Кулачні бої
| Кулачні бої | |
|---|---|
| |
| Країна |  Англія  |
Кулачні бої, заст. кула́чки[1] — народна ритуалізована розвага, відома з дохристиянських часів. На Лівобережній Україні ця традиція існувала аж до XX століття.
Кулачні бої звичайно проходили взимку на льоду річок, ставків, озер, нерідко там, де відбувався обряд водохрехреща. Сходилися чоловіки з двох сусідніх сіл чи хуторів. У великих селах і в містах бої йшли між мешканцями різних вулиць чи кутків.
Кулачні бійці дотримувались певних неписаних правил. Спочатку «чубарились» діти, і лише потім включалися у боротьбу дорослі чоловіки. Не дозволялося бити лежачого. Переможцем вважалася та сторона, якій вдавалося витіснити суперників з поля бою або змусити їх до втечі.
Див. також
Примітки
- ↑ Кулачки // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
Література
- Кулачні бої / Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — 2-е вид. — К., 1994. — С. 191.
Посилання
- Лукашевич Платон. Кулачный бой // О примечательных обычаях и увеселениях Малороссиян на праздник Рождества Христова и в Новый год / Северный Архив. № 8. — 1826. — С. 387—389.(рос. дореф.)
- Науменко Володимир. Указ Киевского митрополитанского коллегиума о кулачных боях и вечерницах // Киевская старина. 1891. № 2. — С. 317—320.(рос. дореф.)
- Кулачний бій, бій навкулачки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 785-786. — 1000 екз.
|
Це незавершена стаття про культуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).