Конде Наст
| Конде Наст | |
|---|---|
англ. Condé Nast  | |
 | |
| Ім'я при народженні | англ. Condé Montrose Nast |
| Народився | 26 березня 1873[1][2][3] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Помер | 19 вересня 1942[1][2][3] (69 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Поховання | Брама Небес (цвинтар) |
| Країна |  США |
| Діяльність | журналіст, видавець, підприємець |
| Alma mater | Джорджтаунський університет і Вашингтонський університет в Сент-Луїсі |
| Знання мов | англійська |
| Батько | William F. Nastd[4] |
| Мати | Esther A. Benoistd[4] |
| У шлюбі з | Clarisse Coudertd[4] і Leslie Fosterd[4] |
| Діти | Charles C. Nastd[3], Natica Nast Warburgd[3][4] і Leslie Nastd[3][4] |
| Автограф |  |
Конде Монтроз Наст (англ. Condé Montrose Nast; 26 березня 1873 — 19 вересня 1942) — засновник провідного американського видавничого дому «Condé Nast Publications», відомого такими журналами, як «Vanity Fair», «Vogue» і «The New Yorker».
Ранні роки
Названий на честь свого дядька Конде Бенуа, Конде Монтроз Наст народився у Нью-Йорку в родині, яка походила із Середнього Заходу. Його батько, Вільям Наст, син народженого в Німеччині методистського лідера Вільяма Наста, був брокером і винахідником, який також служив американським аташе в Берліні. Його мати, уроджена Естер Бенуа, була дочкою банкіра з Сент-Луїса Луї Огюста Бенуа, що походив із французької сім'ї, яка емігрувала до Канади, а звідти в штат Міссурі.
У Вільяма і Естер Настів було ще троє дітей: Луїс, Етель та Естель.
Тітка Наста оплатила йому навчання в Джорджтаунському університеті, який він закінчив у 1894 році. У 1897 році він отримав диплом юриста в Університеті Вашингтона у Сент-Луїсі.
Кар'єра
Після випуску Наст у 1898 році влаштувався працювати на колишнього однокласника менеджером з реклами в тижневику «Collier's Weekly», де пропрацював до 1907 року. За десять років він збільшив доходи видання від реклами в 100 разів. Він публікував книги й щомісячний журнал «Lippincott's Monthly Magazine» з Робертом Макбрайдом («McBride, Nast & Co.»). Покинувши «Collier's», Наст купив «Vogue», що був тоді невеликим нью-йоркським журналом про суспільство, і перетворив його на головний американський журнал про моду.
Потім разом з другом Френком Крауніншілдом він перетворив «Vanity Fair» на витончене видання про загальні теми. У ньому публікувалися багато нових і якісних письменників, а також репродукції сучасного мистецтва.
Наст у кінцевому підсумку став власником цілої низки журналів, включаючи «House & Garden», британську, французьку та аргентинську версії «Vogue, Jardins des Modes» і «Glamour» (останній придбаний журнал за життя Наста). Тоді як інші видавці просто концентрувалися на збільшенні тиражу журналів, Наст націлювався на групи читачів за їхнім рівнем доходів або загальними інтересами.
Практично розорений у роки Великої депресії, як і багато інших, Наст провів останні роки життя, намагаючись повернути колишній добробут.
Особисте життя
Наст був двічі одружений. Його дружинами були:
- (Жанна) Кларисса Кудер, яка успадкувала юридичну фірму «Coudert Brothers» і стала декоратором і дизайнером костюмів. Одружившись у 1902 році, розійшовшись у 1919 році і розлучившись у 1925 році[5], вони мали двох дітей, Чарльза Кудера Наста і Натіку Наст[6].
- Леслі Фостер, онучка губернатора Теннессі Джорджа Уайта Бакстера, з якою він одружився в 1928 році, коли їй було 20 років, а йому 55. Розлучившись близько 1932 року, вони мали дочку Леслі.
З 1932 по 1936 рік супутницею Наста була редакторка «Vanity Fair» Гелен Браун Норден Лоуренсон[7][8].
Смерть
Конде Наст помер у 1942 році і був похований на кладовищі «Gate of Heaven Cemetery» в містечку Говторн штату Нью-Йорк. Його могила розташована у 25 секторі на цвинтарі «Брама Небес», поруч з могилами Бейба Рута та Біллі Мартіна[9][10].
Примітки
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в г д е Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в г д е Kindred Britain
- ↑ Mrs. Condé Nast Sues for Divorce in Paris. The New York Times. 30 травня 1925. с. 9.
- ↑ Linda Saslow (12 червня 1988). Out of the House: A Mother's Art. The New York Times. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 16 червня 2012.
- ↑ Patrick O'Higgins (30 червня 1975). Helen Lawrenson's Two Lives: Beer and Champagne, Kiss and Tell. The People. с. Vol. 3 No. 25. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 16 червня 2012.
- ↑ Laurie Johnston (8 квітня 1982). Helen Lawrenson, 74, wrote about notable affairs. The New York Times. Архів оригіналу за 20 травня 2013. Процитовано 16 червня 2012.
- ↑ Husband and Wife Reunited: After a Separation of Thirteen Years, They Come Together, The New York Times, October 14, 1890, p. 3
- ↑ Condé Nast Dead; Publisher was 68, The New York Times, September 20, 1942, p. 39
Посилання
- Конде Наст [Архівовано 6 травня 2009 у Wayback Machine.] (англ.) в енциклопедії St. James Encyclopedia of Popular Culture
- Конде Наст [Архівовано 6 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.) у Find a Grave
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).