Яцек Куронь
| Яцек Куронь пол. Jacek Kuroń  | |
|---|---|
 | |
| Народження: | 3 березня 1934[1][2][…] Львів, Польська Республіка[4][5] |
| Смерть: | 17 червня 2004[1][2][…] (70 років) Варшава, Польща[4][5] |
| Поховання: | Військовий цвинтар у Повонзках[7] |
| Країна: |  Польща |
| Релігія: | атеїзм |
| Освіта: | Варшавський університет (1964) і XXII Liceum Ogólnokształcące im. Jose Marti w Warszawied |
| Партія: | Польська об'єднана робітнича партія (листопад 1953), Польська об'єднана робітнича партія (листопад 1964), Громадянський парламентський клубd, Citizens' Movement for Democratic Actiond, Демократична унія і Унія Свободи |
| Шлюб: | Гражина Куронь і Данута Куронd |
| Діти: | Мацей Куронь |
| Нагороди: | |
 Яцек Куронь у Вікісховищі | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
Я́цек Ян Ку́ронь (пол. Jacek Jan Kuroń; 3 березня 1934, Львів, Польська Республіка — 17 червня 2004, Варшава, Польща) — польський політик і державний діяч, видатний діяч антикомуністичної опозиції.
Біографія
З 1949 брав активну участь у діяльності прокомуністичного Польського союзу молоді (ПСМ). З 1952 був штатним інструктором харцерської організації та вступив у Польську об'єднану робочу партію (ПОРП). У листопаді 1953 виключений з ПСМ і ПОРП за критику ідеологічної концепції ПСМ.
Закінчив історичний факультет Варшавського університету (1957). Діяч незалежного студентського руху у 1960-х роках. За «відкритий лист до партії» (1965; з Каролем Модзелевським), що критикував бюрократизм і класовий характер режиму в Польській Народній Республіці з позицій демократичного марксизму, засуджений до 3 років ув'язнення (звільнений у 1967). У 1968 за організацію студентських страйків засуджений до трьох з половиною років ув'язнення.
У вересні 1976 став одним із засновників Комітету захисту робітників (пол. Komitet Obrony Robotników), в 1977 — Комітету громадської самооборони (пол. KSS KOR; пол. Komitet Samoobrony Społecznej KOR), учасник нелегальної преси й підпільної системи політичної самоосвіти.
Один із авторів стратегії діяльності незалежної профспілки «Солідарність» (1980). З упровадженням воєнного стану 13 грудня 1981 інтернований, в 1982 заарештований за обвинуваченням у спробі повалення державного ладу. Звільнений за амністією (1984).
Учасник «Круглого столу» (1989), що призвів до частково вільних виборів й перемоги на них «Солідарності». Депутат Сейму (1989—2001); міністр праці та соціальної політики (1989—1990; 1992—1993). На президентських виборах у 1995 році висувалася його кандидатура.
Наприкінці свого життя критично оцінював результати капіталістичних трансформацій у країнах Центрально-Східної Європи. В інтерв'ю 2001 року заявив:
|
Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином. І ось доказ: я думав, що капіталізм може реформувати сам себе, все необхідне, наприклад робітниче самоврядування... Ось доказ моєї сліпоти... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм» [9]. | 
|
Похований на військовому цвинтарі Повонзки у Варшаві.
Його син, Мацей — кухар (1960—2008).
Праці
Українські переклади
- Куронь Яцек. Поляки та українці: важкий діалог. — К.: Дух і літера, 2012. — 264 с. ISBN 978-966-378-249-2
Визнання
Нагороджений польським орденом Білого Орла (1998), французьким орденом Почесного легіону, німецьким Орденом «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», українським орденом князя Ярослава Мудрого, литовським орденом Гедимінаса, міжнародним Орденом Усмішки. У липні 2012 року на будинку на вулиці Стрийській, 38 у Львові, де мешкав Куронь, відкрито меморіальну таблицю[10].
2018 року Львівська міськрада присвоїла ім'я Яцека Куроня площі біля Генерального консульства Польщі[11][12].
У Львові українські та польські друзі щорічно проводять "Дні Яцека Куроня"[13][14][15][16].
Примітки
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11900111X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
- ↑ Pożegnanie Jacka Kuronia — Варшава, 2004.
- ↑ https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000050939&find_code=SYS&local_base=ARS10
- ↑ Как правительство исцеляло польскую экономику после 1989 года
- ↑ Вербовська М. Згадка про Яцека Куроня // Львівська газета. — 12 липня 2012. — № 38 (677). — С. 4.
- ↑ У Львові відкрили площу імені польського діяча і дисидента, друга України Яцека Куроня. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
- ↑ У Львові вшанували пам’ять Яцека Куроня. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
- ↑ Терещук, Галина (17 червня 2018). Українські та польські діячі заявляють про «маніпулювання правдою» та «ідеологічні підтасовки». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
- ↑ У Львові відбудуться Дні Яцека Куроня. Польсько-український портал (укр.). 12 червня 2019. Процитовано 18 січня 2025.
- ↑ Kuzmenko, Oksana (16 червня 2020). День Яцека Куроня у Львові. Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
- ↑ “Дні Яцека Куроня” відбудуться у Львові. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
Джерела
- С. В. Кульчицький. Куронь Яцек [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 526. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Кульчицький С. В. Куронь Яцек // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8. [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).