Консультативна місія Європейського Союзу Україна

Консультативна місія Європейського Союзу Україна
Тип	Консультаційна місія Європейського Союзуd
Засновано	22 липня 2014 (12 років)
Штаб-квартира	Київ, Україна
50°27′15″ пн. ш. 30°31′41″ сх. д. / 50.4542287° пн. ш. 30.5280635° сх. д.
Голова місії	Корнелія Тейлор
Членів	437
Материнська організація	Європейський Союз
Вебсайт: euam-ukraine.eu

Консультативна місія Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (КМЄС в Україні, КМЄС; англ. European Union Advisory Mission for Civilian Security Sector Reform Ukraine, EUAM Ukraine, EUAM) — цивільна місія Спільної політики безпеки та оборони (СПБО) Європейського Союзу. Метою діяльності місії є сприяння реформуванню сектору цивільної безпеки України. Експерти місії надають стратегічні консультації та практичну підтримку, щоби зробити сектор цивільної безпеки України ефективнішим, дієвішим, прозорішим та таким, що користується довірою громадян. КМЄС Україна співпрацює з різними правоохоронними органами України та органами системи верховенства права та офіційно розпочала роботу в 1 грудня 2014 року після Революції Гідності та одержання відповідного запрошення від уряду України^[1][2][3].

У 2022 році мандат КМЄС в Україні було доповнено у відповідь на російську агресію проти України, передусім для сприяння розслідуванню та переслідуванню за міжнародні злочини.^[4]

14 травня 2024 року країни-члени ЄС рішенням Ради міністрів ЄС посилили Місію та розширили її діяльність в Україні, продовживши мандат КМЄС з 1 червня 2024 року до 31 травня 2027 року.

11 травня 2026 року держави-члени ЄС, на підставі рішення Ради міністрів ЄС та після стратегічного перегляду, розширили мандат КМЄС в Україні. Це дає Місії змогу підтримувати Україну у розбудові спроможностей для протидії гібридним загрозам і реінтеграції ветеранів у сектор цивільної безпеки та цивільного захисту. Посилений мандат також передбачає зміцнення підтримки правоохоронних органів України у протидії організованій злочинності та контрабанді.

КМЄС в Україні має регіональні представництва в Києві, Львові та Одесі, а також мобільний підрозділ. Через агресивну війну Росії проти України регіональні представництва місії в Харкові та Маріуполі тимчасово не працюють. Команда місії складається з майже 440 міжнародних та українських співробітників і працює над виконанням мандату, прагнучи створити в Україні ефективний і прозорий сектор цивільної безпеки, що користується довірою громадян. Мандат КМЄС в Україні реалізується за трьома напрямами діяльності:

• Стратегічні консультації з питань реформування сектору цивільної безпеки, зокрема, щодо розробки стратегічних документів та законодавства;
• Операційна підтримка впровадження реформ шляхом розбудови спроможностей, проведення тренінгів та практичної підтримки сектору цивільної безпеки;
• Співпраця та координація зосереджені на підтримці українських партнерів у розбудові злагоджених та ефективних механізмів координації як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Місія реалізує свій мандат через два основні операційні напрями: підтримку реформи сектору цивільної безпеки України як частини євроінтеграційного процесу та допомогу українським партнерам у реагуванні на виклики воєнного часу і потреби, пов’язані з післявоєнним відновленням.

Ці два напрями відображені у семи пріоритетах.

Реформа сектору цивільної безпеки

Надання консультацій щодо реформ у секторі цивільної безпеки, пов’язаних зі вступом до ЄС, зосереджуючи особливу увагу на реалізації Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку та Плану дій до нього.

Інтегроване управління кордонами

Надання консультацій щодо адаптації нормативно-правової бази України у сфері інтегрованого управління кордонами відповідно до стандартів та найкращих практик ЄС у цій сфері.

Організована злочинність

Допомога у посиленні спроможностей правоохоронних органів у протидії поширенню стрілецької зброї та легких озброєнь (SALW), торгівлі людьми, контрабанді, фінансовим злочинам, кіберзлочинності, а також використанню організованої злочинності у гібридних кампаніях.

Гібридні загрози

Допомога у розробці політик, стратегій і підтримка спроможностей для протидії гібридним загрозам, зокрема у сферах захисту критичної інфраструктури, кібербезпеки, протидії іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанню (FIMI), а також спробам Росії вербувати вразливі групи для підривної та терористичної діяльності.

Деокуповані та прилеглі території

Підтримка стабілізаційних зусиль на деокупованих та прилеглих територіях шляхом зміцнення спроможностей та стійкості правоохоронних органів, а також сприяння соціальній єдності та реінтеграції за допомогою механізмів громадського діалогу.

Міжнародні злочини

Посилення спроможностей українських державних органів та інституцій у розслідуванні та переслідуванні міжнародних, зокрема воєнних злочинів.

Реінтеграція ветеранів

Підтримка реінтеграції ветеранів у сектори цивільної безпеки та цивільного захисту у тісній координації з Делегацією ЄС, державами-членами ЄС та іншими відповідними зацікавленими сторонами.

Місія забезпечує впровадження принципів належного врядування, протидії корупції, дотримання прав людини та гендерної рівності в усіх видах своєї діяльності як наскрізні заходи.

• Права людини. Повага, заохочення та захист прав людини під час надання консультацій та підтримки органам та установам сектору цивільної безпеки України, а також всередині організації та структури Місії.
• Гендерна рівність. Врахування питань гендерної рівності при наданні консультацій та підтримки з метою створення гендерно орієнтованих стратегій і політик, повної та рівноправної участі жінок, а також забезпечення захисту від усіх форм гендерно зумовленого насильства та запобігання йому.
• Протидія корупції. Визнання корупції ендемічною проблемою в Україні та, ймовірно, найбільшою перешкодою на шляху реформ з метою посилення антикорупційної спроможності сектору цивільної безпеки.
• Належне врядування. Просування належного врядування з метою створення демократичних, ефективних, прозорих і підзвітних служб цивільної безпеки, що функціонують відповідно до європейських принципів і норм.

• Кальман Міжей (8 серпня 2014 – 31 січня 2016)
• Кястутіс Ланчінскас (1 лютого 2016 – 31 травня 2019)^[5]
• Антті Юхані Хартікайнен (1 липня 2019 року – 31 травня 2023)
• Рольф Холмбо (1 червня 2023 – 30 червня 2026)
• Корнелія Тейлор (1 липня 2026 – дотепер)^[6]

З часу відкриття в 2014 році місія здійснювала свою діяльність з головного офісу в Києві. Проте із розширенням діяльності та збільшенням кількості проектів, які КМЄС Україна реалізує в регіонах, було відприто два регіональні представництва (РП) місії в Харкові^[7] та Львові^[8]. У 2018 році було відкрито представництво КМЄС в Одесі^[9] та створено спеціальний мобільний підрозділ, що працює в різних куточках України, допомагаючи реалізувати проекти КМЄС в регіонах^[10]. У 2019 році було прийнято рішення про створення другого моібльного підрозділу, що працював, переважно, у Маріуполі. У червні 2020 року, визнаючи розширення діяльності КМЄС на сході України, у Маріуполі створено повноцінне регіональне представництво КМЄС^[11].

Через агресивну війну Росії проти України регіональні представництва місії в Харкові та Маріуполі тимчасово не працюють.

• Міністерство внутрішніх справ (МВС) та підзвітні йому відомства (Національна поліція, Національна гвардія, Державна прикордонна служба України та ін.)
• Офіс Генерального прокурора України
• Служба безпеки України (СБУ)^[12]
• Державне бюро розслідувань
• інші органи сектору цивільної безпеки

Серед ключових досягнень роботи КМЄС Україна щодо реформування сектору цивільної безпеки України варто зазначити наступні^[13]:

• участь в розробці ряду стратегічних документів, серед яких: Закон про національну безпеку, Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023-2027 роки, Стратегія розвитку МВС до 2020 року^[14], Програма захисту свідків, Концепція реформування СБУ та відповідний план заходів тощо
• запровадження концепції взаємодії поліції з громадою (community policing) в роботу поліції^[15]
• запровадження та пропагування нового підходу забезпечення громадського правопорядку через поліцію діалогу^[16]
• допомога в розробці програми Оцінки ризиків тяжких злочинів та організованої злочинності (SOCTA)^[17]
• реструктуризація роботи департаментів кримінальних розслідувань поліції шляхом об'єднання функцій слідчих та оперативників^[18][19] та інші.

У серпні 2025 року російські ракетні удари по Києву пошкодили будівлі, що використовувалися Європейським Союзом та Британською Радою, зокрема дипломатичні й культурні установи. Європейські лідери охарактеризували ці атаки як спрямовані проти цивільних та міжнародних інституцій.^[20]

• Місія військової допомоги Європейського Союзу на підтримку України