YaChudo

Коралі Фаржа

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Коралі Фаржа
кілька Coralie Fargeat Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження24 листопада 1976[1] (49 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняXVI округ Парижа, Париж[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІнститут політичних досліджень і La femis (2010) Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіякінорежисерка, сценаристка, кінопродюсерка, режисерка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоCollectif 50/50d[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusRevenge і Субстанція Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 0267287 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Коралі Фаржа у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Коралі Фаржа (фр. Coralie Fargeat; нар. 1976, Париж, Франція) — французька кінорежисерка і сценаристка. Здобула міжнародне визнання завдяки дебютному повнометражному фільму «Помста» 2017 року, за який отримала нагороди кількох кінофестивалів незалежних фільмів[3][4][5][6][7]. Її наступний повнометражний фільм «Субстанція» (2024), сатиричний боді-горор з Демі Мур у головній ролі, показали в основному конкурсі на Каннському кінофестивалі 2024 року, Фаржа отримала нагороду за найкращий сценарій.

Називає Девіда Кроненберга, Джона Карпентера, Девіда Лінча та Міхаеля Ганеке режисерами, які вплинули на неї, а також кількох південнокорейських режисерів стилістичними натхненниками[8][9].

Ранні роки

Народилася і виросла у Парижі[10]. У 16 чи 17 років вирішила стати режисеркою[11]. Навчалася в Інституті політичних досліджень, потім працювала на знімальному майданчику. 2010 року навчалась в La Fémis, престижній кіношколі в Парижі[10][11][12].

Під час навчання в La Fémis з групою друзів-режисерів створила колектив «La Squadra», де вони разом намагалися монтувати свої фільми, стикаючись зі схожими труднощами, оскільки кожен з них хотів створювати жанрові фільми. Вони зустрічалися двічі на тиждень і запрошували кінематографістів та професіоналів галузі поділитися з ними своїми історіями успіху, що допомогло їм отримати більш реалістичне уявлення про світ кіно, про те, як все працює, і про те, як розповісти свої історії[11].

Кар'єра

2003 року вийшов її перший короткометражний фільм «Телеграма», про двох жінок, які чекають доставлення від листоноші під час Другої світової війни. Стрічка отримала 13 нагород на кількох кінофестивалях[13].

2007 року разом з Анн-Елізабет Блато створила «Les Fées cloches», комедійний мінісеріал, у якому також була режисеркою[14].

2014 року вийшов її наступний короткометражний фільм «Реальність+». Науково-фантастична історія отримала номінацію на приз журі на кінофестивалі «Трайбека»[15].

Дебютним повнометражним проєктом став фільм «Помста» (2017), трилер про помсту молодої жінки, яка стала жертвою нападу та була залишена вмирати. Авторка надихнулася такими стрічками про помсту, як-от «Убити Білла», «Рембо» та «Божевільний Макс». Режисерка була зацікавлена у дослідженні персонажа, який здавався б «слабким», але під час фільму перетворювався б на «супергероя», який би вирішив помститися[16]. Світова прем'єра відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Торонто 2017 року в секції «Опівнічне божевілля»[17] і був відібраний для показу на 23 додаткових кінофестивалях[18].

2022 року зняла епізод серіалу Netflix «Пісочний чоловік»[19].

2024 року вийшов її другий повнометражний фільм «Субстанція», боді-горор з Демі Мур, Марґарет Кволлі та Деннісом Квейдом у головних ролях[20][21]. Прем'єра відбулася в конкурсній програмі Каннського кінофестивалю 2024 року і була добре сприйнята критиками[22]. Фаржа отримала нагороду за найкращий сценарій на фестивалі[23].

Учасниця Collectif 50/50, групи, створеної з метою досягнення гендерної рівності в кіноіндустрії[24].

Стиль й ідеологія кінознімання

Захоплена відсутністю недовіри і є шанувальницею використання образів і символів, щоб висловити щось просте потужним способом[25]. Зацікавлена фільмами, які здатні створювати свій власний світ і примудрятися існувати поза межами реальності, наводячи як приклад такі фільми про помсту, як-от «Убити Білла» і «Рембо»[25].

Створюючи графічні або криваві фільми, виявляє, що баланс сцен насильства з гумором робить насильство більш терпимим[26].

Вважає, фільми, наповнені вшануваннями та покликаннями, можуть відштовхнути глядача від ототожнення з фільмом[27]. Вона описує це розставання як «моменти другого ступеня» і вирішує триматися подалі від надмірних покликань. Вважає вкрай важливим підходити до фільму та його створення зі справжнім і щирим баченням, заявляючи, що вона намагається «охопити [свою] тему у її виборі, її упередженнях, її надмірностях, а також у її недоліках», щоб досягти цього[27].

Під час підготовки до знімання «Помсти» вона заявила, що Матильду Лутц обрали на роль частково через її велику довіру до Фаржи, що було важливо для неї при створенні фільму[27].

Фільмографія

Художні фільми

рік Назва Режисер Сценарист Примітки
2017 Помста Так Так Також співмонтажер
2024 Субстанція Так Так Також продюсер і співмонтажер

Короткометражні фільми

Рік Назва Режисер Сценарист
2003 Телеграма Так Так
2014 Реальність+ Так Так

Телебачення

Рік Назва Примітки
2007 Les Fées Cloches
2022 Пісочний чоловік Епізод: «Колекціонери»

Визнання

Нагорода Рік Категорія Робота Результат Ref.
Ам'єн 2004 Prix des Enfants de la Licorne Телеграма Перемога
Фаджр 2005 Міжнародне змагання — Найкращий короткометражний фільм Перемога
Міжнародний кінофестиваль короткометражних фільмів Corti Da Sogni Antonio Ricci 2015 European Sogni Award Реальність+ Перемога [28]
Фестиваль Трайбека 2016 Нагорода журі за найкращий короткометражний фільм Номінація [15]
Кінофестиваль у Сіджасі 2017 Best Director Помста Перемога [29]
Найкращий режисер Перемога
Монстер Фест Найкращий міжнародний фільм Перемога [30]
Міжнародний фантастичний кінофестиваль у Пучхоні 2018 Найкращий фільм Перемога [31]
Кінофестиваль у Калгарі Нагорода журі за найкращий художній фільм Перемога [32]
Міжнародний кінофестиваль у Клівленді Нові режисери Номінація [33]
Нагорода ReelWomenDirect Award за досконалу режисерську роботу Номінація
Fangoria Chainsaw 2019 Найкращий режисер Номінація [34]
Best Limited Feature Номінація
Каннський кінофестиваль 2024 Приз за найкращий сценарій Субстанція Перемога [35]

Примітки

  1. ↑ а б https://www.societe.com/cgi-bin/search?champs=coralie%20fargeat&r
  2. ↑ http://collectif5050.com/les-signataires
  3. ↑ The fantastic fable 'Jupiter's Moon' wins Sitges 2017 - Sitges Film Festival - Festival Internacional de Cinema Fantàstic de Catalunya. sitgesfilmfestival.com. Процитовано 7 грудня 2021.
  4. ↑ MONSTER FEST Announces 2017 Award Winners!. Monster Fest (амер.). 27 листопада 2017. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
  5. ↑ Bucheon International Fantastic Film Festival. BIFAN. Процитовано 7 грудня 2021.
  6. ↑ 2018 Awards - Calgary Underground Film Festival. www.calgaryundergroundfilm.org. Процитовано 7 грудня 2021.
  7. ↑ Revenge - Cleveland International Film Festival :: March 30 - April 10, 2022. www.clevelandfilm.org (англ.). Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
  8. ↑ Director Coralie Fargeat Talks Obsession, Inspirations, and 'Revenge'. Film School Rejects (амер.). 18 вересня 2018. Архів оригіналу за 26 вересня 2024. Процитовано 8 грудня 2021.
  9. ↑ Cills, Hazel (18 травня 2018). Revenge Director Coralie Fargeat on Playing With Film Clichés and the Artistic Power of Blood. Jezebel. G/O Media. Процитовано 22 квітня 2023.
  10. ↑ а б Coralie Fargeat. Academy Films (брит.). Процитовано 8 грудня 2021.
  11. ↑ а б в Rencontre avec Coralie Fargeat, la réalisatrice du très énervé Revenge. EcranLarge.com (фр.). 11 лютого 2018. Процитовано 8 грудня 2021.
  12. ↑ Multier, Marine (29 квітня 2024). Festival de Cannes 2024 : 8 films réalisés par des diplômé.e.s et plus de 160 aux génériques de 62 films dont 16 produits par des diplômé.e.s. La Fémis (фр.). Процитовано 26 вересня 2024.
  13. ↑ Coralie Fargeat. Academy Films (брит.). Процитовано 8 грудня 2021.
  14. ↑ Carré d'art: Byron, Barbey d'Aurevilly, Dalí, Hallier, Jean-Pierre Thiollet, Anagramme Editions, 2008, p. 143. ISBN 978-2-35035-189-6
  15. ↑ а б Reality + | 2016 Tribeca Festival. Tribeca. Архів оригіналу за 13 серпня 2024. Процитовано 7 грудня 2021.
  16. ↑ Fargeat, Coralie (9 травня 2018). Matilda Lutz & Coralie Fargeat on women fighting back in Revenge - Exclusive Interview. YouTube. Процитовано 22 квітня 2023.
  17. ↑ Erbland, Kate (13 вересня 2017). 'Revenge': Inside the TIFF Midnight Madness Premiere So Intense That Paramedics Were Called. IndieWire (англ.). Процитовано 7 грудня 2021.
  18. ↑ REVENGE. monsite (фр.). Процитовано 7 грудня 2021.
  19. ↑ Coralie Fargeat Directing "The Substance" for Universal, Demi Moore & Margaret Qualley to Star. womenandhollywood.com (амер.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  20. ↑ Fleming, Mike Jr. (31 січня 2022). Demi Moore & Margaret Qualley To Star In Universal/Working Title's 'The Substance'; 'Revenge' Helmer Coralie Fargeat Directs Her Script. Deadline (амер.). Процитовано 4 лютого 2022.
  21. ↑ Fleming, Mike Jr. (15 лютого 2022). Ray Liotta Joins Demi Moore & Margaret Qualley In Coralie Fargeat's The Substance'. Deadline (амер.). Процитовано 18 березня 2022.
  22. ↑ Tartaglione, Nancy (19 травня 2024). Demi Moore's 'The Substance' World Premiere Gets a 13-Minute Ovation at Cannes. Deadline (амер.). Процитовано 20 травня 2024.
  23. ↑ Debruge, Peter (25 травня 2024). Cannes Awards: Female-Centered Stories Win Big in Cannes, as Sean Baker's 'Anora' Earns Palme d'Or. Variety. Процитовано 25 травня 2024.
  24. ↑ Les signataires | Collectif 5050. collectif5050.com. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
  25. ↑ а б Fargeat, Coralie (9 травня 2018). Matilda Lutz & Coralie Fargeat on women fighting back in Revenge - Exclusive Interview. YouTube. Процитовано 22 квітня 2023.
  26. ↑ Fargeat, Coralie (4 травня 2018). Coralie Fargeat and Matilda Anna Ingrid Lutz Talk about 'Revenge'. YouTube. Build Series LDN. Процитовано 22 квітня 2023.
  27. ↑ а б в Rencontre avec Coralie Fargeat, la réalisatrice du très énervé Revenge. EcranLarge.com (фр.). 11 лютого 2018. Процитовано 8 грудня 2021.
  28. ↑ European Sogni Award – 2015 (it-IT) . 11 квітня 2016. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 7 грудня 2021.
  29. ↑ The fantastic fable 'Jupiter's Moon' wins Sitges 2017 - Sitges Film Festival - Festival Internacional de Cinema Fantàstic de Catalunya. sitgesfilmfestival.com. Процитовано 7 грудня 2021.
  30. ↑ MONSTER FEST Announces 2017 Award Winners!. Monster Fest (амер.). 27 листопада 2017. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
  31. ↑ Bucheon International Fantastic Film Festival. BIFAN. Процитовано 7 грудня 2021.
  32. ↑ 2018 Awards - Calgary Underground Film Festival. www.calgaryundergroundfilm.org. Процитовано 7 грудня 2021.
  33. ↑ Revenge - Cleveland International Film Festival :: March 30 - April 10, 2022. www.clevelandfilm.org (англ.). Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
  34. ↑ Fangoria Resurrects the Chainsaw Awards Celebrating the Horror Movies Oscar Missed. MovieWeb (амер.). 22 січня 2019. Процитовано 7 грудня 2021.
  35. ↑ The 77th Festival de Cannes winners' list. Festival de Cannes (амер.). 25 травня 2024. Процитовано 26 травня 2024.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).