Креховичі

село Креховичі
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Тер. громада	Брошнів-Осадська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA26060030040013643
Основні дані
Засноване	1419 рік
Населення	2375 (20.01.2017)
Площа	21,211 км²
Густота населення	116,4 осіб/км²
Поштовий індекс	77610
Телефонний код	+380 03474
Географічні дані
Географічні координати	49°0′3″ пн. ш. 24°9′8″ сх. д. / 49.00083° пн. ш. 24.15222° сх. д.
Водойми	р. Сівка, п. Саджава
Найближча залізнична станція	Рожнятів
Місцева влада
Адреса ради	77611, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, с-ще Брошнів-Осада, вул. 22 Січня, 85
Карта
Креховичі
Креховичі
Мапа
Креховичі у Вікісховищі

Крехо́вичі — село в Україні, у Брошнів-Осадській селищній громаді Калуського району Івано-Франківської області.

У селі потік Саджава впадає у річку Сівку. Історична назва потоку — Чачава (пол. Czaczawa^[1])

Креховичі засновано в 1419 році дрібним польським шляхтичем, який одержав тут землю. Шляхтич по прізвищу звався Креховичем, власне від його прізвища і пішла назва села ^{[джерело?]}.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі^[2].

1 січня 1875 року введена в дію Залізниця Ерцгерцога Альбрехта і в селі відкрита Рожнятів.

У 1896—1897 роках була побудована вузькоколійна залізнична лінія Креховичі — Луги. Початкова колія була шириною 760 мм. На лінії було 4 великих мости (три через р. Чечва і один — через р. Ілемка). Основну лінію (Креховичі — Липовиця) закрито в 1970-х роках, решту — в 1999 році, а повністю розібрано в 2000 році. Використовувався мотовоз ТУ2М-011812.

На початку XX ст. в селі працював тартак, де у 1921 році відбувся страйк, який організували Й. Д. Байда, Д. В. Гуцул, М. С.Полянський. Страйкарі добилися підвищення заробітної плати.

У 1939 році в селі проживало 2900 мешканців (2200 українців, 430 поляків, 80 латинників, 180 євреїв і 10 німців та інших національностей)^[3].

Під час Другої світової війни, а саме у 1942 році в селі діяв загін УПА в кількості 22 чоловік. В 1944 році після відновлення радянської влади багатьох жителів села звинуватили у націоналізмі та підтримці нацистського режиму і було депортовано до Сибіру та на Далекий Схід.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Долинському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Тростянець і Креховичі.^[4]

30.07.2017 село увійшло до складу Брошнів-Осадської селищної громади, яка проводить облаштування села.^[5]

Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці села Креховичі згадується 1684 року про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)^[6], далі — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року.

• Пам'ятник на місці загибелі 22 грудня 1944 р. чотирьох підпільників ОУН.
• Могила на цвинтарі загиблих на околиці села в 1946 р. вояків УПА Савіцького Володимира Петровича 1924 р. і Лагойди Василя Степановича 1924 р.
• Могила на цвинтарі невідомих вояків УПА
• Могила чотирьох вояків УПА — Козак Михайло Степанович (1919—1945), Залеський Ілля Степанович (1908—1945), Креховецький Микола Михайлович (1922—1945), Легун Іван Михайлович (1920—1945)

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]:

• Білас Михайло Якимович (1924—2016) — український майстер гобелену, модельєр, Народний художник України, член Спілки художників України.
• Август Бельовський (August Bielowski, 1806—1876) — польський історик, письменник, директор Народної бібліотеки імені Оссолінських, симпатик Реформації, автор, фундатор та видавець першого польського історичного альманаху «Монумента польського Історика» («Monumenta Poloniae Historica»).
• Лисевич Михайло Васильович (* 1959) — український педагог, журналіст, редактор, громадський діяч, заслужений журналіст України.
• Марцеляк Олег Володимирович (* 1967) — доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, кавалер ордена «За заслуги»^[8].
• Жолобак Ігор Степанович (* 1962) — український фотограф, фотохудожник.

• Krechowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 659. (пол.) — S. 659—660. (пол.)