YaChudo

Кріоскопія

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Кріоскопі́я (рос. криоскопия, англ. cryoscopy) — метод дослідження розбавлених розчинів, що ґрунтується на вимірюванні пониження температури замерзання розчину нелеткої сполуки порівняно з температурою замерзання чистого розчинника. Використовується, зокрема, для визначення молекулярної маси речовин, міжмолекулярної взаємодії компонентів у розчинах (розчинене—розчинене, розчинене—розчинник).

Кількісний зв'язок між пониженням температури замерзання розчинника у розчині і концентрацією розчиненої речовини

При рівновазі хімічні потенціали розчинника у розчині і твердому стані рівні між собою:

μ 1 s = μ 1 l = μ 1 0 + R T ln ⁡ a 1 {\displaystyle \mu _{1}^{s}=\mu _{1}^{l}=\mu _{1}^{0}+RT\ln {\boldsymbol {a_{1}}}}

В розчинах, що підпорядковуються закону Рауля

a 1 = x 1 {\displaystyle a_{1}=x_{1}} ,
де a 1 {\displaystyle a_{1}} -активність розчинника, x 1 {\displaystyle x_{1}} -мольна частка.

Виходячи з цього можна отриматио:

ln ⁡ x 1 = μ 1 s − μ 1 0 R T = Δ G R T {\displaystyle \ln {x_{1}}={{\mu _{1}^{s}-\mu _{1}^{0}} \over {RT}}={{\Delta G} \over RT}} ,
де Δ G {\displaystyle \Delta G} -зміна енергії Гіббса при кристалізації розчинника.

Продиференціювавши рівняння за температурою з використанням рівняння Гіббса-Гельмгольца:

( ∂ ln ⁡ x 1 ∂ T ) p = ∂ ∂ T ( Δ G R T ) p = ( Δ H s o l R T 2 ) {\displaystyle {\left({\partial \ln {x_{1}} \over \partial T}\right)_{p}}={{\partial } \over \partial T}\left({\Delta G \over RT}\right)_{p}=\left({\Delta H_{sol} \over RT^{2}}\right)} ,
де Δ H s o l {\displaystyle \Delta H_{sol}}  — теплота плавлення твердого розчинника.

Інтегрування рівняння від температури кристалізації чистого розчинника T o {\displaystyle T_{o}} (при цьому x 1 = 1 {\displaystyle x_{1}=1} ) до температури кристалізації розчинника T {\displaystyle T} у розчині з концентрацією x 1 {\displaystyle x_{1}} дає:

ln ⁡ x 1 = − Δ H s o l R ⋅ T o − T T 0 T {\displaystyle \ln {x_{1}}=-{\Delta H_{sol} \over R}\cdot {T_{o}-T \over T_{0}T}}

Зменшення температури кристалізації Δ T {\displaystyle \Delta T} невелике, і приблизно можна прийняти, що добуток T T 0 = T 0 2 {\displaystyle TT_{0}=T_{0}^{2}} . Тоді

Δ T = − R T 0 2 Δ H s o l ln ⁡ x 1 {\displaystyle \Delta T=-{RT_{0}^{2} \over \Delta H_{sol}}\ln {x_{1}}}

Замінивши мольну частку розчинника x 1 {\displaystyle x_{1}} через мольну частку розчиненої речовини x {\displaystyle x} :

ln ⁡ x 1 = ln ⁡ ( 1 − x ) {\displaystyle \ln {x_{1}}=\ln({1-x})}

Враховуючи, що x {\displaystyle x}  — мала величина, можна розкласти ln ⁡ ( 1 − x ) {\displaystyle \ln(1-x)} в ряд, обмежившись першим членом розкладання:

ln ⁡ ( 1 − x ) = − x + . . . {\displaystyle \ln(1-x)=-x+...}

Оскільки у розбавлених розчинах x ≪ x 1 {\displaystyle x\ll x_{1}} і n 2 ≪ n 1 {\displaystyle n_{2}\ll n_{1}} , то

x = n 2 n 1 + n 2 ≈ n 2 n 1 = n 2 M 1 ω 1 = m M 1 1000 {\displaystyle x={n_{2} \over n_{1}+n_{2}}\approx {n_{2} \over n_{1}}={n_{2}M_{1} \over \omega _{1}}={mM_{1} \over 1000}} ,
де M 1 {\displaystyle M_{1}} і ω 1 {\displaystyle \omega _{1}} -молярна маса і маса розчинника у розчині відповідно, m {\displaystyle m}  — моляльність розчину.

Підставивши значення у рівняння:

Δ T = R T 0 2 M 1 1000 Δ H s o l m = K m {\displaystyle \Delta T={RT_{0}^{2}M_{1} \over 1000\Delta H_{sol}}m=Km}
де K {\displaystyle K}  — кріоскопічна стала, або молярне пониження температури кристалізації. Вона не залежить від природи розчиненої речовини, а лише від даного розчинника.[1]

Використання

Кріоскопію застосовують для визначення:

  1. кріоскопічної сталої, якщо відома молярна маса розчиненого неелектроліту: K = Δ T m {\displaystyle K={\Delta T \over m}}
  2. молярної маси розчиненого неелектроліту, якщо відома кріоскопічна стала: M 2 = K g 2 ⋅ 1000 Δ T ⋅ g 1 {\displaystyle M_{2}=K{g_{2}\cdot 1000 \over \Delta T\centerdot g_{1}}}
  3. коефіцієнт Вант-Гоффа: i = Δ T K m {\displaystyle i={\Delta T \over Km}}
  4. коефіцієнта активності розчинника.
  5. концентрації розчиненого неелектроліта.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Лебідь, Валентин Ілліч (2008). Фізична хімія. Харків: Гімназія. с. 111—113. ISBN 9789668319945.

Джерела

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).