Космичара
| Космичара | ||||
 | ||||
|
48°46′28″ пн. ш. 24°17′10″ сх. д. / 48.77444° пн. ш. 24.28611° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
Івано-Франківська область Передкарпатська височинна область | |||
| Тип |
гора  | |||
| Висота | 756,8 м | |||
  Космичара Космичара (Україна) | ||||
 | ||||
 Космичара у Вікісховищі | ||||
Космичара (інші назви — Космачора, Космечара) — гора в Україні, в Передкарпатській височинній області Івано-Франківської області поблизу села Міжгір'я. Розташована у Чорному лісі.
Опис
Висота становить 756,8 метрів.
Давня назва — Космач. Згадується у 1422 році. Давня назва є семантичним утворенням від зниклого апелятива kosmač, що метафорично означав «трава, ліс, рослинний покрив». У такому разі вона вказувала на характер рослинності на горі. Менш імовірним є її утворення за допомогою посесивного суфікса -jь від антропоніма Космак «той, хто має розтріпане волосся». Сучасна форма ороніма Космачора оформлена румунським суфіксом -ior(a) зі зменшувально-пестливим значенням від вихідного Космач[1][2].
Тропосферна мережа управління та зв'язку «БАРС»
Вузол 109 тропосферної мережі «БАРС» був військовим об'єктом СРСР, розташованим приблизно за 40 км від обласного центру на горі Космичара. Він діяв у роки Холодної війни як частина системи управління та зв'язку і виконував функцію вузла радіолокаційної станції дальнього спостереження[3].
Інший об'єкт цієї мережі (вузол 103) знаходився на Полонині Руна. На відміну від нього, до вузла 109 сигнал із Москви надходив кабельними лініями, після чого поширювався радіосигналом на інші станції, розташовані також у країнах Варшавського договору[3].
Будівництво об'єкта здійснювалося за участю провідних науково-дослідних інститутів СРСР. На реалізацію було витрачено значні фінансові ресурси, а роботи проводилися під грифом таємності. На вершині гори розташовувались чотири металеві вежі та технічні споруди. Пункт управління був обладнаний у підземному бункері в товщі гори, тоді як офіцерська база містилася біля підніжжя[3].
Останні військовослужбовці залишили об'єкт у 2003 році. Згодом він зазнав значних руйнувань через діяльність так званих «мисливців за металом». Усі металеві конструкції було демонтовано й здано на брухт, обладнання та документи — вивезено або знищено. На сьогодні збереглися лише залишки бетонних і цегляних споруд, а також підземний двоповерховий бункер, що перебуває у відносно задовільному стані[3].
Примітки
- ↑ Габорак, М. М. Топонімія Покуття та деяких прилеглих територій. Етимологічний словник-довідник. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2013. — С. 405. — ISBN 978-966-428-321-9.
- ↑ Габорак, М. М. Назви гір і полонин Івано-Франківщини. Етимологічний словник-довідник. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2015. — С. 250. — ISBN 978-966-428-407-0.
- ↑ а б в г Гора Космечара на Міжгірщині мало кому відома. pershij.com.ua. 4 квітня 2018. Процитовано 11 вересня 2025.
Джерела
- Андрій Грачов. Гірські вершини України. mountain.land.kiev.ua. — Космичара (№ 940)
- Фізико-географічні об'єкти України (PDF). Київ: Держгеокадастр. 2025.
{{cite journal}}: Cite journal вимагає|journal=(довідка) — Космачора, Ф-3802 - ... Kośmiczara (762 m.) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 726. (пол.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).