YaChudo

Куляшне

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.


Село
Куляшне
пол. Kulaszne
Греко-католицька церква св. Архангела Михаїла
Координати 49°26′00″ пн. ш. 22°10′00″ сх. д. / 49.43333° пн. ш. 22.16667° сх. д.
Країна
ВоєводствоПідкарпатське воєводство
ПовітСяноцький повіт
ГмінаКоманча
Перша згадка1538
Населення191 осіб (2011[1])
Часовий поясUTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код(+48) 13
Поштовий індекс38-542
Автомобільний кодRSA
SIMC0354347
GeoNames767070
OSM ↑2905012 ·R (Ґміна Команча)
Куляшне. Карта розташування: Польща
Куляшне
Куляшне
Куляшне (Польща)
Куляшне. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Куляшне
Куляшне
Куляшне (Підкарпатське воєводство)
Мапа
CMNS: Куляшне у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Куляшне (пол. Kulaszne) — лемківське село в Польщі, у гміні Команча Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 191 особа (2011[1]).

Розташування

Знаходиться на річці Ослава.

Назва

В ході кампанії ліквідації українських назв у 1977—1981 роках село називали Мєндзиґуже (пол. Międzygórze).

Майже анекдот

На думку польського археолога Володимира Антонієвича назва села походить від албанського слова kulloše, що означає пасовище.

Історія

Закріпачене в 1538 році на волоському праві. До 1772 року село входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. За податковим реєстром 1565 р. в селі було 16 кметів на 8 і 1/2 ланах з численними податками й повинностями.[2]

З 1772 до 1918 року в — Ліському, а згодом Сяніцькому повітах Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини.

У 1785 році у Куляшному проживало 235 осіб.

У 1905 році Вернер Ліпа разом з іншим співвласником займав 180 га землі в Куляшному.

В 1912 р. збудовано дерев'яну церкву св. Михаїла.

У 1918—1919 роках село разом з іншими 33 селами входило до складу Команчанської Республіки. Далі село входило до Сяніцького повіту Львівського воєводства.

В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 650 жителів села — 620 українців, 10 поляків і 20 євреїв[3].

До виселення лемків у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла[4] у селі була греко-католицька церква парафії Щавне Лупківського деканату[5].

Половину українців у 1944—1946 рр. було виселено до УРСР. Під час операції «Вісла» 28.04-10.05.1947 депортована решта (307 осіб). Саме тут у полі між річкою і коліями біля станції Куляшне було влаштоване гетто для українців. У ньому просто неба під дощами і холодом днями і ночами чекали завантаження у вагони зігнані Польським військом жителі довколишніх сіл. Звідси 29 квітня 1947 р. відправлено на Повернені Землі.[6] На початку 1960-х років декілька десятків колишніх мешканців повернулися додому і поселилися в селі.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква

У Куляшному була греко-католицька церква св. Архангела Михаїла, яка входить до складу Сяніцького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Належала до парафії у Щавному. Спалена в 1974 р. Вціліла мурована дзвіниця.[7]

У 1962 році неподалік місця, де колись був старий храм, було збудовану нову муровану греко-католицьку церкву св. Архистратига Михаїла. Поблизу знаходиться старий цвинтар.

З 1947 року в селі є римо-католицький костел з парафією у Буківсько.

Мешканці

Згідно записів у XIX столітті у Куляшному мешкали особи з прізвищами: Баранецький, Барвицький, Барнечка, Бернецький, Биник, Біда, Вах, Гринчишин, Гузельс, Гузік, Дембицький, Дембука, Дзюбак, Дороцяк, Дяк, Єремко, Жимський, Інкула, Качмар, Кіцак, Крепіч, Кролик, Кукулка, Купер, Курпа, Малиняк, Марко, Мафко, Мельник, Михалишин, Мищишин, Нич, Очич, Процько, Сейка, Секелик, Семен, Сидор, Собко, Стапай, Сташицький, Стройний, Тейка, Терек, Трояновський, Урбан, Халупняк, Хвостяк, Хомчак, Хрін, Цюра, Шимока, Шимський, Шумський, Фейко, Феньо, Юренко, Юрківська, Яценко.

Видатні особи

  • похований Анджей Васіельевскі (1949—1995) — польський різьбяр, художник і поет

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 98 15 71 12
Жінки 93 13 63 17
Разом 191 28 134 29

Див. також

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Куляшне

  1. ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ↑ Жерела до історії України-Руси. Том 02. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 2. Люстрації земель Перемиської і Сяноцької. — с. 272 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
  3. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 74.
  4. ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 4 вересня 2016.
  5. ↑ Шематизм Перемиськои єпархії. — Перемишль, 1936. — с. 64. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 6 вересня 2016.
  6. ↑ Євген Місило (1997). Акція «Вісла». Документи. Львів: Наукове товариство імені Шевченка. с. 453. ISBN 5-7707-8504-7. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 2 листопада 2020.
  7. ↑ Apokryf Ruski. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
  8. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).