042 |
 МСОП: | 22679094 |
 NCBI: | 466541 |
Куропатиця[2] (Caloperdix oculeus) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Мешкає в Південно-Східній Азії. Це єдиний представник монотипового роду Куропатиця (Caloperdix)[3][4]
Опис
Довжина птаха становить 27-32 см, вага 191—230 г. Голова, груди і живіт яскравого рудувато-коричневого кольору. Спина чорна, поцятована рудуватими смужками. Крила коричневі з чорними плямами. Самці і самки майже не відрізняються, крім кількості шпор: у самця їх дві, тоді як в самки одна.
Поширення і екологія
Ареал куропатиці простягається від південної М'янми через перешийок Кра до Малайського півострова, Суматри і Калімантану. Птах мешкає в сухих тропічних лісах, вологих тропічних лісах, в чагарників і бамбукових лісах на висоті до 1200 м над рівнем моря.
Таксономія
Куропатиця була описана Конрадом Якобом Темінком в 1815 році. Вид отримав назву Perdix oculea і був віднесений до роду Куріпка (Perdix). В 1861 році Едвард Бліт виділив вид в монотиповий рід.
Виділяють три підвиди куропатиці:[5]
- C. o. oculeus (Temminck , 1815) — М'янма, Таїланд і Малайзія
- C. o. ocellata (Raffles, 1822) — острів Суматра
- C. o. borneensis Ogilvie-Grant, 1892 — острів Калімантан
Поведінка
Це малодосліджений вид птахів. Він живе поодинці або парами; є неперевірені свідчення про невеликі зграї куропатиць. Харчується ягодами, насінням, травами і комахами. В кладці 8-9 яєць, сезон розмноження триває 18-20 днів.
Збереження
МСОП вважає стан збереження куропатиці близьким до загрозливого. Її популяція зменшується по всьому ареалу через знищення середовища проживання.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2012). Caloperdix oculeus. Архів оригіналу за 29 квітня 2016. Процитовано 26 листопада 2013.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ McGowan, P.J.K. & Kirwan, G.M. (2019). Ferruginous Partridge (Caloperdix oculeus). In: del Hoyo, J., Elliott, A., Sargatal, J., Christie, D.A. & de Juana, E. (eds.). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions, Barcelona. (retrieved from https://www.hbw.com/node/53466 on 23 February 2019).
- ↑ McGowan, P.J.K. & Kirwan, G.M. (2018). Ferruginous Partridge (Caloperdix oculeus).
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Pheasants, partridges, francolins (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 серпня 2020.
Джерела
- Steve Madge, Phil McGowan and Guy M. Kirwan: Pheasants, Partridges and Grouse. A Guide to the Pheasants, Partridges, Quails, Grouse, Guineafowl, Buttonquails and Sandgrouse of the world. Christopher Helm, London 2002, ISBN 0-7136-3966-0.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).