Кристобаліт
| Кристобаліт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1]  |
| Абревіатура | Crs[2] |
| Хімічна формула | SiO₂ |
| Nickel-Strunz 8 | IV/D.01a[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 4.DA.15[4] |
| Dana 8 | 75.1.1.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тетрагональна сингонія[5] |
| Просторова група | space group P4₁2₁2d і space group P4₃2₁2d |
| Твердість | 6,5 |
| Колір риси | білий |
| Густина | 2634,24 кілограм на кубічний метр[6] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Mount San Cristóbald[7] |
| Типова місцевість | Mount San Cristóbald[7] |
 Кристобаліт у Вікісховищі | |
Кристобаліт (рос. кристобалит; англ. cristobalite; нім. Kristobalit m) — мінерал, високотемпературна поліморфна модифікація кварцу або низькотемпературна тетрагональна псевдокубічна модифікація кремнезему координаційної будови — SiO2.
Назва походить від місцевості поблизу Сан-Кристобаль (Чіапас, Мексика). Перший опис мінералу виконано у 1884 році.
Загальний опис
Тетрагонально-трапецоедричний вид.
Склад у %: Si — 46,99; О — 53,01.
Стійка до 200—2700С. Вище цієї температури переходить у кубічну (високотемпературну) модифікацію. Здебільшого кристалобаліти, які зустрічаються в природі є параморфозами по високотемпературному кристобаліту.
Кристали октаедричні, рідше мають кубічну або скелетну форму.
Густина 2,27.
Твердість 7,25.
Спайність відсутня.
Колір білий.
Полісинтетичне двійникування.
Риска біла.
Блиск скляний.
Зустрічається в пустотах вулканічних порід. Вперше знайдений в андезитах Серро-Сан-Кристобалю (Мексика). Часто асоціює з тридинітом, кварцом або санідином. Є у Рейнланді (ФРН), у зах. частині Грузії, в Закарпатті (Україна).
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
- ↑ а б Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кристобаліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Кристобаліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).