YaChudo

Корі Перрі

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Перрі.
Канада Корі Перрі
Народився16 травня 1985 (41 рік)
Тіміскамінг Шорез, Канада
Зріст191 см
Вага95 кг
Позиціякрайній нападник
Кидокправий
Клуб НХЛ
Кол. команди		«Тампа-Бей Лайтнінг»
«Анагайм Дакс»
«Даллас Старс»
«Монреаль Канадієнс»
Нац. збірнаКанада Канада
Драфт НХЛ28-й загальний, 2003
«Анагайм Дакс»
Ігрова кар'єра2003 — зараз
CMNS: Корі Перрі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Корі Перрі (англ. Corey Perry; нар. 16 травня 1985, Тіміскамінг Шорез) — канадський хокеїст, крайній нападник клубу НХЛ «Тампа-Бей Лайтнінг». Гравець збірної команди Канади.

Олімпійський чемпіон 2010 та 2014. Володар Кубка Стенлі — 2007.

Ігрова кар'єра

Клубна

Хокейну кар'єру розпочав 2001 року виступами за «Лондон Найтс» (ОХЛ). Завдяки своїй грі 2003 року був обраний на драфті НХЛ під 28-м загальним номером командою «Майті Дакс оф Анагайм».

Дебют у складі «Майті Дакс оф Анагайм» відбувся 2005 року, правда частину дебютного сезону в НХЛ провів захищаючи кольори фарм-клубу «Портленд Пайретс» (АХЛ). Його партнером по фарм-клубу був Раєн Гецлаф: майбутній його партнер і по «качкам». Сезон завершив в складі «Анагайм».

У наступному сезоні 2006/07 Перрі зіграв всі 82 матчі в регулярному чемпіонаті, набравши 44 очка. Разом з Раєном Гецлафом і Дастіном Пеннером Корі утворив другу ланку «Анагайма», охрещену журналістами the «Kid Line» (Гецлафу і Перрі було по 21 року, тоді як Пеннеру 24). Ця трійка зуміла набрати в сукупності 147 очок за сезон.

У сезоні 2007/08 Перрі набрав на 10 очок більше, ніж в попередньому, зігравши при цьому на 12 матчів менше. Він був запрошений на Матч усіх зірок НХЛ (щоправда не відразу, а після відмови через травми інших хокеїстів).[1]

Влітку 2008 Перрі підписує новий контракт з «Анагаймом», терміном на 5 років і вартістю в $ 26,625 мільйонів доларів[2] — аналогічний тому, що був запропонований і підписаний Гецлафом роком раніше.

Проте, якщо в перші два роки в НХЛ Гецлаф був трохи яскравіше і результативніше, то в 2008/11 роках Перрі поступово вийшов на перший план і став головною зіркою не тільки «Анагайма», а й одним з найгрізніших нападників ліги.

Його зліт простежується за динамікою результативності в НХЛ, перманентно зростаючою в кожному новому сезоні. 2008/09 — лідер «Дакс» по голам (32) і другий за очками (72), 2009/10 — найкращий бомбардир команди з 76 очками, 2010/11 — найкращий снайпер НХЛ (і почесний приз Трофей Моріса Рішара в нагороду) з гросмейстерськими 50 шайбами ​​за сезон і третій в лізі за очками (98).

Окрім Трофею Моріса Рішара, в 2011 році Корі отримав ще один індивідуальний приз, який вважається найбільш значущим в НХЛ — Пам'ятний трофей Гарта, як найкращий хокеїст року. Лігою були висунуті три кандидатури на цю нагороду — Перрі, Даніель Седін і Мартен Сан-Луї. Явного фаворита перед журналістським голосуванням, що визначав лауреата, не було, проте після оголошення його результатів серед хокейних уболівальників і експертів прокотилася хвиля критики. Багато хто вважав, що Корі незаслужено отримав цей приз, називаючи серед причин його тьмяну гру на початку сезону і загальний недостатньо високий рівень майстерності в порівнянні з попередніми власниками трофея.[3] Багато в чому Перрі пощастило з отриманням «Гарта» в тому плані, що Сідні Кросбі отримав серйозну травму і відіграв лише половину чемпіонату, а у дворазового володаря трофею Олександра Овечкіна, настав невеликий спад в кар'єрі.

У сезоні 2011/12, чинний переможець Трофею Гарта набрав 60 очок в регулярному чемпіонаті і пропустив плей-оф.

Під час скороченого сезону 2012/13 через локаут, Перрі продемонстрував непогану гру, але в плей-оф «качки» поступились в серії «Детройт Ред Вінгз» 3:4. 18 березня 2013 року, Перрі підписав контракт на вісім років, відповідно до умов якого він заробить $ 69 мільйонів доларів.[4]

Сезон 2013/14 виявився один з найкращих, про що свідчать 43 голи і 82 очка, що набрані в 81 грі. Перрі вдруге потрапив до першої команди всіх зірок НХЛ за підсумками сезону.

У сезоні 2015/16 вчетверте потрапив до матчу усіх зірок НХЛ.

У 2019 році, ставши вільним агентом, підписав річний контракт з «Даллас Старс».[5] 13 листопада 2019 року Корі провів титсячну гру в НХЛ це сталось в матчі проти «Калгарі Флеймс» на «Скоушабенк-Седдлдоум» та став 340-м гравцем, який досяг такого результату.[6] Регулярний сезон було призупинено через пандемію COVID-19.[7]

2 серпня 2020 року сезон відновився матчами плей-оф, який відбувся в канадському Едмонтоні. На першщому етапі «зірки» здолали «Калгарі Флеймс». Перрі відіграв важливу роль в серії ставши асистентом на Джеймі Олексяка, який закинув переможну шайбу.[8] На другому етапі також був чималий внесок в перемогу над «Колорадо Аваланч». Корі став асистентом переможного голу цього разу Денису Гур'янову в серії проти «Вегас Голден Найтс».[7][9] У фіналі Кубка Стенлі «зірки» поступились «Тампа-Бей Лайтнінг».[10][8] Незважаючи на сильні результати після сезону «Старс» не стали продовжувати контракт за що отримали шквал критики.[9]

28 грудня 2020 року Перрі продовжив свою кар'єру, на правах вільного агента з «Монреаль Канадієнс».[11] До основного складу «канадців» Корі потрапив через травму Джоела Арміа.[12] 1 лютого 2021 року він набрав своє 800-е очко в кар'єрі, віддавши передачу Джеффу Петрі в матчі проти «Ванкувер Канакс».[13] За підсумками регулярної першості Перрі набрав 21 очко.[12][14] Плей-оф Кубка Стенлі «канадці» пройшли без проблем, лише у першому раунді знадобилось сім матчів проти «Торонто Мейпл Ліфс».[15] У фіналі Кубка Стенлі «Канадієнс» поступились «Тампа-Бей Лайтнінг».[16]

Після завершення сезону 2020–21 Перрі висловив бажання повторно підписати контракт з «Канадієнс».[17] Однак генеральний менеджер Марк Бержевен відмовився запропонувати Перрі дворічний контракт.[18]

Влітку 2021 року Корі перейшов до «Тампа-Бей Лайтнінг».[19] Незабаром після початку сезону 2021–22 його призначили альтернативним капітаном.[20] 23 листопада 2021 року Перрі вперше відзначився голом в матчі проти «Філадельфія Флаєрс».[21]

Збірна

Спортивні медалі
Представник Канада Канада
Зимові Олімпійські ігри
Золото Ванкувер 2010
Золото Сочі 2014
Чемпіонат світу
Золото Росія 2016
Кубок Канади / Кубок світу
Золото Торонто 2016
Молодіжний чемпіонат світу
Золото США 2005

У складі молодіжної збірної Канади чемпіон світу 2005 року.

У складі національної збірної Канади двічі став Олімпійським чемпіоном,[22] володарем Кубка світу та чемпіоном світу.

Нагороди та досягнення

Статистика

Клубні виступи

Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
2001–02 «Лондон Найтс» ОХЛ 60 28 31 59 56 12 2 3 5 30
2002–03 «Лондон Найтс» ОХЛ 67 25 53 78 147 14 7 16 23 27
2003–04 «Лондон Найтс» ОХЛ 66 40 73 113 98 15 7 15 22 20
2003–04 «Цинциннаті Майті Дакс» АХЛ — — — — — 3 1 1 2 4
2004–05 «Лондон Найтс» ОХЛ 60 47 83 130 117 18 11 27 38 46
2005–06 «Портленд Пайретс» АХЛ 19 16 18 34 32 — — — — —
2005–06 «Майті Дакс оф Анагайм» НХЛ 56 13 12 25 50 11 0 3 3 16
2006–07 «Анагайм Дакс» НХЛ 82 17 27 44 55 21 6 9 15 37
2007–08 «Анагайм Дакс» НХЛ 70 29 25 54 108 3 2 1 3 8
2008–09 «Анагайм Дакс» НХЛ 78 32 40 72 109 13 8 6 14 36
2009–10 «Анагайм Дакс» НХЛ 82 27 49 76 111 — — — — —
2010–11 «Анагайм Дакс» НХЛ 82 50 48 98 104 6 2 6 8 4
2011–12 «Анагайм Дакс» НХЛ 80 37 23 60 127 — — — — —
2012–13 «Анагайм Дакс» НХЛ 44 15 21 36 72 7 0 2 2 4
2013–14 «Анагайм Дакс» НХЛ 81 43 39 82 65 13 4 7 11 19
2014–15 «Анагайм Дакс» НХЛ 67 33 22 55 67 16 10 8 18 14
2015–16 «Анагайм Дакс» НХЛ 82 34 28 62 68 7 0 4 4 6
2016–17 «Анагайм Дакс» НХЛ 82 19 34 53 76 17 4 7 11 34
2017–18 «Анагайм Дакс» НХЛ 71 17 32 49 71 4 0 0 0 8
2018–19 «Анагайм Дакс» НХЛ 31 6 4 10 27 — — — — —
2019–20 «Даллас Старс» НХЛ 57 5 16 21 70 27 5 4 9 27
2020–21 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 49 9 12 21 39 22 4 6 10 25
2021–22 «Тампа-Бей Лайтнінг» НХЛ 82 19 21 40 66
Усього в НХЛ 1,176 405 453 858 1,285 167 45 63 108 238

Збірна

Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
2005 Канада МЧС 1 6 2 5 7 6
2010 Канада ОІ 1 7 4 1 5 2
2010 Канада ЧС 7-е 7 2 4 6 2
2012 Канада ЧС 5-е 8 3 4 7 8
2014 Канада ОІ 1 6 0 1 1 2
2016 Канада ЧС 1 10 4 5 9 6
2016 Канада КС 1 6 2 0 2 3
Молодіжна збірна 6 2 5 7 6
Національна збірна 44 15 15 30 23

Примітки

  1. ↑ "Ducks' Niedermayer, Perry added to All-Star Game" (англ.). LA Times. 23 січня 2008. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 червня 2017.
  2. ↑ "Ducks sign Corey Perry to extension" (англ.). The Star (Toronto). 2 липня 2008. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 7 червня 2017.
  3. ↑ "Is Corey Perry the worst Hart Trophy winner ever?" (англ.). 23 червня 2011. Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 7 червня 2017.
  4. ↑ Ducks sign Perry to eight-year extension. Національна хокейна ліга. Архів оригіналу за 12 січня 2016. Процитовано 29 листопада 2013. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
  5. ↑ Stars sign Right Wing Corey Perry to one-year deal. Даллас Старс. 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
  6. ↑ Corey Perry's 1,000th career NHL game is a great reminder that the 15-year league veteran has truly done it all. 14 листопада 2019.
  7. ↑ а б Wyshynski, Greg (28 вересня 2020). How Corey Perry has become a 'pain in the butt' playoff hero for the Dallas Stars. ESPN. Процитовано 12 червня 2022.
  8. ↑ а б Yousuf, Saad (15 грудня 2020). Corey Perry's Stars tenure was short, but his impact was large. The Athletic. Процитовано 12 червня 2022.
  9. ↑ а б Knowles, Peter (8 травня 2021). Stars Made Mistake Letting Corey Perry Leave. The Hockey Writers. Процитовано 12 червня 2022.
  10. ↑ Corey Perry jolts Lightning in double OT, Stars force Game 6. CBC Sports. 27 вересня 2020. Процитовано 12 червня 2022.
  11. ↑ Canadiens agree to terms with Corey Perry on a one-year deal. Монреаль Канадієнс. 28 грудня 2020. Процитовано 28 грудня 2020.
  12. ↑ а б High, Sebastian (13 липня 2021). Montreal Canadiens: 2020-21 Report Card Grades For Every Player. A Winning Habit. Процитовано 12 червня 2022.
  13. ↑ Jeff Petry scores twice, Montreal Canadiens trounce Vancouver Canucks 6-2. CTV News. 1 лютого 2021. Процитовано 12 червня 2022.
  14. ↑ Boyd, Melissa (10 квітня 2021). Corey Perry Is Turning Back the Clock With the Canadiens. The Hockey Writers. Процитовано 12 червня 2022.
  15. ↑ Luszczyszyn, Dom (18 травня 2021). 2021 NHL playoff preview: Maple Leafs vs. Canadiens. The Athletic. Процитовано 12 червня 2022.
  16. ↑ Long, Corey (8 липня 2021). Lightning repeat as Stanley Cup champions, defeat Canadiens in Game 5. Національна хокейна ліга. Процитовано 12 червня 2022.
  17. ↑ Myers, Tracey (9 липня 2021). Perry hopes to re-sign with Canadiens, play 17th NHL season. Національна хокейна ліга. Процитовано 12 червня 2022.
  18. ↑ Hickey, Pat (26 листопада 2021). Evans line is outlier on first Canadiens report card. Montreal Gazette (en-CA) . Процитовано 12 червня 2022.
  19. ↑ Perry signs two-year, $2 million contract with Lightning. Національна хокейна ліга. 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
  20. ↑ Bay, Jim (23 травня 2022). Lightning Getting Workmanlike Effort From These 3 Players. The Hockey Writers. Процитовано 12 червня 2022.
  21. ↑ Long, Corey (24 листопада 2021). Perry scores first goal for Lightning in victory against Flyers. Національна хокейна ліга. Процитовано 12 червня 2022.
  22. ↑ Kanalley, Craig (30 грудня 2009). Canadian Olympic Hockey Team: 2010 Roster Released. The Huffington Post. Процитовано 30 грудня 2009.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).