Коропуж
Коропуж | |
|---|---|
| Координати 49°41′10″ пн. ш. 23°33′58″ сх. д. / 49.686111111111° пн. ш. 23.566111111111° сх. д. | |
| Країна | |
| Район | Львівський район |
| Громада | Великолюбінська селищна громада |
| Дата заснування | 1442 |
| Площа | 15.1 км² |
| Висота центру | 282 м |
| Населення | 682 особи |
| Часовий пояс | UTC+2 |
| Телефонний код | 3231 (Городоцький район) |
| Поштовий індекс | 81542 |
| Автомобільний код | ВС (Городоцький район) |
| Адреса | 81555, Львівська обл., Львівський р-н, селище Великий Любінь, вул. Львівська, буд. 120 |
Коропуж Коропуж (Україна) | |
![]() | |
| | |
Коропуж — село в Україні, у Великолюбінській селищній територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення — близько 682 осіб.
Географія
Село розташоване за 16 км від колишнього районного центру — міста Городок. Поруч проходить залізнична лінія Львів — Самбір, на якій розміщена станція Коропуж.
Історія
Археологічні пам'ятки
На території села та його околиць наявні цінні археологічні пам'ятки, які свідчать про заселення тутешніх теренів ще з доби енеоліту (мідно-кам'яного віку, кінець III тисячоліття до н. е.)[1]. Зокрема, у 1934 році відомий археолог Тадеуш Сулімірський в урочищі Під Могилою поблизу Коропужа відкрив поселення культури лійчастого посуду, а також виявив і дослідив курган культури шнурової кераміки[1].
Хронологія власності та перші згадки
- 1425 рік (XV ст.): перша письмова згадка про село. Король Владислав II Ягайло передав значний масив земель на південь від Городка у власність шляхтичу Яну Менжику з Дубровиці з умовою несення військової служби. До цього земельного комплексу (в межах майбутнього Городоцького староства), окрім Коропужа, увійшли Хишевичі, Бірче, Гошани та Годвишня[1].
- Середина XVI ст.: селом володів Анджей Подолецький.
- Кінець XVI ст. (1578 рік): за поборовим реєстром Коропуж перебував у спільній власності Станіслава та Кшиштофа Подолецьких[2].
- Середина XVII ст. (1661 рік): село входило до володінь князя Заславського та належало Альберту Кросновському, подільському стольнику.
- Початок XVIII ст. (1711 рік): Коропуж належав Миколаю Францішеку Кросновському, львівському підкоморієві.
Подальший розвиток
27 серпня 1903 року відкрита залізнична станція «Коропуж» під час введення в експлуатацію лінії Львів — Самбір.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Городоцької міської територіальної громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Городоцького району, увійшло до складу новоствореного Львівського району[4].
Зниклі хутори та присілки
Протягом XIX–XX століть навколо Коропужа існував ряд малих несамостійних поселень (хуторів та присілків), які з часом були ліквідовані або злилися із селом:
- Дублянка (Dublanka) — зафіксована на картах WIG у 1935 році як присілок, у 1946 році обліковувалася як хутір Коропузької сільради; знята з обліку орієнтовно у 1950-х роках.
- Колонія Пілків (Kolonia Piłkow) — колишній присілок, відомий за картами 1935 року.
- Парцелі-Коропуж (Parcele-Koropuż) — присілок, що згадується у військово-топографічних матеріалах 1935 року.
- Геньків (Heńków) — присілок, зафіксований у 1935 році.
- Городоцьке (Gródeckie) — малий присілок станом на 1935 рік.
Радянський період та депортації
Узимку 1940 року каральні органи НКВС у рамках кампанії з виселення «родин осадників та лісників» примусово депортували з Коропужа 3 місцеві родини (всього 15 осіб). У 1943 році до села також тимчасово перемістили 1 особу з Яворівщини, чиє житло було вилучене під розширення військового полігону.
Адміністративно-територіальний устрій
Коропуж належав до Городоцького староства — одного з негродових староств, які формували Городоцьку королівщину.
Демографія
За переписом 2001 року у селі проживало 762 особи, з них 99,87 % назвали рідною мовою українську, 0,13 % — російську.[5]
Релігія
У селі діє церква Преподобної Параскеви (1919, УГКЦ, кам’яна).
Освіта та культура
- У селі діє Середня школа імені Андрія Филипчука.[6]
- Працює Народний дім (клуб) — місцевий культурний осередок.
Відомі люди
- Цигилик Олег Іванович— український співак, диригент, педагог.
- Бобеляк Тарас Степанович — український громадський діяч.
- Колодій Ілько Іванович — священник, громадський діяч.
Примітки
- ↑ а б в Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвою "Smereka" не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвою "Smereка" не вказано текст - ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 12 лютого 2026.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Вікіпедія: Коропуж
- ↑ opendatabot.ua
Джерела
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
