YaChudo

Конні Бріттон

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Конні Бріттон
англ. Constance Elaine Womack Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніангл. Constance Elaine Britton Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася6 березня 1967[1] (59 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бостон, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьакторка, телепродюсерка, співачка, телеакторка, акторка театру, кіноакторка, акторка озвучення Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДартмутський коледж, Neighborhood Playhouse School of the Theatred, E. C. Glass High Schoold і Beijing Normal Universityd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності1995 — тепер. час
У шлюбі зJohn Brittond Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbnm0110168
Нагороди та премії

Satellite Award for Best Actress – Television Series Dramad (2010)

Texas Film Hall of Famed (2011)

New York Women in Film & Televisiond (2013)


CMNS: Конні Бріттон у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Констанс Елейн (Конні) Бріттон (англ. Constance Elaine ‘Connie’ Britton, до шлюбу Вомак (англ. Womack); нар. 6 березня 1967, Бостон, Массачусетс, США) — американська акторка, співачка і продюсерка. Здобула популярність роллю Ніккі Фабер у комедійному серіалі каналу ABC «Спін-Сіті» (1996—2000). З 2006 по 2011 рік вона грала роль Тамі Тейлор у драматичному телесеріалі NBC «Нічні вогні п'ятниці»[4], яка принесла їй визнання критиків і дві номінації на премію «Еммі» в категорії «Найкраща акторка драматичного серіалу». У 2011 році Бріттон зіграла роль Вів'єн Гармон у серіалі FX «Американська історія жахів», за яку вона була також номінована на премію «Еммі».[5] З 2012 по 2018 рік виНконувала головну роль Рейни Джеймс у музично-драматичному серіалі ABC «Нешвілл», за яку була номінована на премії «Золотий глобус» і «Еммі».[6] У 2018-2019 роках зіграла роль Дебри Ньюелл у драматичному кримінальному серіалі «Брудний Джон», за яку знову була номінована на «Золотий глобус». Також від 2018 року виконує одну із головних ролей, оператора служби порятунку Еббі Кларк, в серіалі «9-1-1».

Ранні роки

Констанс Уомак народилася у Бостоні, штат Массачусетс у родині фізиків — Лінди та Аллена Уомак[7]. У віці семи років разом з батьками та сестрою-близнючкою переїхала до Лінчберга, Вірджинія, де вона навчалася в EC Glass High School. Пізніше Конні вивчала азіатську культуру в Дартмутському коледжі, а після його закінчення, в 1989 році, переїхала в Нью-Йорк, де два роки провела вивчаючи акторську майстерність в Neighborhood Playhouse Сенфорда Мейснера[8].

Кар'єра

Конні Бріттон дебютувала у театрі під час свого навчання у Neighborhood Playhouse у п'єсі «Ця дівчина». Хоча вона отримала хороші відгуки від критиків за свою гру, її майбутнє в Neighborhood Playhouse було поставлене під загрозу, оскільки студентам було заборонено виступати під час навчання. Зрештою, вона закінчила навчання і наступні два роки виступала в різних офф-бродвейських постановках. Щоб оплачувати оренду квартири, підробляла інструктором з аеробіки в Нью-Йорку і між тим шукала агента.

У 1995 році Конні дебютувала на екрані в незалежному низькобюджетному фільмі «Брати Макмаллен», який мав несподіваний успіх як у критиків[9], так і в прокаті, зібравши понад десять мільйонів доларів США з бюджетом всього у двадцять п'ять тисяч[10]. Після успіху фільму вона переїхала до Лос-Анджелеса, де незабаром отримала другорядну роль у комедійному серіалі "Еллен, а також знялася у двох телевізійних пілотах, які не отримали зелене світло на подальше виробництво.

У березні 1996 року Конні вирушила на прослуховування однією з головних ролей у пілоті комедійного серіалу й зрештою її отримала. У комедійно-політичному серіалі каналу ABC «Спін-Сіті» про працівників мерії Нью-Йорка, Бріттон виконувала роль Ніккі Фабер, доброго, але невротичного бухгалтера та подруги персонажа Майкла Джей Фокса. Серіал досяг критичного та рейтингового успіху, а Бріттон отримувала похвалу критиків за виконання ролі сильної, але в той самий час привабливої ​​для глядача героїні. Між роботою в серіалі вона знялася у фільмах «Зворотне застереження» та «Не озираючись назад». Бріттон знімалася в «Спін-Сіті» протягом чотирьох сезонів, до 2000 року і залишила його у фіналі сезону.

Після виходу зі «Спін-Сіті» Конні Бріттон знялася комедійному серіалі NBC «Боротьба Фіцджералдс» у 2001 році. У тому року вона з'явилася в чотирьох епізодах політичної драми «Західне крило» у ролі Конні Тейл, члена передвиборчої кампанії, і навіть зіграла роль Гертруди Темпл, матері Ширлі Темпл, у телефільмі «Історія Ширлі Темпл»[11]. Раніше того ж року вона відіграла головну роль у романтичній комедії «Шедевр» із Марін Хінкль. У наступному 2002 році відіграла головну роль у ситкомі — «Втрачені будинки» каналу ABC, який був закритий після чотирьох епізодів у зв'язку зі смертю Грегорі Хайнса, що також знімався в шоу[12]. Після цього вона знялася в кінофільмах, таких як «Вогні нічної п'ятниці» та «У пошуках Кітті». У «Вогні нічної п'ятниці» вона зіграла роль дружини героя Кайла Чендлера, а в «У пошуках Кітті» знову возз'єдналася з Едвардом Бернсом, з яким 1995 року знялася у фільмі «Брати Макмаллен».

2006 року вона знялася в п'ятому сезоні серіалу «24 години», де виконала роль Діани Хакслі, подруги головного героя Джека Бауера (Кіфер Сазерленд).

У 2006 році Бріттон почала грати роль Тамі Тейлор у драматичному телесеріалі каналу NBC «Вогні нічної п'ятниці», телевізійної версії однойменного фільму 2004 року, де актриса зіграла роль дружини головного героя у виконанні Кайла Чендлера. Бріттон отримала добрі відгуки за свою гру. Критики одноголосно хвалили гру акторки й сам проєкт, Бріттон щорічно була претендентом у номінанти на премію «Еммі», проте вперше була висунута на нагороду в категорії «Найкраща актриса в драматичному телесеріалі» у 2010. У 2011 році вона знову номінувалася на «Еммі», проте не виграла премію, а сам серіал висувався на здобуття премії у категорії «Найкращий драматичний серіал».

Після завершення серіалу «Вогні нічної п'ятниці» у 2011 році, Конні Бріттон, була запрошена на роль Вів'єн Хармон у першому сезоні серіалу-антології каналу FX та Раяна Мерфі — «Американська історія жахів». Серіал був добре прийнятий більшістю критиків, а також отримав низку нагород та номінацій. У 2012 році Бріттон була номінована на премію «Еммі» за найкращу жіночу роль у міні-серіалі або фільмі за свою роль у серіалі.

У 2012 році Бріттон виконала головну роль Рейни Джеймс у музично-драматичному серіалі каналу ABC «Нешвілл». Ще до прем'єри серіал зібрав ряд сприятливих відгуків від телевізійних критиків й лідирував за кількістю позитивних відгуків серед осінніх прем'єр[13], а Бріттон називали однією з найцікавіших осіб телевізійного сезону. За гру старіючої співачки, Бріттон, знову отримала похвалу критиків, які зійшлися на думці про універсальність актриси та її номінацію на «Еммі» у 2013 році. Окрім номінації на «Еммі», у 2013 році акторку також вперше було номіновано на премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у телевізійному серіалі — драма. Серіал проіснував шість сезонів та був закритий у 2018 році.

Бріттон зіграла Трейсі Салліван у комедійній драмі 2014 року "Далі живіть самі[14].

У 2016 році Конні возз'єдналася Раяном Мерфі у його серіалі "Народ проти О. Джея Сімпсона: «Американська історія злочинів» у ролі Фей Резнік.

2017 року знялася в ролі Еллі в комедійному серіалі «СМІЛФ».

2018 року вона знялася у комедійно-драматичному фільмі «Земля стійких звичок».

Також 2018 року Бріттон почала зніматися в ролі оператора служби порятунку Еббі Кларк у процесуальній драмі «9-1-1», що стало для неї третьою співпрацею з Раяном Мерфі. У тому ж році вона повернулася до «Американської історії жахів», у восьмому сезоні «Апокаліпсис», повторно виконавши роль Вів'єн Хармон. Вона також знялася в ролі Дебри Ньюелл у серіалі "Брудний Джон, за що 2019 року отримала другу в кар'єрі номінацію на «Золотий глобус».

У січні 2021 року в прокат вийшов трилер «Дівчина, яка подає надії». Конні Брітон зіграла у картині роль Дін Вокер.

Особисте життя

Бріттон використовує своє шлюбне прізвище як сценічний псевдонім. Вона зустріла інвестиційного банкіра Джона Бріттона в Alpha Delta House Дартмутського коледжу. Вони разом переїхали на Мангеттен у 1989 році, одружилися 5 жовтня 1991 року та розлучилися в 1995 році.

Перебуваючи в Дартмуті наприкінці 1980-х, Бріттон вивчала китайську мову та жила влітку в Пекіні з майбутньою сенаторкою США Кірстен Гіллібранд. У 2012 році в інтерв'ю телеканалу NPR Бріттон сказала про свій досвід: «Я завжди хотіла бути акторкою. Але коли я пішла до коледжу, мені потрібно було виконати вимогу щодо знання мови, тому я подумала, що було б дуже круто робити це, розмовляючи китайською. Сьогодні мій спів кращий, ніж моя китайська».

У листопаді 2011 року Бріттон всиновила хлопчика з Ефіопії[15].

У 2012 році, підписавши контракт роль у музичній драмі ABC/CMT «Нешвілл», Бріттон переїхала до Нешвілла, штат Теннессі.

У січні 2023 року Бріттон підтвердила трирічні стосунки з телевізійним продюсером Девідом Віндзором[16].

Фільмографія

Фільми

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1995 ф Брати Макмаллени The Brothers McMullen Моллі Макмаллен
1998 ф Не озирайся назад No Looking Back Келлі
2001 ф Одноокий король One Eyed King Гелен Рейлі
2001 ф Авантюра The Next Big Thing Кейт Кроулі
2004 ф Looking for Kitty Марсі Петрачеллі
2004 ф У променях слави Friday Night Lights Шерон Гейнс
2005 ф Special Ed Еббі
2005 ф The Life Coach Конні
2006 ф The Lather Effect Валінда
2006 ф Остання зима The Last Winter Еббі Селлерс
2009 ф Жінка в біді Women in Trouble Доріс Гантер
2010 ф Кошмар на вулиці В'язів A Nightmare on Elm Street докторка Гвендолін Голбрук
2011 ф Концепція Conception Глорія
2012 кф Wing It Parenthood Шарон Шошоннесі
2012 ф Шукаю друга на кінець світу Seeking a Friend for the End of the World Діана
2012 ф The Fitzgerald Family Christmas Нора Фіцджеральд
2013 ф Ангели співають Angels Sing Сьюзен Вокер
2013 ф З ким переспати?!! The To Do List Джин Кларк
2014 ф This Is Where I Leave You Трейсі Салліван
2015 ф Я, Ерл і та, що помирає Me and Earl and the Dying Girl Марла Гейнс
2015 ф Ультраамериканці American Ultra Вікторія Лассетер
2017 ф Беатріс за вечерею Beatriz at Dinner Кеті
2017 ф Професор Марстон і Диво-жінки Professor Marston and the Wonder Women Джозетт Франк
2018 ф The Land of Steady Habits Барбара
2019 ф Мустанґ The Mustang психологиня
2019 ф Сенсація Bombshell Бет Ейлс
2020 ф Перспективна дівчина Promising Young Woman Елізабет Вокер
2020 ф Джо Белл Joe Bell Лола Белл
2022 ф 892 892 Ліза Ларсон
2022 ф Найщасливіша дівчина на світі Luckiest Girl Alive Діна

Телебачення

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1995—1996 с Еллен Ellen Гізер
1995 с Шпильки і голки Pins and Needles Кеммі Барбаш
1996 тф Зворотня відмовка Escape Clause Леслі Буллард
1996—2000 с Спін-Сіті Spin City Ніккі Фабер
1998 с Купідон Cupid Мадлен
2000—2001 с Утікач The Fugitive Меґі Кімбл Юм
2001 с Західне крило The West Wing Конні Тейт
2001 тф Історія Ширлі Темпл Child Star: The Story of Shirley Temple Гертруда Темпл
2003 с Загублені в будинку Lost at Home Рейчел Девіс
2005 с Перехідний вік Life as We Know It Діанна
2006 с 24 24 Діана Гакслі
2006—2011 с Нічні вогні п'ятниці Friday Night Lights Тамі Тейлор
2011 с Американська історія жаху: Будинок-убивця American Horror Story: Murder House Вів'єн Гармон
2012—2018 с Нешвілл Nashville Рейна Джеймс
2013 с П'яна історія Drunk History Патрісія Шахін
2014 с Сім'янин Family Guy камео
2016 с Американська історія злочинів American Crime Story Фей Реснік
2017 с Американський тато! American Dad! камео
2017—2019 с СМІЛФ SMILF Еллі
2018—2020 с 9-1-1 9-1-1 Еббі Кларк
2018 с Американська історія жаху: Апокаліпсис American Horror Story: Apocalypse Вів'єн Гармон
2018 с Брудний Джон Dirty John Дебра Ньюелл
2021 с Білий лотос The White Lotus Ніколь Моссбахер
2023 с Милий Едварде Dear Edward Ді Ді

Нагороди та номінації

Нагорода Рік Категорія Робота Результат
Золотий глобус 2013 Найкраща жіноча роль у телесеріалі — драма Нешвілл Номінація
2019 Найкраща жіноча роль мінісеріалу або телефільму Брудний Джон Номінація
Еммі 2010 Найкраща жіноча роль у драматичному телесеріалі Нічні вогні п'ятниці Номінація
2011 Номінація
2012 Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі Американська історія жаху: Будинок-убивця Номінація
2013 Найкраща жіноча роль у драматичному телесеріалі Нешвілл Номінація
2022 Найкраща жіноча роль другого плану в мінісеріалі або телефільмі Білий лотос Номінація
Премія Гільдії кіноакторів США 2020 Найкращий акторський склад в ігровому кіно Сенсація Номінація
Супутник 2010 Найкраща жіноча роль у телесеріалі — драма Нічні вогні п'ятниці Перемога
2011 Номінація
2012 Нешвілл Номінація
Кінопремія «Вибір критиків» 2020 Найкращий акторський склад у кіно Сенсація Номінація
Вибір телевізійних критиків 2011 Найкраща жіноча роль у драматичному телесеріалі Нічні вогні п'ятниці Номінація
2019 Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі Брудний Джон Номінація
Премія Асоціації телевізійних критиків 2007 Індивідуальні досягнення в драмі Нічні вогні п'ятниці Номінація
2008 Номінація
HCA TV Awards 2022 Найкраща акторка другого плану в мінісеріалі або телефільмі Білий лотос Номінація
Готем 2007 Найкращий акторський склад Остання зима Номінація

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1014006694 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ TV.com — 2005.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Connie Britton - Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). Процитовано 29 листопада 2022.
  5. ↑ 'American Horror Story' Earns 17 Emmy Nominations. HuffPost (англ.). 19 липня 2012. Процитовано 29 листопада 2022.
  6. ↑ staff, T. H. R.; staff, T. H. R. (13 грудня 2012). Golden Globe Nominations: ‘Lincoln’ Leads With 7, ‘Game Change’ Tops TV. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 29 листопада 2022.
  7. ↑ Connie Britton Biography (1968-). www.filmreference.com. Процитовано 16 грудня 2024.
  8. ↑ Connie Britton | Biography, Movie Highlights and Photos. AllMovie (англ.). Процитовано 16 грудня 2024.
  9. ↑ The Brothers McMullen | Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). Процитовано 16 грудня 2024.
  10. ↑ The Brothers McMullen. Box Office Mojo. Процитовано 16 грудня 2024.
  11. ↑ Movie Reviews. The New York Times (амер.). 13 грудня 2024. ISSN 0362-4331. Процитовано 16 грудня 2024.
  12. ↑ Gregory Hines, Versatile Dancer and Actor, Dies at 57 (Published 2003) (англ.). 11 серпня 2003. Процитовано 16 грудня 2024.
  13. ↑ TV Critics Sound Off: The Best New Drama Is ... HuffPost (англ.). 21 серпня 2012. Процитовано 16 грудня 2024.
  14. ↑ Dotdash Meredith - America's Largest Digital & Print Publisher. www.dotdashmeredith.com (англ.). Процитовано 16 грудня 2024.
  15. ↑ Connie Britton Adopts a Baby Boy from Ethiopia. People.com (англ.). Процитовано 15 листопада 2024.
  16. ↑ Macke, Johnni (31 січня 2023). Inside Connie Britton's 3-Year Romance With David Windsor. Us Weekly (амер.). Процитовано 15 листопада 2024.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).