YaChudo

Кріс Пратт

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пратт.
Кріс Пратт
Chris Pratt
На Міжнародному кінофестивалі в Торонто (2016)
На Міжнародному кінофестивалі в Торонто (2016)
На Міжнародному кінофестивалі в Торонто (2016)
Ім'я при народженніКрістофер Майкл Пратт
Christopher Michael Pratt
Народився21 червня 1979[1][2] (47 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Вірджинія, Сент-Луїс, Міннесота, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігіяхристиянство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьактор, телеактор, кіноактор, актор озвучування Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materLake Stevens High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності2000 — тепер. час
ПартіяКаліфорнійська республіканська партіяd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДружинаКетрін Шварценеггер
Діти3
БатькиДеніел Кліфтон Праттd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Провідні роліЗоряний лицар
IMDbnm0695435
Автограф
Нагороди та премії
CMNS: Кріс Пратт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Крістофер Майкл Пратт (англ. Christopher Michael Pratt; нар. 21 червня 1979, Вірджинія, Міннесота) — американський актор кіно та телебачення.[4] Відомий своїми телевізійними ролями в серіалах «Евервуд» й «Парки та зони відпочинку». Найбільшу славу йому принесла роль Пітера Квілла (Зоряного Лорда) у Кіновсесвіті Marvel.[5] Він знявся у шести фільмах Кіновсесвіту Marvel, починаючи з «Вартових Галактики» (2014) і закінчуючи «Вартові Галактики 3» (2023). Він досяг подальшого критичного та комерційного успіху, зігравши Оуена Ґрейді у перших трьох фільмах франшизи «Світ Юрського періоду» (2015–2022). Серед інших головних ролей Пратта — екшн-вестерн «Чудова сімка» (2016), науково-фантастична драма «Пробудження» (2016) та військово-фантастичний бойовик «Війна завтрашнього дня» (2021). Він також озвучував персонажів в анімаційних проєктах, зокрема у франшизі «Lego. Фільм» (2014–2019), а також у мультфільмах «Уперед» (2020), «Брати Супер Маріо в кіно» (2023), його сиквелі «Брати Супер Маріо в кіно» (2026) та «Ґарфілд у кіно» (2024).

У 2015 році журнал «Time» включив Пратта до списку 100 найвпливовіших людей у світі, а у 2016 році він увійшов до рейтингу Celebrity 100 за версією журналу «Forbes». Його часто вважають секс-символом, а у 2017 році актор отримав зірку на Голлівудській алеї слави. З лютого 2020 року Пратт володіє продюсерською компанією Indivisible Productions; її перший проєкт, серіал «Список смертників», вивів його до списку найвисокооплачуваніших акторів телебачення з гонораром у 1,4 мільйона доларів за один епізод.

Станом на березень 2025 року входить у топ-8 найкасовіших акторів усіх часів[6] та у топ-5 найкасовіших акторів-виконавців головної ролі.

Біографія

Ранні роки

Пратт народився у Вірджинії, Міннесота, і виріс у місті Lake Stevens, Вашингтон. Мати Кетлін Луїза працювала в супермаркеті, а батько Даніель Кліфтон Пратт був шахтарем (а потім майстром з ремонту будинків).[7]. Він має старшу сестру Енджі та старшого брата Деніела «Каллі» Пратта.[8][9] Пратт називав свого брата Каллі одним із тих, хто найбільше вплинув на нього, і вважає його головною причиною, чому він взагалі почав займатися акторською майстерністю.[10] Коли Пратту було два або три роки, батько перевіз усю родину до міста Анкоридж (Aляска), де вони прожили наступні кілька років.[11][12][13] Через занепокоєння, що виховувати дітей на Алясці надто небезпечно через велику кількість ведмедів, у родині почався період нестабільності — вони змінили близько двадцяти домівок у різних куточках США в пошуках роботи.[14]

Коли Пратту було шість або сім років, родина врешті-решт оселилася в передмісті Сіетла — Лейк-Стівенс (штат Вашингтон).[14][15] В інтерв'ю виданню The Huffington Post Пратт згадував сімейну відпустку на круїзному лайнері, де він разом із братом узяв участь у танцювальному конкурсі, посівши третє місце.[16][17] У дитинстві він часто танцював під хіп-хоп, музичну кінодраму «Лихоманка суботнього вечора» (1977) та треки Майкла Джексона.[16]

Пратт також захоплювався читанням коміксів; одного разу він виграв 300 доларів у турнірі з бінго та повністю витратив ці гроші на їх купівлю.[18][19] В інтерв'ю для Los Angeles Times він ділився, що в їхньому домі було багато мистецтва: «Я намагався копіювати видатних художників, які вміли просто малювати чоловічі та жіночі фігури», і згадував, що стіни були вкриті розписами у стилі коміксів.[20] У підліткові роки Пратт виявляв інтерес до музики, слухаючи попвиконавців, як-от The Beatles, та реперів, зокрема Тупака Шакура і Mos Def; своїми найбільшими музичними кумирами він називав Елвіса Преслі та Джонні Кеша.[21] Приблизно в цей же час він почав грати на гітарі.[22]

Під час навчання у старшій школі Пратт посів п'яте місце на штатному турнірі з вільної боротьби, а також змагався у штовханні ядра в складі легкоатлетичної команди.[23][24] Згадуючи ті часи, він розповідав, як говорив своєму тренеру з боротьби: «Я не знаю, чим хочу займатися, але знаю, що буду знаменитим і зароблю цілу купу грошей».[25] Він додавав: «Я взагалі не уявляв як саме. Я не робив нічого активного для цього».[26] Він закінчив середню школу Лейк-Стівенс (Lake Stevens High School) у 1997 році.[27]

Пратт кинув місцевий коледж на середині свого першого семестру та брався за різні підробітки, зокрема продавав дисконтні квитки та короткий час працював денним стриптизером. Зрештою він опинився без даху над головою на Мауї (Гаваї), проживаючи у фургоні та наметі прямо на пляжі.[28][29] Озираючись назад, він зізнавався в інтерв'ю виданню The Independent: «Це чудове місце для того, щоб бути безпритульним. Ми просто випивали, курили травку і працювали мінімальну кількість годин [...] рівно стільки, щоб вистачало на бензин, їжу та рибальські снасті».[30] Під час свого перебування на Мауї він також співпрацював із християнською місіонерською організацією «Євреї за Ісуса».[31]

2000—2013 і прорив у кар'єрі

Кріс Пратт на прем'єрі «Вартових галактики», 2014 р.

Пратт вступив у загальноосвітній коледж на акторську майстерність, але покинув його після першого семестру.[7]. Певний час працював продавцем та стриптизером. Пізніше, фактично, був бездомним на Мауї, Гаваї і спав у фургоні та наметі на пляжі.[7]. Він сказав в інтерв'ю: «Це дивовижне місце для бездомних. Ми просто пили і палили траву, працювали мінімум годин. Щоб було достатньо для купівлі бензину, їжі та риболовлі»[32].

На Гаваях він підпрацьовував офіціантом. Він обслуговував голівудську акторку Рей Доун Чонг, яка завітала в ресторан і переконав її взяти його в кіно. Акторка запропонувала 19-річному Пратту невелику роль у короткометражному фільмі жахів, зйомки якого відбувались в Каліфорнії.[32].

Після зйомок Кріс Пратт залишився в Каліфорнії та 2 роки пробував себе в різних кастингах та ролях. Першою повноцінною і регулярною роботою стала роль в телевізійному серіалі Ewerwood. Після цього йому запропонували дрібні ролі в декількох фільмах та серіалах, проте проривом у кар'єрі стала роль в серіалі Парки та зони відпочинку[33] Роль мала бути маленькою, проте продюсерам і аудиторії Пратт так подобався, що його зробили постійним персонажем (у 2009—2015 роках).[32][34].

У лютому 2013 року, Пратт був обраний на головну роль Пітера Квілла у фільмі Marvel Studios «Вартові галактики».[35]

У середині листопада 2013 року, Пратт замінив Джоша Броліна в стрічці «Світ Юрського періоду».[36]

2014–2018: Світове визнання та блокбастери

Пратт суворо дивиться праворуч
Пратт на Міжнародному комік-коні в Сан-Дієго 2016 року

Якщо раніше Пратт був відомий переважно за ролями другого плану, то у 2014 році він зіграв головні ролі у двох великих фільмах провідних кіностудій. У червні 2012 року його затвердили на роль Еммета Блоковського в анімаційній пригодницькій комедії «Lego. Фільм» (2014). Він зіграв будівельника, який має зупинити тиранічного бізнесмена, що прагне склеїти всесвіт Lego відповідно до власного жорсткого бачення досконалості.[37][38][39] Фільм мав як критичний, так і комерційний успіх, отримавши переважно позитивні відгуки на Rotten Tomatoes і заробивши 470,7 мільйона доларів у світовому прокаті.[40][41]

Іншою його великою роллю у 2014 році стало втілення Пітера Квілла — також відомого як Зоряний Лорд, космічного найманця, якого в дитинстві викрали з Землі та виховали космічні злодії та контрабандисти під назвою Спустошувачі — у фільмі Marvel Studios «Вартові галактики».[42][43] Пратт спочатку відмовився від ролі Зоряного Лорда, висловлюючи занепокоєння щодо повторення «ще одного моменту Капітана Кірка або Аватара», посилаючись на свій попередній невтішний досвід прослуховувань на ці ролі.[44] Однак директорка з кастингу Сара Фінн рекомендувала його режисеру Джеймсу Ганну, який довго не міг знайти актора на цю роль і спочатку відкинув цю ідею. Фінн організувала зустріч між ними, під час якої Ганн переконався, що Пратт є ідеальним вибором.[45][46] «Вартові Галактики» посіли третє місце у списку найкасовіших фільмів 2014 року із загальними зборами у 773,3 мільйона доларів.[47][48] Ця роль увійшла до контракту на кілька фільмів, який Пратт підписав із Marvel Studios.[49] Брюсу Діонісу з часопису The New Yorker сподобалася його харизма та його «любов до музики сімдесятих, [яка] настільки сповнена доброзичливості, що вона буквально тримає фільм на плаву».[50]

У листопаді 2013 року Пратт, який є палким шанувальником фільму «Парк Юрського періоду» (1993) і описував його як «мої "Зоряні війни"», отримав роль Оуена Ґрейді в науково-фантастичному фільмі «Світ Юрського періоду» (2015), що став четвертою частиною кінофраншизи «Парк Юрського періоду».[51][52] Готуючись до ролі, Пратт виконував різні комплекси тренувань — P90X, біг, плавання, бокс і кікбоксинг, а також збільшив свій щоденний раціон до 4000 калорій.[53] «Світ Юрського періоду» мав величезний комерційний успіх, зібравши 1,67 мільярда доларів у світовому прокаті, що на момент виходу зробило його третім найкасовішим фільмом в історії кінематографа та другим найкасовішім фільмом 2015 року.[54][55][56]

Разом із Дензелом Вашингтоном Пратт зіграв Джоша Фарадея, азартного гравця та ковбоя, в екшн-фільмі «Чудова сімка» (2016), який став римейком однойменного вестерну 1960 року.[57][58] Згодом у грудні він з'явився у науково-фантастичній стрічці «Пробудження» (2016) разом із Дженніфер Лоуренс.[59] Він втілив Джима Престона, механіка, який прагне залишити світ, де традиційна ручна праця більше не цінується.[60] «Пробудження» мало комерційний успіх, зібравши 304 мільйони доларів у світовому прокаті.[61]

Пратт посміхається і дивиться праворуч
Пратт на Міжнародному комік-коні в Сан-Дієго 2018 року

Пратт повернувся до ролі Зоряного Лорда у фільмі «Вартові галактики 2» (2017).[62] Стрічка посіла восьме місце у списку найкасовіших фільмів 2017 року, зібравши 869 мільйонів доларів при бюджеті у 200 мільйонів.[63][64] Він знову зіграв цього персонажа як учасник акторського ансамблю у блокбастері братів Руссо «Месники: Війна нескінченності» (2018).[65][66] Пратт описав свою появу у цьому фільмі як роль «запрошеної зірки» і зазначив: «ти отримуєш можливість бути трохи яскравішим, трохи зухвалішим і, якщо забажаєш, додати персонажу більше колориту».[67] Чимало користувачів соцмереж назвали саме Зоряного Лорда персонажем, відповідальним за зрив плану героїв у «Війні нескінченності». Пратт і сам визнав цю критику, погодившись із подібною думкою більшості глядачів.[68][69][70] Картина зібрала 2,052 мільярда доларів, ставши найкасовішим фільмом 2018 року та п'ятим у списку найкасовіших фільмів усіх часів з моменту релізу, поки у січні 2023 року її не випередив «Аватар: Шлях води» (2022).[71][72]

Після цього він знову втілив образ Оуена Ґрейді у фільмі Х. А. Байони «Світ Юрського періоду 2» (2018).[73] Будучи одним із найдорожчих фільмів в історії, стрічка стала третьою за касовими зборами у 2018 році, зібравши 1,31 мільярда доларів при бюджеті у 432 мільйони, проте отримала загалом негативні відгуки критиків.[74]

2019–дотепер: Змінний успіх та продюсерська компанія

Пратт знову озвучив Еммета Блоковського у фільмі «Lego Фільм 2» (2019) — сиквелі стрічки «Lego. Фільм» (2014).[75][76] Фільм отримав загалом позитивні відгуки від критиків, хоча в консенсусі Rotten Tomatoes зазначалося, що він «не такий кумедний, як його попередник».[77] Попри доволі сприятливе сприйняття критиками, стрічка зазнала невдачі у прокаті.[78][79] У вестерні «Біллі Кід» (2019) Пратт зіграв Ґранта Катлера, лиходійного дядька головного героя Ріо Катлера.[80] Згодом Пратт знову повернувся до ролі Зоряного Лорда у блокбастері «Месники: Завершення» (2019), хоча цього разу він не входив до основного акторського ансамблю стрічки.[81] «Завершення» утримував статус найкасовішого фільму всіх часів, поки його знову не випередив «Аватар» (2009) завдяки повторному прокату в Китаї у 2021 році.[82][83]

У лютому 2020 року Пратт заснував власну продюсерську компанію Indivisible Productions.[84] Її дебютний проєкт, серіал «Список смертників», у якому Пратт зіграв головну роль та виступив виконавчим продюсером, вийшов на стрімінговій платформі Amazon Prime Video у липні 2022 року.[85][86] У березні 2020 року Пратт озвучив одного з головних персонажів анімаційного фільму студій Disney та Pixar «Уперед», де його партнером став колега по «Месниках» Том Голланд.[87][88]

У травні 2021 року Пратт та творці серіалу «Парки та зони відпочинку» анонсували випуск музичного альбому, заснованого на творчості Енді Дваєра — персонажа Пратта.[89] У червні того ж року вони офіційно випустили два сингли, «The Pit» та «Two Birds Holding Hands», а у серпні відбувся реліз повноформатного альбому вигаданого гурту Mouse Rat під назвою Mouse Rat: The Awesome Album.[90][91]

У фантастичному бойовику «Війна завтрашнього дня» (2021) Пратт зіграв головну роль Дена Форестера — вчителя науки, який вирушає в майбутнє, щоб допомогти людству відбити інвазію іншопланетян.[92] Фільм отримав переважно змішані відгуки від критиків,[93] як і акторська гра самого Пратта.[94][95][96] Він знову повернувся до образу Оуена Ґрейді у блокбастері «Світ Юрського періоду 3: Домініон» (2022), який посів третє місце у списку найкасовіших фільмів року, заробивши трохи більше ніж 1 мільярд доларів.[97][98] Того ж року Пратт зіграв Зоряного Лорда у фільмі «Тор: Любов і грім» (2022) у ролі другого плану.[99]

Пратт озвучив головного героя Маріо в анімаційній стрічці «Брати Супер Маріо в кіно» (2023).[100] Зібравши в прокаті понад 1,36 мільярда доларів, картина стала найкасовішим фільмом в історії, заснованим на відеогрі, та посіла друге місце у списку найкасовіших фільмів 2023 року.[101][102][103] Він також знову зіграв головну роль Зоряного Лорда у блокбастері «Вартові Галактики 3» (2023), який заробив 845,6 мільйона доларів у світовому прокаті, ставши четвертим найкасовішим фільмом 2023 року.[104][105] Пратт озвучив однойменного кота в анімаційній комедії «Ґарфілд у кіно» (2024), що стала його єдиною роллю за рік.[106] Попри несприятливі відгуки критиків,[107][108][109] стрічка продемонструвала хороші результати у прокаті.[110] У 2025 році він знявся у фільмі «Електричний штат» разом із Міллі Боббі Браун.[111] Знята з бюджетом у 320 мільйонів доларів, ця картина стала одним із найдорожчих фільмів в історії кінематографа та найдорожчим фільмом компанії Netflix за весь час.[112][113] Попри це, кінострічка була розкритикована рецензентами;[114] частина з них вважала виділений бюджет марнотратством,[115][116] тоді як інші залишилися розчарованими акторською грою та режисурою братів Руссо, порівнюючи стрічку з «низькосортним ШІ-контентом».[117][118]

У 2026 році Пратт зіграв роль детектива в науково-фантастичному трилері «Милосердя», який зазнав критичного та комерційного провалу.[119][120][121] Він також знову озвучив Маріо в анімаційній стрічці «Супер Маріо Галактика в кіно».[122]

Особисте життя

Кріс Пратт у темно-сірому костюмі стоїть поруч з Анною Фаріс, яка одягнена в чорну сукню
Пратт зі своєю тогочасною дружиною Анна Фаріс на Міжнародному кінофестивалі в Торонто 2011 року

У лютому 2007 року під час зйомок фільму «Відвези мене додому» (2011) Пратт познайомився з акторкою Анною Фаріс, яка зіграла його кохану в цій стрічці.[123][124] Пара заручилася наприкінці 2008 року та одружилася 9 липня 2009 року на Балі (Індонезія), спонтанно вирішивши таємно побратися після весілля друзів.[125] Пратт і Фаріс проживали в районі Голлівудські пагорби в Лос-Анджелесі.[126] У 2012 році Фаріс народила сина, який з'явився на світ на дев'ять тижнів передчасно з вагою всього 3 фунти 12 унцій (1,7 кг).[127][128] Пратт пізніше ділився, що цей досвід глибоко вплинув на його релігійні переконання, зазначивши, що вони з Фаріс «багато молилися» у ті сповнені невизначеності перші дні життя їхнього сина.[129][130]

У серпні 2017 року Пратт і Фаріс оголосили про розставання.[131][132] 1 грудня 2017 року він подав на розлучення, вказавши причиною непримиренні розбіжності та попросивши про спільну опіку над сином.[133] Розлучення було офіційно завершено 31 жовтня 2018 року.[123]

У червні 2018 року Пратт почав зустрічатися з письменницею Кетрін Шварценеггер після того, як їх познайомила її мати, Марія Шрайвер, яка належить до родини Шрайвер.[134][135] 14 січня 2019 року Пратт оголосив про їхні заручини,[136][137] і 8 червня 2019 року пара одружилася в Монтесіто (Каліфорнія).[137][138] Свій медовий місяць вони провели на розкішному курорті на острові Ланаї (Гаваї).[139] У подружжя народилося троє дітей: перша донька з'явилася на світ у 2020 році, друга донька — у 2022 році, а син — у 2024 році.[140][141] Завдяки шлюбу зі Шварценеггер Пратт також став членом розширеного сім'ї Кеннеді.[142][143]

У 2023 року Пратт і Шварценеггер придбали історичний будинок Еллвуда Ціммермана (Ellwood Zimmerman House), що має архітектурну цінність і розташований у районі Брентвуд у Лос-Анджелесі. Згодом оригінальну будівлю знесли, щоб звільнити місце для будівництва більшого маєтку.[144]

Пратт виховувався в лютеранській вірі, а пізніше співпрацював з організацією «Євреї за Ісуса»,[145][146] перш ніж став позиціонувати себе як позаденомінаційний християнин.[147] Він відвідує церкву «Зоуї» (Zoe Church) в Лос-Анджелесі, яка опинилася в центрі уваги громадськості після того, як актор Елліот Пейдж розкритикував її за нібито анти-ЛГБТ-спрямованість. Пейдж апелював до зв'язку цієї громади з пастором, який раніше співпрацював із відомою мегацерквою Гіллсонг.[148][149]

У відповідь на ці звинувачення Пратт заявив: «Нещодавно з'явилися припущення, ніби я належу до церкви, яка „ненавидить певну групу людей“ і є „сумнозвісно анти-ЛГБТ“. Ніщо не може бути далі від істини. Я ходжу до церкви, яка відкриває свої двері абсолютно для кожного».[150] Засновник церкви «Гіллсонг» Браян Г'юстон пізніше також уточнив, що Пратт ніколи не був членом їхньої парафії.[151] Режисер Джеймс Ґанн, відомий за роботою над франшизою «Вартові Галактики» (2014), теж публічно виступив на захист актора. У 2022 році він підтвердив, що добре знає релігійну громаду, яку насправді відвідує Пратт, і гостро розкритикував інтернет-користувачів, які вимагали замінити Пратта у ролі Зоряного Лицаря.[152][153]

У 2017 році Пратт заявив, що не зараховує себе до жодної зі сторін політичного спектра, і висловив прагнення сприяти єдності через пошук спільних інтересів.[154] У 2020 році він та його дружина Кетрін стали глобальними амбасадорами Спеціальної Олімпіади.[155] У 2024 році Пратт написав колонку на вебсайті Марії Шрайвер Sunday Paper, присвячену президентським виборам у США 2024 року. У цій публікації він наголосив на важливості єдності, що є вищою за політичну прихильність, і утримався від підтримки будь-кого з кандидатів — як Камала Гарріс, так і Дональд Трамп.[156]

Фільмографія

Фільми

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2000 кф Прокляття: Частина 3 Cursed Part 3 Девон
2003 ф Екстремальна команда The Extreme Team Кінан
2005 ф Незнайомці із цукеркою Strangers with Candy Брейсон
2007 ф Підтвердження слів Walk the Talk Кем
2008 ф Незвичайна подорож Wieners Боббі
2008 ф Особливо небезпечний Wanted Беррі
2009 ф Війна наречених Bride Wars Флетчер Флемсон
2009 ф Мрії збуваються Deep in the Valley Лестер Воттс
2009 ф Тіло Дженніфер Jennifer’s Body офіцер Роман Дуда
2009 кф Мультиперенесення The Multi-Hyphenate Кріс
2011 ф Відвези мене додому Take Me Home Tonight Кайл Мастерсон
2011 ф Людина, яка змінила все Moneyball Скотт Гаттберг
2011 ф 10 років потому 10 Years Каллі
2011 ф Скільки у тебе? What's Your Number? Дональд
2012 ф 5 років майже одружені The Five-Year Engagement Алекс Ейлхауер
2012 ф Тридцять хвилин по півночі Zero Dark Thirty Джастін
2013 ф Фільм 43 Movie 43 Даг (Сегмент: «The Proposition»)
2013 кф Містер Пейбек Mr. Payback Даррен
2013 ф Вона Her Пол
2013 ф Татусь із доставкою Delivery Man Бретт
2014 мф Лего. Фільм The Lego Movie Еммет Блоковський (голос)
2014 ф Вартові галактики Guardians of the Galaxy Пітер Квілл / Зоряний Лицар
2015 ф Світ Юрського періоду Jurassic World Оуен Греді
2015 ф Джем і голограми Jem and the Holograms себе
2016 ф Чудова сімка The Magnificent Seven Джошуа Фарадей
2016 ф Пробудження Passengers Джим Престон
2017 ф Вартові галактики 2 Guardians of the Galaxy Vol. 2 Пітер Квілл / Зоряний Лицар
2018 ф Месники: Війна нескінченності Avengers: Infinity War Пітер Квілл / Зоряний Лицар
2018 ф Світ Юрського періоду 2 Jurassic World 2 Оуен Греді
2019 мф Lego Фільм 2 The Lego Movie 2 Еммет Блоковський, Рекс Рятівник (голос)
2019 ф Біллі Кід The Kid Грант Катлер
2019 ф Месники: Завершення Avengers: Endgame Пітер Квілл / Зоряний Лицар
2020 мф Уперед Onward Барле Лайтфут (голос)
2021 ф Війна завтрашнього дня The Tomorrow War Ден Форестер
2022 ф Світ Юрського періоду 3 Jurassic World: Dominion Оуен Греді
2022 ф Тор: Кохання та грім Thor: Love and Thunder Пітер Квілл / Зоряний Лицар
2023 мф Брати Супер Маріо в кіно Super Mario Bros: The Movie Маріо (голос)
2023 ф Вартові галактики 3 Guardians of the Galaxy Vol. 3 Пітер Квілл / Зоряний Лицар
2024 мф Ґарфілд у кіно The Garfield Movie Гарфілд (голос)
2025 ф Електричний штат The Electric State Кітс
2026 ф Милосердя Mercy Кріс Рейвен
2026 мф Брати Супер Маріо в кіно 2 The Super Mario Galaxy Movie Маріо (голос)
2026 ф Шлях хлопчика-воїна Way of the Warrior Kid дядько Джейк
2026 ф Месники: Сходження Доктора Дума Avengers: Doomsday Пітер Квілл / Зоряний Лицар
2027 мф Ґарфілд у кіно 2 The Garfield Movie 2 Гарфілд (голос)

Телебачення

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2001 с Мисливиця The Huntress Нік Овенс (Епізод: «Who Are You?»)
2002—2006 с Евервуд Everwood Брайт Еббот (89 епізодів)
2005 тф Шлях знищення Path of Destruction Нейтан Маккейн
2006—2007 с Чужа сім'я The O.C. Че (9 епізодів)
2008 мс Бетмен The Batman Джейк (S5-E9)
2009—2015 с Парки та зони відпочинку Parks and Recreation Енді Дваєр (116 епізодів)
2010—2011 мс Бен 10: Інопланетна надсила Ben 10: Ultimate Alien Купер (S1-E20, S2-E12)
2012 тф Kinect Star Wars: Duel Обі-Ван Кенобі
2012 с Топ шеф Top Chef гість (S10-E6)
2013 мс Долина Тіммс Timms Valley Донован Тіммс (спецвипуск)
2014 с Суботнього вечора в прямому ефірі Saturday Night Live гість (Епізод: «Chris Pratt / Ariana Grande»)
2017 с Матуся Mom Нік (S4-E11)
2022—2026 с Список смертників The Terminal List Джеймс Ріс (1-2 сезони)
2022 тф Вартові галактики: Святковий спецвипуск The Guardians of the Galaxy Holiday Special Зоряний Лицар
2023 с Marvel Studios: Загальний збір Marvel Studios: Assembled себе (Guardians of the Galaxy Vol. 3)
2025 с Список смертників: Темний вовк The Terminal List: Dark Wolf Джеймс Ріс (6 епізодів)

Відеоігри

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2010 вг Ben 10 Ultimate Alien: Cosmic Destruction Ben 10 Ultimate Alien: Cosmic Destruction Купер Даніельс
2014 вг The Lego Movie Videogame The Lego Movie Videogame Еммет Бріковоскі
2015 вг Lego Dimensions Lego Dimensions Еммет Бріковоскі, Оуен Греді
2015 вг Lego Jurassic World Lego Jurassic World Оуен Греді

Продюсер

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2012 док On the Mat виконавчий продюсер
2021 док Alaskan Nets продюсер
2021 ф Війна завтрашнього дня The Tomorrow War виконавчий продюсер
2022 с Список смертників The Terminal List виконавчий продюсер

Нагороди

За даними сайту-агрегатора рецензій Rotten Tomatoes, до найбільш високооцінених фільмів Пратта належать «Людина, яка змінила все» (2011), «Ціль номер один» (2012), «Вона» (2013), «Lego. Фільм» (2014), «Вартові Галактики» (2014), «Уперед» (2020) та «Вартові галактики: Святковий спецвипуск» (2022).[157] Серед його нагород — кінопремія «Сатурн», кінонагорода MTV та спеціальна премія «Визнання поколінь» від MTV.[158][159]

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1025559215 // Chris Pratt — 2012—2016.
  2. ↑ GeneaStar
  3. ↑ Geni.com — 2006.
  4. ↑ Chris Pratt. tvguide.com. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 13 березня 2015.
  5. ↑ Крис Прэтт. kinonews.ru. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 13 березня 2015.
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 14 лютого 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ а б в Кріс Пратт: Як він пройшов шлях від нуля до героя. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 4 травня 2021.
  8. ↑ McArdle, Tommy (11 квітня 2025). Chris Pratt Shares Throwback Family Photo for Sister Angie's 50th Birthday: 'Love the Woman You Are'. People. Процитовано 13 квітня 2025.
  9. ↑ Chris Pratt's Brother, A Solano County Sgt., Accused Of Showing Support For Right-Wing Extremist Group. CBS News. 9 лютого 2021. Архів оригіналу за 13 квітня 2025. Процитовано 13 квітня 2025.
  10. ↑ Guglielmi, Jodi (3 січня 2017). How Chris Pratt's Brother Inspired Him to Start Acting. People. Архів оригіналу за 13 квітня 2025. Процитовано 13 квітня 2025.
  11. ↑ Allan, 2015, p. 3.
  12. ↑ Wakeman, Gregory (4 квітня 2023). Chris Pratt On How Growing Up in Lake Stevens Helped Shape His Latest Role. The Seattle Times. Процитовано 13 квітня 2025.
  13. ↑ Magary, Drew; Watts, Ben (17 листопада 2014). Chris Pratt—GQ Men of the Year 2014. GQ. Архів оригіналу за 13 квітня 2025. Процитовано 13 квітня 2025.
  14. ↑ а б Allan, 2015, pp. 3—4.
  15. ↑ Cohen, Rich; Rich Cohen, Mark Seliger (3 січня 2017). Cover Story: Chris Pratt's Call to Stardom. Vanity Fair. Процитовано 13 квітня 2025.
  16. ↑ а б Allan, 2015, p. 5.
  17. ↑ Rosen, Christopher (30 липня 2014). Chris Pratt Is Our Next Great Movie Star. HuffPost. Архів оригіналу за 13 квітня 2025. Процитовано 13 квітня 2025.
  18. ↑ White, James (29 серпня 2013). Chris Pratt On Guardians Of The Galaxy. Empire. Архів оригіналу за 13 квітня 2025. Процитовано 13 квітня 2025.
  19. ↑ Allan, 2015, pp. 5—6.
  20. ↑ Allan, 2015, p. 6.
  21. ↑ Allan, 2015, pp. 6—7.
  22. ↑ Allan, 2015, p. 7.
  23. ↑ Ringer, Sandy (14 лютого 2011). Lake Stevens Wrestlers Try to Pin Down Storybook Ending for Documentary. The Seattle Times. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 30 березня 2014.
  24. ↑ Prep Track. The Bellingham Herald. 24 травня 1997. Архів оригіналу за 22 грудня 2025. Процитовано 22 грудня 2025 — через Newspapers.com. Shot put: 1. Chris Pratt (LakSt) 51–3...
  25. ↑ Allan, 2015, pp. 15, 17.
  26. ↑ Allan, 2015, p. 15.
  27. ↑ Allan, 2015, p. 12.
  28. ↑ Bacle, Ariana (17 серпня 2014). Chris Pratt Shares Photo From His Homeless Days in Hawaii. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 13 квітня 2025. Процитовано 13 квітня 2025.
  29. ↑ Vulpo, Mike (16 серпня 2014). Chris Pratt Reveals the Scooby-Doo Van He Used to Live in While Homeless—See the Pic!. E!. Архів оригіналу за 13 квітня 2025. Процитовано 13 квітня 2025.
  30. ↑ Weber, Lindsey (18 серпня 2014). Photo Proof That Chris Pratt Once Lived in a Van. Vulture. Процитовано 13 квітня 2025.
  31. ↑ Delbyck, Cole (28 березня 2016). Chris Pratt Erected A Giant Cross On Easter Sunday. HuffPost. Архів оригіналу за 13 квітня 2025. Процитовано 13 квітня 2025.
  32. ↑ а б в Подорож до Зоряного лорда: Як Кріс Пратт став кінозіркою. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  33. ↑ Parks And Recreation: Watch Chris Pratt's Hilarious Audition Tape. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  34. ↑ Парки та зони відпочинок: Інтерв’ю із співавтором Майком Щуром. Архів оригіналу за 19 серпня 2010. Процитовано 4 травня 2021.
  35. ↑ Chris Pratt Getting ‘Guardians Of The Galaxy’ Lead. deadline.com. Mike Fleming Jr. 5 лютого 2013. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 13 березня 2015.
  36. ↑ ‘Guardians of the Galaxy’ Star Chris Pratt Circling Lead in ‘Jurassic World’ (Exclusive). the Wrap. Jeff Sneider. 13 листопада 2013. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 13 березня 2015.
  37. ↑ Stevens, Dana (7 лютого 2014). The Lego Movie: A Clever, Vivid, Oddly Profound Movie ... About Plastic Bricks. Slate. Процитовано 15 квітня 2025.
  38. ↑ Walters, Ben (11 лютого 2014). The Lego Movie – a Toy Story Every Adult Needs to See. The Guardian. Процитовано 15 квітня 2025.
  39. ↑ Ebiri, Bilge (7 лютого 2014). The Lego Movie is Practically Communist. Vulture. Архів оригіналу за 15 квітня 2025. Процитовано 15 квітня 2025.
  40. ↑ The Lego Movie. Box Office Mojo. 6 лютого 2014. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 15 квітня 2025.
  41. ↑ The Lego Movie. Rotten Tomatoes. 7 лютого 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2023. Процитовано 15 квітня 2025.
  42. ↑ Fleming Jr, Mike (5 лютого 2013). Chris Pratt Getting Guardians Of The Galaxy Lead. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 6 лютого 2013. Процитовано 15 квітня 2025.
  43. ↑ Woerner, Meredith (4 травня 2017). Q&A: Guardians of the Galaxy's Chris Pratt on the Perils of Improving on a $200-Million Novie. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 30 вересня 2023. Процитовано 15 квітня 2025.
  44. ↑ Miller, Mike (22 червня 2018). How Chris Pratt Went From Homeless Stripper to King of the Summer Box Office. People. Процитовано 15 квітня 2025.
  45. ↑ Aaron Couch, Borys Kit (26 квітня 2023). James Gunn's Guardians: How Chris Pratt and His Marvel Castmates Rescued Their Director's Career. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 14 квітня 2025. Процитовано 15 квітня 2025.
  46. ↑ Fernández, Alexia (24 квітня 2019). Chris Pratt Initially 'Refused' to Audition for Guardians of the Galaxy, Says Casting Director. People. Процитовано 15 квітня 2025.
  47. ↑ Whitten, Sarah (15 травня 2023). Guardians of the Galaxy: Vol. 3 Had Best Second Weekend Box Office Hold for MCU in 5 Years. CNBC. Архів оригіналу за 15 травня 2023. Процитовано 15 квітня 2025.
  48. ↑ 2014 Worldwide Box Office. Box Office Mojo. Процитовано 15 квітня 2025.
  49. ↑ Ryan, Mike (18 листопада 2013). Marvel Owns Parks & Rec Star Chris Pratt Now. HuffPost. Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 15 квітня 2025.
  50. ↑ Guardians of the Galaxy. The New Yorker. 29 вересня 2014. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 15 квітня 2025.
  51. ↑ Allan, 2015, p. 264.
  52. ↑ Kit, Borys (13 листопада 2013). Chris Pratt in Early Talks to Star in Jurassic World. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 7 серпня 2024. Процитовано 15 квітня 2025.
  53. ↑ Zinczenko, David (16 липня 2014). How Chris Pratt Dropped 60 Pounds in Six Months. HuffPost. Архів оригіналу за 15 квітня 2025. Процитовано 15 квітня 2025.
  54. ↑ Babbage, Rachel (22 липня 2015). Jurassic World: 3rd-Highest Grossing Movie Ever. Digital Spy. Архів оригіналу за 27 квітня 2025. Процитовано 15 квітня 2025.
  55. ↑ D'Alessandro, Anthony (27 березня 2019). Jurassic World: Fallen Kingdom's Raptor-ous Revenue Results: No. 8 In 2018 Most Valuable Blockbuster Tournament. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 15 квітня 2025.
  56. ↑ Rainey, James (11 червня 2015). Legendary's Thomas Tull to Get Monster Bite of Jurassic World. Variety. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 15 квітня 2025.
  57. ↑ Bunbury, Stephanie (20 вересня 2016). From Parks and Rec to the Magnificent Seven, Chris Pratt Shoots and Scores. The Sydney Morning Herald. Процитовано 15 квітня 2025.
  58. ↑ Mandell, Andrea (22 вересня 2016). Here's Your Cast of Magnificent Characters. USA Today. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 15 квітня 2025.
  59. ↑ Pulver, Andrew (15 грудня 2016). Passengers Review – Spaceship Romcom Scuppered by Cosmic Creep. The Guardian. Архів оригіналу за 6 січня 2021. Процитовано 15 квітня 2025.
  60. ↑ McDonald, John (13 січня 2017). Movie review: Passengers (2016) promises more than it can deliver. Australian Financial Review. Процитовано 15 квітня 2025.
  61. ↑ Passengers. Box Office Mojo. 21 грудня 2016. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2025.
  62. ↑ Betancourt, David (24 квітня 2017). Guardians of the Galaxy Vol. 2 sets up Chris Pratt's team to be just as big as the Avengers. The Washington Post. Процитовано 15 квітня 2025.
  63. ↑ Guardians of the Galaxy Vol. 2. Box Office Mojo. Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 15 квітня 2025.
  64. ↑ Lussier, Germain (2 травня 2017). Chris Pratt Had a Very Bad Idea for Guardians of the Galaxy Vol. 2. Gizmodo. Архів оригіналу за 4 лютого 2025. Процитовано 15 квітня 2025.
  65. ↑ Collis, Clark (21 квітня 2017). Chris Pratt Says Working on Avengers: Infinity War Is 'Like a Dream'. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 17 листопада 2023. Процитовано 24 квітня 2025.
  66. ↑ McNary, Dave (4 грудня 2017). 'Avengers: Infinity War' First Trailer Smashes Competition on Social Media. Variety. Архів оригіналу за 27 травня 2025. Процитовано 15 квітня 2025.
  67. ↑ Daniell, Mark (15 березня 2018). 'It's Going to Be Messy': Avengers: Infinity War Stars Promise Crying in the Theatre. Toronto Sun. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
  68. ↑ Ricci, Kimberly (25 квітня 2019). It's Time Stop Hating Star-Lord As 'Avengers: Endgame' Arrives. Uproxx. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 15 квітня 2025.
  69. ↑ Kurp, Josh (31 травня 2018). Chris Pratt Defends Star-Lord's Actions In Avengers: Infinity War. Uproxx. Архів оригіналу за 12 липня 2024. Процитовано 15 квітня 2025.
  70. ↑ Ricci, Kimberly (5 лютого 2019). Chris Pratt Admits Star-Lord Royally Screwed Up In 'Infinity War'. Uproxx. Архів оригіналу за 20 червня 2024. Процитовано 15 квітня 2025.
  71. ↑ Lang, Brent (26 січня 2023). Avatar 2 Passes Avengers: Infinity War as Fifth-Biggest Movie Ever With $2.05 Billion. Variety. Процитовано 15 квітня 2025.
  72. ↑ Garrett, 2020, p. 17.
  73. ↑ Jurassic World: Fallen Kingdom. Empire. 5 червня 2018. Процитовано 15 квітня 2025.
  74. ↑ {{Multiref|Mendelson, Scott (27 березня 2019). Box Office: Captain Marvel tops Suicide Squad and Deadpool 2. Forbes. Процитовано 22 квітня 2025.|Jurassic World: Fallen Kingdom. Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 19 квітня 2025.|Sheppard, Connor (5 січня 2024). The 12 Most Expensive Movies Ever Made. IGN. Архів оригіналу за 25 квітня 2025. Процитовано 15 квітня 2025.|Fuster, Jeremy (7 червня 2022). Why Jurassic World: Dominion Could Be the Next COVID-Era $1 Billion Box Office Hit. TheWrap. Процитовано 15 квітня 2025.|Mendelson, Scott (12 червня 2022). Box Office: Jurassic World Dominion Nabs Dino-Mite $143 Million Weekend. Forbes. Архів оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 19 квітня 2025.
  75. ↑ Bradshaw, Peter (7 лютого 2019). The Lego Movie 2: The Second Part Review – Even More Awesome. The Guardian. Процитовано 15 квітня 2025.
  76. ↑ Debruge, Peter (26 січня 2019). Film Review: The Lego Movie 2: The Second Part. Variety. Архів оригіналу за 15 травня 2025. Процитовано 15 квітня 2025.
  77. ↑ The Lego Movie 2: The Second Part. Rotten Tomatoes. 8 лютого 2019. Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 15 квітня 2025.
  78. ↑ Rubin, Rebecca (11 лютого 2019). Why Lego Movie 2 Stumbled at the Box Office. Variety. Архів оригіналу за 1 березня 2025. Процитовано 15 квітня 2025.
  79. ↑ Mendelson, Scott (11 лютого 2019). Why The Lego Movie 2 Was Such A Huge Box Office Disappointment. Forbes. Архів оригіналу за 11 лютого 2019. Процитовано 15 квітня 2025.
  80. ↑ Ebiri, Bilge (8 березня 2019). The Kid Is an Old West Adventure Refashioned As a Grotesque Nightmare. Vulture. Архів оригіналу за 14 березня 2023. Процитовано 15 квітня 2025.
  81. ↑ Lincoln, Ross A. (29 липня 2016). Marvel's Avengers 3 Gets Official Title With Temp Name Hung On Avengers 4. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 15 квітня 2025.
  82. ↑ Whitten, Sarah (13 березня 2021). Avatar Retakes Box Office Crown From Avengers: Endgame After China Rerelease. CNBC. Архів оригіналу за 24 липня 2022. Процитовано 15 квітня 2025.
  83. ↑ Tartaglione, Nancy (13 березня 2021). Avatar Overtakes Avengers: Endgame As All-Time Highest-Grossing Film Worldwide; Rises To $2.8B Amid China Reissue – Update. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 13 березня 2021. Процитовано 15 квітня 2025.
  84. ↑ Otterson, Joe (4 лютого 2020). Chris Pratt, Antoine Fuqua Team for Thriller Series Terminal List at MRC Television. Variety. Архів оригіналу за 16 березня 2023. Процитовано 15 квітня 2025.
  85. ↑ D'Addario, Daniel (30 червня 2022). The Terminal List Is a Military Vanity Project for a Charisma-Free Chris Pratt: TV Review. Variety. Архів оригіналу за 6 липня 2022. Процитовано 15 квітня 2025.
  86. ↑ Lee, Benjamin (1 липня 2022). The Terminal List review – Chris Pratt's Amazon action series is terminally dull. The Guardian. Процитовано 15 квітня 2025.
  87. ↑ Piña, Christy (7 березня 2020). Onward: Meet the Voices Behind the Animated Characters. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 25 грудня 2024. Процитовано 15 квітня 2025.
  88. ↑ Rottenberg, Josh (6 березня 2020). Chris Pratt and Tom Holland on Their Brotherly Bond in Pixar's Onward and Navigating Marvel Stardom. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 13 лютого 2025. Процитовано 15 квітня 2025.
  89. ↑ Jackson, Dory (20 травня 2021). Chris Pratt's Band from Parks and Recreation Is Releasing a Real Album This Summer. People. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
  90. ↑ Blistein, Jon (2 червня 2021). Chris Pratt's Fictional 'Parks and Recreation' Band Mouse Rat Drops Official Singles. Rolling Stone. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  91. ↑ Moore, Sam (27 серпня 2021). 'Parks and Recreation's Mouse Rat Release Long-Awaited 'The Awesome Album'. NME. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  92. ↑ Ebiri, Bilge (2 липня 2021). The Tomorrow War Is Just As Stupid As It Needs to Be. Vulture. Архів оригіналу за 6 липня 2024. Процитовано 15 квітня 2025.
  93. ↑ The Tomorrow War. Rotten Tomatoes. 15 червня 2021. Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 15 квітня 2025.
  94. ↑ Puchko, Kristy (1 липня 2021). The Tomorrow War Review. IGN. Архів оригіналу за 4 липня 2021. Процитовано 15 квітня 2025.
  95. ↑ DeFore, John (1 липня 2021). Chris Pratt in The Tomorrow War : Film Review. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 15 квітня 2025.
  96. ↑ Daniels, Robert (1 липня 2021). Review: Chris Pratt lacks the charismatic star power to carry The Tomorrow War. Los Angeles Times. Процитовано 15 квітня 2025.
  97. ↑ 2022 Worldwide Box Office. Box Office Mojo. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 15 квітня 2025.
  98. ↑ Clark, Anne Victoria (14 червня 2022). Jurassic World's Raptor Hands Make Sense. Vulture. Архів оригіналу за 1 грудня 2024. Процитовано 15 квітня 2025.
  99. ↑ D'Alessandro, Anthony (14 листопада 2020). Chris Pratt's Star Lord Part of Thor: Love And Thunder. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 24 квітня 2025.
  100. ↑ Schaffstall, Katherine (10 квітня 2023). The Super Mario Bros. Movie: See Who Voices the Beloved Characters. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 11 грудня 2023. Процитовано 15 квітня 2025.
  101. ↑ Kemp, Ellie (1 грудня 2023). Netflix to Add One This Year's Biggest Films with Near-Perfect Ratings. Manchester Evening News. Архів оригіналу за 28 квітня 2025. Процитовано 24 квітня 2025.
  102. ↑ Hall, Kevin (20 квітня 2023). Should You, a Grown-Up, See The Super Mario Bros. Movie in the Theater?. GQ. Архів оригіналу за 9 грудня 2024. Процитовано 15 квітня 2025.
  103. ↑ D'Alessandro, Anthony (6 травня 2024). The Super Mario Bros Movie Levels All The Way Up To Win Deadline's 2023 Most Valuable Blockbuster Tournament. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 6 лютого 2025. Процитовано 15 квітня 2025.
  104. ↑ Guardians of the Galaxy Vol. 3. Box Office Mojo. Архів оригіналу за 29 червня 2023. Процитовано 15 квітня 2025.
  105. ↑ McClintock, Pamela (19 жовтня 2023). The Marvels Tracking for $75M-$80M Domestic Debut in Latest Test of Box Office Superhero Fatigue. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 20 березня 2025. Процитовано 15 квітня 2025.
  106. ↑ Chuba, Kirsten (20 травня 2024). Chris Pratt Explains How 'Garfield' Voice is Different From His Past Animated Characters: 'Going Back to Andy Dwyer From Parks and Rec'. The Hollywood Reporter. Процитовано 15 квітня 2025.
  107. ↑ The Garfield Movie. Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 2 квітня 2025. Процитовано 15 квітня 2025.
  108. ↑ Scheck, Frank (20 травня 2024). 'The Garfield Movie' Review: Chris Pratt Voices the Tubby Tabby in a Toon That Fails Both Kids and Their Parents. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 11 липня 2024. Процитовано 15 квітня 2025.
  109. ↑ Yu, Brandon (23 травня 2024). The Garfield Movie Review: This Feels Like Too Much Effort. The New York Times. Процитовано 15 квітня 2025.
  110. ↑ The Garfield Movie. Box Office Mojo. 1 травня 2024. Архів оригіналу за 13 травня 2024. Процитовано 15 квітня 2025.
  111. ↑ Bucksbaum, Sydney (15 березня 2025). Chris Pratt Explains How His 'Electric State' Character Is Like Star-Lord If He Never Left Earth. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 11 квітня 2025. Процитовано 15 квітня 2025.
  112. ↑ Youngs, Ian (15 березня 2025). The Electric State: Savage reviews but Netflix's $320m blockbuster is a hit. BBC News. Архів оригіналу за 27 травня 2025. Процитовано 24 травня 2025.
  113. ↑ Vary, Adam B. (27 березня 2025). From The Electric State to Citadel, the Russo brothers' Projects Can Break the Bank. But Do They Pay Off?. Variety. Архів оригіналу за 14 квітня 2025. Процитовано 24 травня 2025.
  114. ↑ The Electric State. Rotten Tomatoes. Процитовано 24 травня 2025.
  115. ↑ Ebiri, Bilge (14 березня 2025). Netflix's The Electric State is a $320 Million Piece of Junk. Vulture. Архів оригіналу за 4 травня 2025. Процитовано 24 травня 2025.
  116. ↑ Adams, Sam (14 березня 2025). Netflix's Most Expensive Movie Ever Is Here, and It's a Monumental Disaster. Slate. Процитовано 24 травня 2025.
  117. ↑ Sominder, Aadrika (19 березня 2025). The Electric State X Reviews: Millie Bobby Brown and Chris Pratt Starrer Leaves Netizens Dismayed; 'like AI Slop'. Hindustan Times. Процитовано 24 травня 2025.
  118. ↑ Ramsburg, C. M. (14 березня 2025). The Electric State Is a Shockingly Bad Netflix Movie That Ruins Its Own Message. Comic Book Resources. Архів оригіналу за 23 травня 2025. Процитовано 24 травня 2025.
  119. ↑ D'Alessandro, Anthony (25 січня 2024). Chris Pratt Reteams With Timur Bekmambetov For Sci-Fi Thriller 'Mercy'; Project From Charles Roven's Atlas Lands At Amazon MGM Studios. Deadline Hollywood. Процитовано 25 січня 2024.
  120. ↑ Mercy - Box Office and Financial Information. The Numbers. Процитовано 1 березня 2026.
  121. ↑ Mercy (2026). Rotten Tomatoes. Процитовано 1 квітня 2026.
  122. ↑ D'Alessandro, Anthony (12 вересня 2025). 'Super Mario Bros' Sequel Gets Title: Here's Who Is Coming Back. Deadline Hollywood.
  123. ↑ а б Dodd, Sophie (24 червня 2022). Chris Pratt and Anna Faris' Relationship: A Look Back. People. Процитовано 17 квітня 2025.
  124. ↑ Brisco, Elise (4 травня 2021). Chris Pratt, Anna Faris: The Former Couple's Relationship Timeline. USA Today. Процитовано 17 квітня 2025.
  125. ↑ Garcia, Jennifer (12 серпня 2009). Anna Faris Is Married!. People. Архів оригіналу за 28 березня 2011. Процитовано 17 квітня 2025.
  126. ↑ Leitereg, Neal J. (8 вересня 2020). Chris Pratt and Anna Faris' Marital Home in L.A. Sells for $4.75 million. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 25 січня 2025. Процитовано 17 квітня 2025.
  127. ↑ Lew, Janine (6 грудня 2014). Chris Pratt Shares His Son's Premature Birth Story at March of Dimes Celebration of Babies. Variety. Процитовано 17 квітня 2025.
  128. ↑ Nordyke, Kimberly (6 серпня 2017). Chris Pratt and Anna Faris Announce Separation. The Hollywood Reporter. Процитовано 17 квітня 2025.
  129. ↑ Fisher, Luchina (14 квітня 2020). Chris Pratt Says Premature Son 'Restored My Faith in God'. ABC News. Архів оригіналу за 20 квітня 2025. Процитовано 17 квітня 2025.
  130. ↑ Chris Pratt: my premature son 'restored my faith in God'. People. 30 липня 2014. Процитовано 17 квітня 2025.
  131. ↑ Chris Pratt and Anna Faris Split Up After Eight Years Together. BBC News. 7 серпня 2017. Архів оригіналу за 27 травня 2025. Процитовано 17 квітня 2025.
  132. ↑ Weaver, Hilary (7 серпня 2017). Anna Faris and Chris Pratt to Separate. Vanity Fair. Процитовано 17 квітня 2025.
  133. ↑ Miller, Mike (1 грудня 2017). Chris Pratt Files for Divorce from Anna Faris. People. Архів оригіналу за 19 грудня 2024. Процитовано 17 квітня 2025.
  134. ↑ Mizoguchi, Karen (22 червня 2018). Chris Pratt and Katherine Schwarzenegger Were 'Set Up' By Her Mom Maria Shriver, Source Says. People. Архів оригіналу за 29 квітня 2025. Процитовано 17 квітня 2025.
  135. ↑ Revisit Katherine Schwarzenegger and Chris Pratt's Love Story. E!. 10 серпня 2020. Архів оригіналу за 5 червня 2023. Процитовано 17 квітня 2025.
  136. ↑ Hohman, Maura (18 січня 2019). Arnold Schwarzenegger and Chris Pratt Became Friends Years Before Pratt's Proposal to Katherine. People. Процитовано 17 квітня 2025.
  137. ↑ а б Gavilanes, Grace (24 квітня 2019). Chris Pratt and Katherine Schwarzenegger's Relationship Timeline. People. Процитовано 17 квітня 2025.
  138. ↑ Chris Pratt and Katherine Schwarzenegger are married!. E!. 9 червня 2019. Архів оригіналу за 15 квітня 2025. Процитовано 17 квітня 2025.
  139. ↑ Quinn, Dave (19 лютого 2020). Chris Pratt says massive sunburn put a damper on his honeymoon: 'I don't know what I was thinking'. People. Архів оригіналу за 18 грудня 2024. Процитовано 17 квітня 2025.
  140. ↑ Rosenbloom, Alli (11 листопада 2024). Chris Pratt and Katherine Schwarzenegger Welcome Baby Boy. CNN. Архів оригіналу за 12 листопада 2024. Процитовано 17 квітня 2025.
  141. ↑ Dodd, Sophie (26 вересня 2022). Arnold Schwarzenegger's 5 Kids: All About His Sons and Daughters. People. Архів оригіналу за 13 грудня 2023. Процитовано 17 квітня 2025.
  142. ↑ Harmata, Claudia (5 липня 2019). Chris Pratt Joins in Giant Kennedy Family Photo. People. Архів оригіналу за 29 травня 2023. Процитовано 17 квітня 2025.
  143. ↑ Bryant, Kenzie (14 січня 2019). Chris Pratt to Marry Into the Kennedy Family. Vanity Fair. Процитовано 17 квітня 2025.
  144. ↑ Anguiano, Dani (19 квітня 2024). Chris Pratt Draws Ire for Razing Historic 1950 LA Home for Sprawling Mansion. The Guardian. Процитовано 17 квітня 2025.
  145. ↑ Graham, Ruth (14 січня 2019). Newly engaged Chris Pratt has been getting super evangelical and maybe you didn't even notice. Slate. Процитовано 18 квітня 2025.
  146. ↑ Turner, Laura (6 лютого 2019). The rise of the star-studded, Instagram-friendly evangelical church. Vox. Архів оригіналу за 29 квітня 2025. Процитовано 18 квітня 2025.
  147. ↑ Peele, Anna (6 серпня 2014). Chris Pratt Esquire Interview. Esquire. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 18 квітня 2025.
  148. ↑ Yang, Rachel (8 лютого 2019). Ellen Page Calls Out Chris Pratt for Attending 'Infamously Anti-LGBTQ' church. Variety. Архів оригіналу за 27 травня 2025. Процитовано 18 квітня 2025.
  149. ↑ Tapp, Tom (29 червня 2022). Chris Pratt says he never went to controversial church, reveals where he does worship. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 13 квітня 2025. Процитовано 18 квітня 2025.
  150. ↑ Fernández, Alexia (11 лютого 2019). Chris Pratt Defends Hillsong Church Amid Claims It's Anti-LGBTQ: 'Nothing could be further from the truth'. People. Архів оригіналу за 9 квітня 2025. Процитовано 18 квітня 2025.
  151. ↑ Graham, Jennifer (25 квітня 2022). Perspective: No, Twitter Haters, You Can't Cancel Chris Pratt. Please Stop Trying. Deseret News. Архів оригіналу за 22 березня 2025. Процитовано 18 квітня 2025.
  152. ↑ Tapp, Tom (27 квітня 2022). James Gunn Defends Chris Pratt Against Backlash and Online Trolls' 'Made-Up, Utterly-False Beliefs About Him'. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 4 травня 2023. Процитовано 18 квітня 2025.
  153. ↑ Delbyck, Cole (27 квітня 2022). People Have 'Utterly False Beliefs' About Chris Pratt, Says Guardians Director. HuffPost. Архів оригіналу за 27 червня 2024. Процитовано 18 квітня 2025.
  154. ↑ Russian, Ale (20 квітня 2017). Chris Pratt Says He Wants to Help 'Bridge' Political Division. People. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 18 квітня 2025.
  155. ↑ Heching, Dan (4 жовтня 2021). Chris Pratt and Katherine Schwarzenegger To Be Special Olympics Ambassadors: 'Humbled and Honored'. People. Процитовано 18 квітня 2025.
  156. ↑ Sharf, Zack (5 листопада 2024). Chris Pratt Says Americans Supporting Each Other After Election Day Is a 'Bigger Civic Duty' Than Voting: 'Accept the Results' and Help 'Anyone in Need'. Variety. Архів оригіналу за 11 травня 2025. Процитовано 18 квітня 2025.
  157. ↑ Chris Pratt Movies & TV Shows List. Rotten Tomatoes. Процитовано 18 квітня 2025.
  158. ↑ Chris Pratt Biography. TV Guide. Архів оригіналу за 6 грудня 2022. Процитовано 18 квітня 2025.
  159. ↑ Lewis, Hilary (10 травня 2018). MTV Movie & TV Awards: Chris Pratt to receive Generation Award. The Hollywood Reporter. Процитовано 18 квітня 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).