Кума Смерть

Кума Смерть
Жанр	Чарівна казка
Автор	Народ
Мова	українська
Країна	Україна, Східна Європа
Цей твір у Вікіджерелах

«Кума Смерть» — українська народна казка, що належить до типу ATU 332 («Хрещений батько Смерть») за класифікацією Аарне-Томпсона-Утера. Казка досліджує теми долі, смерті, багатства та справедливості, розповідаючи про бідного чоловіка, який обирає Смерть як куму для своєї дитини. Внаслідок цього він отримує дар лікування хворих, але зрештою не може уникнути власної смерті. Казка має паралелі з європейськими фольклорними оповідями, зокрема з німецькою казкою братів Ґрімм «Хрещений батько Смерть» (Der Gevatter Tod). В українському фольклорі відомі регіональні варіанти, записані в різних областях.

У сім'ї бідного чоловіка народжується дитина, але через злидні ніхто в селі не погоджується стати кумом. Чоловік зустрічає незнайому жінку, яка пропонує свої послуги. Вона виявляється Смертю, але обіцяє допомогти родині. Смерть робить чоловіка «цілителем»: якщо вона сидить у ногах хворого, той одужає; якщо в головах — помре. Завдяки цьому чоловік стає багатим, лікуючи людей і отримуючи винагороди.

Згодом він лікує царівну, за що отримує золото. По дорозі додому він відвідує хату Смерті, де бачить свічки, що символізують людські життя: нові — для народжених, напівзгорілі — для середнього віку, догорілі — для тих, чиє життя закінчується. Смерть показує, що його свічка догоряє.

Щоб уникнути смерті, чоловік замовляє колиску на пружині, лягає в неї та намагається обдурити Смерть, повертаючи колиску, щоб вона опинялася в ногах. Однак Смерть все одно досягає голови і забирає його життя, кажучи: «Куме, крути — не крути, мусиш умерти»^[1].

Казка поширена в українському фольклорі з регіональними відмінностями:

• Буковинський варіант, де акцент на бідності родини та допомозі Смерті в лікуванні. Смерть навчає чоловіка лікувати, якщо вона в ногах, і пророкувати смерть, якщо в головах.
• Полтавський варіант під назвою «Смерть-кума», де бідний чоловік з родиною в маленькій хаті обирає Смерть як куму. Вона робить його лікарем і показує свічки життів^[2].
• Гуцульський варіант під назвою «Про куму Смерть», де чоловік служить у жидів і не має хати. Смерть допомагає йому стати лікарем, але зрештою забирає життя.

Інші варіанти включають елементи, як-от «Бідний чоловік і Смерть», де чоловік має багато дітей і обирає Смерть через її справедливість^[2][3].

Казка належить до типу ATU 332, де Смерть як хрещений батько (або мати) надає дар лікування, але герой намагається обдурити долю. Мотив свічок або ламп, що представляють життя, поширений у європейському фольклорі, символізуючи неминучість смерті. У слов'янських варіантах, як моравській казці Smrt kmotra, герой намагається продовжити життя, міняючи свічки, але зазнає невдачі^[4].

Українські версії підкреслюють соціальну справедливість: Смерть обирають за рівність до бідних і багатих. Теми жадібності та спроб уникнути смерті призводять до морального висновку про неминучість долі.

Казка подібна до:

• Німецької Godfather Death братів Ґрімм, де бідний чоловік обирає Смерть як хрещеного батька для сина, який стає лікарем^[4].
• Чеської Smrt kmotra, де герой міняє свічки, щоб продовжити життя^[4][5].
• Угорської та норвезької варіантів, де герой обманює Смерть, перевертаючи ліжко^[6].

Казка адаптована в аудіо- та відеоматеріалах, наприклад, в аудіоказках для дітей^[7][8].

• Смерть (персонаж)

• Карпенко С. Д. Українське казкознавство: методологія досліджень та едиційна практика: монографія. — Дніпро: Середняк Т. К., 2024. — 439 с.
• Мушкетик Л. Г. Персонажі української народної казки: монографія. — Київ: Український письменник, 2014. — 350 с.
• Наумовська О. Концепт «Смерть» в українській народній казці // Bibliotekarz Podlaski: Ogólnopolskie Naukowe Pismo Bibliotekoznawcze i Bibliologiczne. — 2021. — № 49(4). — С. 69–86. — DOI: 10.36770/bp.546. — Ліцензія: CC BY-SA 4.0.
• Требик О. Образ смерті в українських кумулятивних казках // Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки. — 2019. — Т. 2 (185). — С. 39-48.
• Uther, Hans-Jörg. The Types of International Folktales: A Classification and Bibliography, Based on the System of Antti Aarne and Stith Thompson. — Helsinki: Suomalainen Tiedeakatemia, 2004. — (FF Communications ; No. 284—286).