YaChudo

Кузовльов Сергій Юрійович

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Сергій Кузовльов
рос. Сергей Кузовлёв
 Генерал-полковник
Загальна інформація
Народження7 січня 1967 (59 років)
Мічурінськ, Тамбовська область, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma MaterВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Рязанське повітряно-десантне командне училище Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоТамбов, Ігнатов
Військова служба
ПриналежністьСРСР СРСР → Росія Росія
Війни / битвиПерша російсько-чеченська війна; Друга чеченська війна; Війна на сході України
Командування
Серпень 2016 — 2017 Командир 58-ї армії ЗС РФ
2015 — ??? Командир 20-ї армії ЗС РФ
2014 — 2015 Нач. штабу 58-ї армії ЗС РФ
???? — 2014 Командир 18-ї омсбр ЗС РФ
2005 — 2008 Командир 15-ї омсбр ЗС РФ
Герой Російської Федерації
Орден Святого Георгія IV ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» 3-го класу з мечами Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня з мечами медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня орден Олександра Невського Орден Кутузова орден «За військові заслуги» медаль «За відзнаку в охороні державного кордону» Медаль «За відзнаку у військовій службі» 1-го ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 2-го ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 3-го ступеня Медаль «Учаснику військової операції в Сирії» Медаль «За відзнаку у військовій службі» (Міноборони Російської Федерації) медаль «За повернення Криму» Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За участь у військовому параді в День Перемоги»
CMNS: Кузовльов Сергій Юрійович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Сергі́й Ю́рійович Кузовльо́в (рос. Сергей Юрьевич Кузовлёв; нар. 7 січня 1967) — російський військовик, генерал-полковник (з 2021), колишній начальник штабу 58-ї армії Збройних сил Російської Федерації. Учасник війни на сході України. Підозрюваний у вчиненні особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, миру та міжнародного правопорядку[1].

Герой Російської Федерації (2025)[2].

Життєпис

Протягом 1974–1984 років відвідував школу № 21 міста Мічурінська (Тамбовська область). У 1990 році закінчив Рязанське вище повітряно-десантне командне училище[3].

З 1 лютого 2005 по липень 2008 року командував 15-ю окремою мотострілецькою бригадою миротворчих сил Приволзько-Уральського військового округу. У травні 2005 року Кузовльову було присвоєно військове звання «полковника»[4]. У 2008 році вступив до Академії Генерального штабу ЗС РФ[5]. По закінченню навчання був призначений на посаду командира 18-ї окремої мотострілецької бригади, місцем дислокації якої була Ханкала (Чечня).

На початку 2014 року (за даними «Известия» — з 2012 року[6]) переведений на посаду начальника штабу 58-ї армії ЗС РФ, а 22 лютого того ж року Сергію Кузовльову було присвоєне військове звання «генерал-майора»[7].

З липня 2015 до серпня 2016 року — командувач 20-ї загальновійськової армії.[6] З серпня 2016 до початку 2017 року був командувачем 58-ї загальновійськової армії. Із 2017 року — командувач 8-ї гвардійської армії. Із 2019 року — начальник штабу Південного військового округу. Генерал-лейтенант (2017), генерал-полковник (2021)[8][9].

Війна на сході України

6 січня 2015 року Служба безпеки України оприлюднила перехоплення телефонної розмови отамана Козачої національної гвардії Павла Дрьомова зі своїм підлеглим, з якої стало зрозуміло, що генерал-майор Кузовльов під псевдонімом Тамбов за вказівкою вищого керівництва займається координацією дій бійців ЛНР та забезпеченням їх зброєю та іншими необхідними засобами для ведення війни[10].

За даними групи ІнформНапалм позивний «Тамбов» — перехідний, і призначений для куратора Росії у Луганській області. Коли в березні-квітні 2015 року генерал-майор Кузовльов був відкликаний на Росію, йому на заміну прийшов заступник командувача 58-ю загальновійськовою армією генерал-майор Євген Нікіфоров[11].

22 серпня 2016 року включений Генеральною прокуратурою України до списку з 18 осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, миру та міжнародного правопорядку.[12]

З серпня 2016 по січень 2017 року — командувач 58-ї загальновійськової армії Південного військового округу [13].

У березні 2017 року призначений командувачем нещодавно сформованої 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу. 10 червня 2017 року присвоєно військове звання «генерал-лейтенант»[14]. У лютому 2019 року призначений начальником штабу — першим заступником командувача військ Південного військового округу [15].

З листопада 2020 року по лютий 2021 року — командувач угрупованням військ Збройних сил Російської Федерації в Сирійській Арабській Республіці [16][17].

У червні 2021 року — тимчасово виконуючий обов'язки командувача військ Південного військового округу за посадою [18].

18 лютого 2021 року присвоєно військове звання генерал-полковник [19].

З 13 грудня 2022 року — командувач військ Західного військового округу [20]. З 23 січня 2023 по травень 2024 року — командувач військ Південного військового округу. На квітень 2023 року був командувачем угрупованням військ (сил) «Південь» Об'єднаного угруповання російських військ в Україні.

З 15 травня 2024 року — командувач військ Московського військового округу[21][22].

20 листопада доповів Володимиру Путіну про те, що російські війська встановили контроль над містом Куп'янськ у Харківській області, а 9 грудня 2025 року отримав зірку Героя Росії за операцію з "взяття Куп'янська"[23][24], незважаючи на те, що, як зазначала BBC, «жодна карта об'єктивного контролю не підтверджує захоплення міста». Крім цього, спростовуючи захоплення Куп'янська. 12 грудня 2025 року Президент України Володимир Зеленський записав відео біля стели на в'їзді до Куп'янська[25][26].

Санкції

16 лютого 2015 року потрапив під санкції Євросоюзу, як «колишній так званий головнокомандувач народним ополченням „ЛНР“» [27].

23 червня 2023 року, за підтримку дій, які підривають і загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, Кузовлев знову потрапив під санкції країн Євросоюзу. Відзначається, що під його командуванням російські збройні сили, включаючи війська Південного військового округу, беруть участь у нападі на Україну [28][29][30].

За аналогічними підставами перебуває під санкціями Великої Британії, Нової Зеландії, Канади Австралії [31][32].

Див. також

Інші російські військові високопосадовці на сході України:

Примітки

  1. ↑ Перелік військових службових осіб командного складу Збройних Сил та представників влади Російської Федерації, яким Головною військовою прокуратурою повідомлено про підозру (ФОТО). Управління зв’язків із громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури України. 22.08.2016. Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
  2. ↑ admin (13 грудня 2025). Генерал Кузовльов отримав звання героя Росії 9 грудня за визволення Купʼянська: кринжовий момент у відео. STUDLIB (укр.). Процитовано 15 грудня 2025.
  3. ↑ Выпускники генералы (рос.) . Сайт РРВДКУ. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 7 січня 2015. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  4. ↑ История 243 гв. мсп (рос.) . Форум 27 гв.мсд гсвг/згв. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 7 січня 2015. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  5. ↑ Новый командир миротворческой бригады (рос.) . «РИА Самара». Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 7 січня 2015. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  6. ↑ а б У самой воюющей армии новый командующий. Известия (рос.). Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
  7. ↑ Указ о присвоении воинских званий и высших специальных званий (рос.) . Офіційний сайт Президента Росії. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 7 січня 2015. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  8. ↑ Назначен новый заместитель командующего Южного военного округа. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. {{cite web}}: Перевірте значення |url= (довідка)
  9. ↑ Генерал Кузовлев — новый командующий 58-й Армии | Олег Марзоев. region15.ru (рос.). Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
  10. ↑ Новый перехват СБУ: боевик Дремов отчитывается генералу из РФ. Лига Новости. 06.01.2015. Архів оригіналу за 26 квітня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
  11. ↑ Роман Бурко (3 липня 2015). Переходящий “Тамбов” или рокировка российских генералов в ЛНР. InformNapalm. Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 3 липня 2015.
  12. ↑ Перелік військових службових осіб командного складу Збройних Сил та представників влади Російської Федерації, яким Головною військовою прокуратурою повідомлено про підозру (ФОТО). Генеральна прокуратура України. Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 12 квітня 2017.
  13. ↑ Во Владикавказе вручили штандарт новому командующему 58-й общевойсковой армией : Министерство обороны Российской Федерации. function.mil.ru. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 13 грудня 2025.
  14. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 10.06.2017 № 258 ∙ Официальное опубликование правовых актов. publication.pravo.gov.ru (рос.). Архів оригіналу за 15 червня 2024. Процитовано 13 грудня 2025.
  15. ↑ Генерал-лейтенант Сергей Кузовлев стал начальником штаба Южного военного округа. ТАСС. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 13 грудня 2025.
  16. ↑ Памятный знак Герою РФ Олегу Пешкову торжественно открыли на аэродроме Хмеймим. Новости. Первый канал (рос.). Процитовано 13 грудня 2025 — через www.1tv.ru.
  17. ↑ На авиабазе ВКС РФ Хмеймим в Сирии открыли памятник погибшему в бою с террористами летчику Роману Филипову : Министерство обороны Российской Федерации. syria.mil.ru. Архів оригіналу за 12 січня 2025. Процитовано 13 грудня 2025.
  18. ↑ Министр обороны России провел селекторное совещание с руководящим составом Вооруженных Сил : Министерство обороны Российской Федерации. function.mil.ru. Архів оригіналу за 11 листопада 2022. Процитовано 13 грудня 2025.
  19. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 18.02.2021 № 104 ∙ Официальное опубликование правовых актов ∙ Официальный интернет-портал правовой информации. publication.pravo.gov.ru. Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 13 грудня 2025.
  20. ↑ ФКУ «ОСК ЗВО». РБК Компании (рос.). Процитовано 13 грудня 2025.
  21. ↑ Russian Offensive Campaign Assessment, February 17, 2023. Critical Threats. Процитовано 13 грудня 2025.
  22. ↑ Sergey Kuzovlev.
  23. ↑ Путіну доповіли про взяття Купʼянська. Чому це не так. BBC News Україна (укр.). 21 листопада 2025. Процитовано 13 грудня 2025.
  24. ↑ Генерал, який брехав у листопаді Путіну, що Куп’янськ взятий, днями отримав звання герой Росії - Патріот Донбасу (укр.). 13 грудня 2025. Процитовано 13 грудня 2025.
  25. ↑ Свобода, Радіо (12 грудня 2025). Зеленський побував у Куп’янську, де записав відео. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 13 грудня 2025.
  26. ↑ Зеленський приїхав у Куп'янськ. Україна каже, що оточила росіян у місті, взяття якого оголошував Путін. BBC News Україна (укр.). 12 грудня 2025. Процитовано 13 грудня 2025.
  27. ↑ COUNCIL IMPLEMENTING REGULATION (EU) 2023/571 of 13 March 2023 implementing Regulation (EU) No 269/2014 concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine.
  28. ↑ ЕС ввел 11-й пакет санкций против РФ из-за войны в Украине – DW – 23.06.2023. dw.com (рос.). Процитовано 13 грудня 2025.
  29. ↑ Implementing regulation - 2023/1216 - EN - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 13 грудня 2025.
  30. ↑ LI2023075EN.01013401.xml. eur-lex.europa.eu. Процитовано 13 грудня 2025.
  31. ↑ Sergey Yurevich Ignatov. OpenSanctions.org (англ.). 7 січня 1967. Процитовано 13 грудня 2025.
  32. ↑ КУЗОВЛЁВ Сергей Юрьевич. War & Sanctions (рос.). Процитовано 13 грудня 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).