YaChudo

Кризеліт

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Кризеліт
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
IMA-номерIMA2000-043a Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураKes[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаAl₂(GeO₄)F₂[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 109.AF.20 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніяромбічна сингонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Вид симетріїромбічна-планаксіальнаd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Просторова групакристалографічна група 62d[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Колір рисибілий Редагувати інформацію у Вікіданих
Густина4,01775 г/см³[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Типова місцевістьTsumeb Mine[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Кризеліт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Кризеліт[7] — дуже рідкісний мінерал-ортосилікат із класу «силікати та германати». Він кристалізується в орторомбічній кристалічній системі з хімічним складом Al2GeO4(F,OH)2[8] і, таким чином, хімічно є германатом алюмінію з додатковими іонами фтору (F-) та гідроксид-іонами (OH-). Іони фтору та гідроксид-іони, зазначені в круглих дужках загальної формули, можуть заміщувати один одного (діадохія), але завжди у однаковій пропорції до інших компонентів мінералу.

Кризеліт утворює волокнисті агрегати довжиною до 50 мкм, які з'єднуються у кірки. Окремі волокна представляють собою клиноподібні сукупності листків у площині {110}. Є також напівсферичні агрегати діаметром до 200 мкм.[8][9]

Етимологія та історія

Першовідкривачем кризеліту вважається німецький колекціонер мінералів Маркус Екер з Шпізена, який передав для опису та визначення мінерал, придбаний у продавця мінералів у 1994 році. Відповідні дослідження призвели до визначення присутності нового мінералу, який був визнаний Міжнародною мінералогічною асоціацією (IMA) у 2000 році та описаний як кризеліт німецькою дослідницькою групою у 2010 році. Мінерал був названий на честь німецького хіміка Фрідріха Вільгельма Крізеля, який був головним хіміком і керівником лабораторії на руднику «Цумеб» приблизно у 1920 році. Одночасно з Отто Германом Августом Пуфалем (1855—1924), Крізель виявив елементи германій та галій[10][11] в германіті, який вперше був знайдений у цій копальні.[8]

Типовий зразок мінералу (голотип) зберігається в Мінералогічному музеї Гамбурзького університету в Німеччині (місцезнаходження MMHH, каталог № TS 385).[8][12]

Хімічні властивості

Кризеліт утворює германійдомінантний аналог кремнійдомінантного топазу, а також являє собою фтордомінантний аналог синтетичного гідроксилдомінантного Al2GeO4(OH)2.

Хімічний склад може бути описаний загальною формулою (Al1,860Ga0,102As3+0,036Zn0,020Mg0,016Fe3+0,012Na0,009Sb3+0,005Ti0,003Cu0,001)Σ=2,064(Ge0,844Al0,143Si0,013)Σ=1,000O4(F1,103OH0,897)Σ=2,000. Ідеалізована формула — Al2GeO4(F,OH)2.[9] Кризеліт — один з 23 відомих на сьогодні (2016 р.) мінералів германію;[13] у "Цумебі" було знайдено п'ятнадцять з них.

Для першого дослідженого зразка (голотипу) не відомо ні точне місцезнаходження, ні дата знахідки. Зразки, на яких пізніше був ідентифікований кризеліт, походять з 29-го горизонту рудника «Цумеб» і були знайдені там у 1972 році.[8]

Використання

З вмістом GeO2 близько 38 %[9] кризеліт міг би бути багатою германієвою рудою. Однак, лише з декілька відомими зразками він є одним з найрідкісніших вторинних мінералів рудника «Цумеб» і тому цікавить лише колекціонерів мінералів.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Ernst Alexander Julius Burke, Ferraris G. New minerals and nomenclature modifications approved in 2003 by the Commission on New Minerals and Mineral Names, International Mineralogical Association // The Canadian Mineralogist — Association Minéralogique du Canada, 2004. — Vol. 42. — P. 905–913. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
  4. ↑ а б https://www.crystallography.net/cod/8100419.html
  5. ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
  6. ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  7. ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 190. — ISBN 978-966-360-463-3.
  8. ↑ а б в г д Jochen Schlüter, Thorsten Geisler, Dieter Pohl, Thomas Stephan (2010): Krieselite, Al2GeO4(F, OH)2: A new mineral from the Tsumeb mine, Namibia, representing the Ge analogue of topaz. In: Neues Jahrbuch für Mineralogie, Abhandlungen, Band 187 (Heft 1), S. 33–40.
  9. ↑ а б в Krieselit, In: John W. Anthony, Richard A. Bideaux, Kenneth W. Bladh, Monte C. Nichols (Hrsg.): Handbook of Mineralogy, Mineralogical Society of America, 2001 (PDF, 191 kB [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]).
  10. ↑ Friedrich Wilhelm Kriesel (1922): Gallium im Germanit von Tsumeb. In: Metall und Erz, Band 20, S. 257—259.
  11. ↑ Friedrich Wilhelm Kriesel (1924): Über die Analyse des neuen Germanium-Gallium-Minerals «Germanit». In: Chemikerzeitung, Band 48, S. 961.
  12. ↑ Typmineral-Katalog Deutschland — Aufbewahrung der Holotypstufe Krieselit. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 7 грудня 2020.
  13. ↑ Mindat — Krieselit. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 грудня 2020.

Література

  • Jochen Schlüter, Thorsten Geisler, Dieter Pohl, Thomas Stephan (2010): Krieselite, Al2GeO4(F, OH)2: A new mineral from the Tsumeb mine, Namibia, representing the Ge analogue of topaz. In: Neues Jahrbuch für Mineralogie, Abhandlungen, Band 187 (Heft 1), S. 33–40.
  • Krieselit, In: John W. Anthony, Richard A. Bideaux, Kenneth W. Bladh, Monte C. Nichols (Hrsg.): Handbook of Mineralogy, Mineralogical Society of America, 2001 (PDF, 191 kB [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]).

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).