Креплики

Креплики

Походження	Україна, Карпати
Креплики у Вікісховищі

'''Креплики''' (також '''краплики''') — різновид вареників, поширений у деяких місцевостях Українських Карпат. Назва пов’язана з регіональною традицією приготування вареників, зокрема пісних страв на Святвечір. У кулінарних описах креплики вирізняють начинкою з маринованого оселедця, перемеленого з пасерованою цибулею та сухарями^[1].

Назви «креплики» та «краплики» зафіксовані в описах карпатської кухні. У матеріалі «Святвечір у Карпатах» їх названо окремою стравою серед вареників, які готують до різдвяної вечері^[1].

Форма «креплик» також представлена в «Словнику української мови» у 20 томах^[2].

Одна з ранніх відомих кулінарних згадок міститься в книжці Емілії Левицької ''Русская пекарня або Наука як варити й печи'', друге видання якої вийшло в Коломиї 1906 року. На сторінці 14 наведено рецепт «Креплики до борщу». Це свідчить про вживання назви в галицькій кулінарній літературі на початку XX століття^[3]

Креплики згадано також у праці українського етнолога Ксенофонта Сосенка ''Пражерело українського релігійного світогляду'', виданій у Львові 1923 року^[4]. Це джерело належить до ранніх досліджень української традиційної культури. Його згадку доцільно розглядати як свідчення побутування назви, не приписуючи авторові опису рецепта, якщо його зміст не підтверджено безпосередньо.

За описом карпатської кухні, креплики готують із пісного тіста на воді, без яєць. Для начинки використовують філе маринованого оселедця, яке перемелюють разом із пасерованою цибулею; до суміші додають сухарі та спеції. За потреби до начинки можуть додавати моркву. Сформовані вареники відварюють у підсоленій воді^[1].

У карпатській різдвяній кухні поширені й інші пісні вареники — з тушкованою квашеною капустою, капустою та грибами, картоплею й грибами, квасолею, маком або фруктами. Однак не всі ці варіанти в джерелі названо крепликами: назва стосується передусім вареників з оселедцевою начинкою.^[1]

Назва «креплики» або «краплики» продовжує вживатися в публікаціях про традиційну кухню Карпат. У сучасних описах страви її пов’язують передусім зі Святвечором і пісними варениками з оселедцем. Рецепти крепликів та інших карпатських різдвяних страв публікують кулінарні й етнокультурні ресурси^[1]

• Креплики до борщу // Русская пекарня або Наука як варити і печи [Архівовано 20 грудня 2021 у Wayback Machine.] / Емілія Левицька. — 2-ге вид. — Коломия: Черенками і накладом М. Білоуса, 1906. — С. 14.
• Креплики // Праджерело українського релігійного світогляду (з картинами й узорами українських вишивок) / Ксенофонт Сосенко. — Львів: Вид. «Живі гроби», 1923. — С. 62.
• Карпатська кухня. Святий вечір, добрий вечір [Архівовано 20 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Карпати. Туризм. Відпочинок, № 1(3), 2005.
• Креплик // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

1. ↑ ^{а б в г д} ''Святвечір у Карпатах'' // SPADOK.ORG.UA. — 13 січня 2014https://spadok.org.ua/narodni-zvychayi-i-obryady/svyatvechir-u-karpatakh
2. ↑ ''Словник української мови'' : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — Київ : Наукова думка, 2010–2022. — Стаття «Креплик».
3. ↑ Левицька Е. ''Русская пекарня або Наука як варити і печи''. — 2-ге вид. — Коломия : накладом М. Білоуса, 1906. — С. 14
4. ↑ Сосенко К. ''Пражерело українського релігійного світогляду : з картинами й узорами українських вишивок''. — Львів : Живі гроби, 1923. — С. 62.