Кремль
| Кремль | |
|---|---|
| |
Кре́мль — укріплений оборонними стінами центр на північно-східних околицях Русі, географічно відповідає території пізньої середньовічної Московії. На території кремля розташовувалась церква, княжий палац, арсенал та ін. З XVIII ст. втратив оборонне значення[1].
Загальний опис
Спочатку вирішувався у вигляді кола, оточувався ровами і валами, посиленими частоколом із загострених вертикальних колод, які комлем ставилися донизу. Згодом дерев'яні стіни замінялись мурованими з баштами. Усередині кремля розташовувалася соборна площа з палацами князів і палатами бояр, пізніше храмами. Слово поширене в російській мові, а в інших слов'янських мовах — відсутнє.
Походження слова
Уперше слово «кремль» згадано у літопису 1317 року — у формі кремник; літописець повідомляв про невдалу спробу побудування укріплень у Твері[2].
Походження слова «кремль» остаточно не з'ясоване, висунуто кілька версій:
- Гіпотеза питомо слов'янського походження — кремль виводять від праслов. *kremiti («крушити», «дробити») і порівнюють з такими словами, як рос. кремь («найкраща частина заповіднику», «міцний будівельний ліс»), кремлёвый («міцний будівельний ліс»)[3], кроме, укр. окремий, відокремлювати, окрім, чес. krema, словац. krem, дав.-рус. крома («окраєць»)[4]. Укріплення з частоколу і інші укріплення на російських територіях зводились з деревини: Тверський Кремль, Коломненський Кремль, Новгородський Кремль, Московський Кремль. Окрім того, відомо, що в Центральній Росії (на територіях колишніх Московської, Владимирської, Ярославської, Костромської, Нижньогородської і ін. губерній) мало каменю[5]. Таким чином, слово кремль поширилось з частини заповіднику на «найкращі дерева», «найкращу деревину», «найкращий будівельний ліс», а надалі — на дерев'яні укріплення. Крім того, Макс Фасмер пов'язував кремль зі словом «кремінь».
- Гіпотеза грецького походження: від грец. κρεµνός, кремнос — «крутизна, крутояр»[6].
- Гіпотеза тюркського або монгольського походження: слово кремль пов'язують з тюрк. kärmän, «кермен» («фортеця»), монг. kerem, калм. kerɨ̥ — пор. «Керман», «Аккерман»[7]. Ця гіпотеза є сумнівною[4].
Див. також
- Московський Кремль
- Нижньогородський кремль
- Чеський Крумлов (чес. Český Krumlov)
- Крумловський град (чес. Hrad a zámek Český Krumlov)
- Дитинець
- Цитадель
Примітки
- ↑ Універсальний словник-енциклопедія. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 15 січня 2013.
- ↑ Галлигани Мауро, Бигацци Франческо. Кремли: твердыни русской земли. — М.: ОЛМА Медиа Групп, 2004. — ISBN 5-224-04702-1, 9785224047024
- ↑ В. І. Даль Толковый словарь живого великорусского языка
- ↑ а б Кремль // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — С. 83. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ проф. Д.Крынин. Типы дорог в СРСР в ближайшем будущем // «За рулем» — 1928. — № 3 (сторінки: 28-29)
- ↑ Кремль, городская цитадель // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Шипова Е. Н. Словарь тюркизмов в русском языке. — Алма-Ата: «Наука», 1976
Література
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
Посилання
- Кремль [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Кремль [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 757-758. — 1000 екз.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).