YaChudo

Кульпарків

Переглядів: 0. Оновлено 29.10.2026.

Кульпарків
Львів
Кульпарків
Кульпарків

Зупинка громадського транспорту «Кульпарків»
Загальна інформація
49°49′02″ пн. ш. 23°59′25″ сх. д. / 49.8172° пн. ш. 23.9903° сх. д.
Країна  Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Район Франківський
Адмінодиниця Львів Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштовий індекс 79026, 79041, 79053, 79057, 79060, 79071[1]
Телефонний код 032
Головні вулиці Кульпарківська, Івана-Теодозія Куровця
Заклади освіти
та культури
Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка», Львівський університет бізнесу та права
Парки Парк «Горіховий Гай», Кульпарків
Карта
Мапа

Кульпа́рків (пол. Kulparków) — місцевість у Франківському районі міста Львова. Обмежена залізницею, вулицями Княгині Ольги, Володимира Великого та Кульпарківською, частково виходячи за ці межі.

Історія

Документ датований 1899 роком. Згадуються назви Kulparków, Lwów та Lemberg

Кульпарків розташований поза межами земель, які подарував Львову 1356 року польський король Казимир III Великий. Прибутки з цих земель ішли на утримання міських фортифікацій. Перша згадка про приміське поселення в цьому місці належить до 1426 року. Поселення з'явилося на місці викорчовуваних лісів та належало міщанинові Павлу Ґольдберґу. До речі, львівські міщани могли самостійно закладати нові села, городи тощо та отримувати з них прибутки.[2] Від його імені поселення отримало назва Ґольдбергоф (нім. Goldberghof), а згодом Ґольдпарків, що з часом трансформувалося у Кульпарків.

Існує ще одна згадка про цю місцевість, датована 1571 роком, коли Корнякт надав кредит міській владі на суму 1100 злотих для викупу кульпарківського фільварку (маєтку) «Ґольдберґ», який належав відомому міщанину Станіславові Шольцу[3].

У 1875 році ухвалою Галицького Крайового сейму в Кульпаркові побудовано Крайовий заклад для розумово хворих, куди направлялися хворі з усього коронного краю. Лікарняна допомога розумово хворим у цей період обмежувалася головним чином функцією утримання[4]. У вересні 1884 року при лікарні був відкритий невеликий єврейський цвинтар площею 0,77 га. Тепер на його місці розташовано завод залізобетонних виробів[5].

У 1899 році в Кульпаркові відкрилося поштове відділення[6] й до 1939 року містилося в будинку на вул. Оборонців Львова, 3а (нині — вул. Кульпарківська)[7].

Воєнний злочин стався у 1919 році в Кульпаркові, під час транспортування полонених вояків Української Галицької Армії, польські жовніри вбили чотирьох вояків.[джерело?]

Село належало до парафії при костелі святої Марії Маґдалини. У 1926—1927 роках за проєктом архітектора Людомила Гюрковича тут було споруджено невелику каплицю у спрощених необарокових формах[8]. По війні каплицю перетворено на православну церкву, а 1970 року (за іншими даними 1973) зруйновано танком[8].

Частину Кульпаркова 1 квітня 1927 року вилучено з сільської гміни та приєднано до Львова[9], 11 квітня 1930 року підміське село Кульпарків було приєднано до Львова[10][11].

У радянський час через Кульпарків прокладено тролейбусні маршрути, що сполучили місцевість із центром міста, а також з іншими куточками Львова.

Цитатник

Район Кульпарків згадують часто саме в контексті психіатричної лікарні.

  • Юрій Андрухович, «Таємниця»[12]:«Здається, що Кульпарків значно більший. Львів — філія Кульпаркова».
  • Тарас Романюк[13]:«Насправді навпаки, Львів — то Кульпарків, а Кульпарків — то Львів. Всюди психоз такий, а там хоч лікарства якісь дають від нього».

Забудова

Парки

Кульпарків

Парк «Кульпарків» — парк у Франківському районі міста Львова, у місцевості Кульпарків. Розташований на території Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні та має площу 16 гектарів. Парк складається з трьох земельних ділянок: 15,29 га у користуванні Львівської облради, 0,5 га Франківської районної адміністрації Львівської міськради та 0,4 га комунального підприємства «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень»[14].

28 червня 2024 року, на сесії Львівської обласної ради депутати прийняли рішення оголосити парк «Кульпарків» заповідною зоною. За створення нового об'єкта природно-заповідного фонду проголосували 44 депутати[14].

Примітки

  1. ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 20 вересня 2026.
  2. ↑ Капраль М. Доля — спільна, труднощі — різні. Самоврядування Києва та Львова на маґдебурзькому праві (кінець XV — перша половина XVII ст.): порівняльний аналіз // Людина і влада. — Київ, 2000. — № 1-2. — С. 75-77.
  3. ↑ Швагуляк-Шостак О. Грецькі горішки[недоступне посилання] // Контракти. — 2007. — № 30. — 23 липня.
  4. ↑ Влох І. Й., Даниленко Ю. М., Бондар Р. М., Закаль Ю. П., Гуль Л. Г. Про основні етапи розвитку психіатричної допомоги в західному регіоні України // История украинской психиатрии: Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи) / Под общ. ред. И. И. Кутько, П. Т. Петрюка. — Харьков, 1994. — Т. 1. — С. 30–31. (рос.)
  5. ↑ Харчук Х. «Нове» єврейське кладовище у Львові (середина ХІХ — ХХ ст.) // Народознавчі зошити. — 2011. — № 6 (102). — С. 984. — ISSN 1028-5091
  6. ↑ Сторінки історії Львівської пошти і філателії. halphilvisnyk.boom.ru. Архів оригіналу за 25 березня 2008. Процитовано 17 червня 2023.
  7. ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 16. (пол.)
  8. ↑ а б Ostrowski J. Kaplica publiczna na Kulparkowie // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 253—254. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9. (пол.)
  9. ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 23 marca 1927 r. o rozszerzeniu granic m. Lwowa w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1927. — nr 31. — poz. 269. — S. 384. (пол.)
  10. ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1930. — nr 35. — poz. 286. — S. 591—592. (пол.)
  11. ↑ Костюк І. Історико-географічний аспект демографічного і територіального розвитку Львівської міської агломерації // Історія української географії. — 2007. — № 1 (15).
  12. ↑ Наталя Заходило. Яку таємницю приховує Юрій Андрухович?. students.lnu.edu.ua. Студентська газета «Ярослов» філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 17 червня 2023.
  13. ↑ Тарас Романюк (Кебас): Хочеться більше казки в житті. vgolos.ua. Інформаційна агенція «Вголос». 10 серпня 2007. Процитовано 17 червня 2023.
  14. ↑ а б Христина Шарамова (28 червня 2024). Депутати Львівської облради надали парку «Кульпарків» статус заповідника. lviv.media. Архів оригіналу за 28 червня 2024. Процитовано 14 липня 2024.

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).