YaChudo

Крижевці

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Крижевці
Križevci
Крижевці з пташиного польоту
Крижевці з пташиного польоту
Крижевці з пташиного польоту
Основні дані
46°1′33″ пн. ш. 16°32′33″ сх. д. / 46.02583° пн. ш. 16.54250° сх. д.
Країна Хорватія Редагувати інформацію у Вікіданих
РегіонКопривницько-Крижевецька жупанія
Районмуніципалітет
Столиця дляКрижевецька жупаніяd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (комітат)
Засновано1193
Площа263,72 км²
Населення11 231 (2011)[2]
· густота85 осіб/км²
Висота НРМ140  м
Міста-побратимиNagyatádd Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код
(385)
048
Часовий поясцентральноєвропейський час, Центральноєвропейський літній час
 (Копривницько-Крижевецька жупанія)
Номери автомобілівKC, KŽ
GeoNames3197228
OSMr8448030  ·R
Поштові індекси48260
Міська влада
Мер містаМаріо Райн (ХСП)
Вебсайтwww.krizevci.hr
Мапа
Мапа
Крижевці. Карта розташування: Хорватія
Крижевці
Крижевці
Крижевці (Хорватія)
CMNS: Крижевці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Крижевці (хорв. Križevci, нім. Kreutz, угор. Kőrös, лат. Crisium) — місто і громада в центральній Хорватії, адміністративно підпорядковується Копривницько-Крижевецькій жупанії.

Історія

Є писемна згадка з 1193 р., як крижевецький жупан говорить про існування крижевецького форту Кріс (Cris). Поселення Крижевці вперше згадано 1209 р. Це було невеличке городище, що не володіло окремим статусом. Верхня частина поселення, пізніше названа Верхнє місто (Gornji grad) дістала привілей вільного королівського міста 1252 р. Окремо існувало Нижнє місто (Donji grad), яке набуло статусу вільного королівського міста лише в 1405 р. Крижевці стали місцем засідань законодавчого органу і майже повсякденним місцеперебуванням бана i жупана. З середини XIV ст. Крижевецька жупанія була найбільшою у Славонії. Особливої ваги Нижньому місту надавала парафіяльна церква (перша згадка з 1326 р.) Верхнє місто в 1439 р. спалили турки. 1552 року місто опинилося безпосередньо на лінії кордону, і в Крижевцях розмістилася військова залога переважно з німецьких воїнів. З 1560 р. Крижевці стають центром однойменного округу у складі Славонської військової границі, модернізується форт біля міста, а 1587 р. зводяться міські ворота з цегли, з 1606 р. покращується економічне і демографічне становище Крижевців, оновлюються дороги, пожвавлюється торгівля. Поступово обидва хорватські міста функціонально зрослися в одне поселення і 1661 р. почалося їхнє об'єднання, яке завершилося 1752 р. Заснована в 1777 р. греко-католицька єпархія обрала своїм місцеперебуванням з 1791 р. Францисканський монастир у Крижевцях. У другій половині XVIII ст. війська покинули Крижевці і вони знову стали центром відновленої з 1759 р. Крижевецької жупанії. Місто підупало внаслідок воєн з турками, але знову набуло ваги в 1871 р., коли повз Крижевці було прокладено залізничну колію з Будапешта до Рієки. Крижевці в 1886 р. перестають бути центром жупанії, коли Крижевецьку жупанію було об'єднано з Б'єловарською жупанією у спільну Б'єловарсько-Крижевецьку жупанію.

Населення

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 21 122 осіб[3], 1 з яких назвали рідною українську мову[4]. Населення самого міста становило 11 231 осіб.[3]

Динаміка чисельності населення громади[5]:

Динаміка чисельності населення міста[5]:

Населені пункти

Крім міста Крижевці, до громади також входять:

Відомі люди

Див. також

Примітки

  1. ↑ Katolikus lexikon — 1931.
  2. ↑ Центральне бюро статистики: Перепис населення, домогосподарств і квартир у 2011 році, 1. Населення за віком та статтю по населених пунктах [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.], dzs.hr (хор.)
  3. ↑ а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
  4. ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 18 травня 2021.
  5. ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).