Контрафактура

Контрафактура (нім. Kontrafaktur, від пізньолат. contrafactum) — заміна тексту вокального твору новим текстом при збереженні музичної основи.^[1]

Термін контрафактура не був поширений в історичні часи (зустрічається спорадично починаючи з другої половини XV століття). У сучасному музикознавстві термін набув поширення після праць Карла Хенніга (1909) та Фрідріха Ґеннріха (1918). Залежно від характеру нового тексту розрізняють контрафактуру із заміною світського тексту духовним, духовного — світським або нейтральну контрафактуру, що не змінює загального характеру твору.

Контрафактура має давнє походження. Одним із її прообразів вважають античний ном — мелодію-модель, на яку розспівувалися різні за змістом строфи епічних творів. У західному середньовіччі контрафактура поширилася насамперед на одноголосні католицькі піснеспіви (див. григоріанський хорал), причому охоплювала не лише формульні мелодії (наприклад, псалмові тони різного узусу), а й відносно розвинені наспіви, зокрема мелодію секвенції «Laetabundus».

Найдавніші відомі приклади такої «текстової адаптації» походять з IX століття й пов'язані з григоріанським хоралом.^[2]

Розспівування тексту на мелодичну модель як композиційний принцип має, мабуть, загальносвітове поширення. Типологічною паралеллю на сході є Макам, у православній богослужбової музики — спів «на подобен» (див. Знаменний розспів, Ірмологій). З того ж ряду мелодії-моделі «тони» мейстерзингерів, барвисто обіграні Ріхардом Вагнером в його операх «Нюрнберзькі мейстерзінгери» і «Тангейзер».

З появою в мережі караоке-файлів (формат .kar) з'явилась можливість підставляти замість оригінальних (треків зі словами) — будь-які тексти.

• Пародія
• Караоке

• Hennig K. Die geistliche Kontrafaktur im Jahrhundert der Reformation. Halle, 1909;
• Gennrich F. Die Musik als Hilfswissenschaft der romanischen Philologie // Zeitschrift für Romanische Philologie XXIX (1918);
• Fischer K. von. Kontrafakturen und Parodien italienischer Werke des Trecento und frühen Quattrocento // Annales musicologiques V (1957);
• Gennrich F. Die Kontrafaktur im Liedschaffen des Mittelalters // Summa musicae medii aevi, vol. XII. Langen, 1965;
• Lipphardt W. Über die Begriffe: Kontrafakt, Parodie, Travestie // Jahrbuch für Liturgik und Hymnologie XII (1967);
• Falck R. Parody and Contrafactum: a terminological clarification // Musical Quarterly LXV (1979);
• Falck R. Contrafactum // Handwörterbuch der musikalischen Terminologie. Wiesbaden, [s.a.]

• Контрафактура // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 520.