Конгемозе

Конгемозе
Країна	Велика Британія
Місце розташування	Скандинавія Центральна Європа Східна Європа Англія
Наступник	Ертебелле культура
Час/дата початку	6 тисячоліття до н. е.
Час/дата закінчення	LII століття до н. е.
Конгемозе у Вікісховищі

Культура Конгемозе — мезолітична культура мисливців-збирачів у Південній Скандинавії, що існувала приблизно 6000–5200 років до н. е. і стала основою для формування культури Ерте́белле. Їй передувала маглемозька культура. На півночі вона межувала зі скандинавськими культурами Нествет-Лігульт..^[1]

Культура Конгемозе отримала назву від археологічної пам’ятки в західній частині Зеландії, а її типовий комплекс відомий у Данії та Сконе. Для знахідок характерні довгі крем'яні пластини, з яких виготовляли характерні ромбічні наконечники стріл, скребки, свердла, шила та зубчасті леза. Крихітні мікропластини використовувалися як вставки в кістяних кинджалах, які часто прикрашали геометричними візерунками. Кам'яні сокири виготовляли з різних порід каменю, а інші знаряддя — з рогу та кістки. Основу господарства становило полювання на благородного оленя, козулю та дикого кабана, доповнене рибальством у прибережних поселеннях.^[2]

Через підвищення температури в голоцені рівень моря значно піднявся, що приблизно 6000 р. до н. е. призвело також до відповідного скорочення берегової лінії Північного та Балтійського морів. Із середніми літніми температурами близько 20 °C клімат був значно теплішим, ніж сьогодні. Данія набула приблизно сучасної берегової лінії та поділилася на півострів Ютландію й острови. Південна частина Данії розташовувалася вище, тоді як північні райони були нижчими, ніж сьогодні.

Потепління спричинило зміни у флорі та фауні. Ліс поступово перетворився на густі праліси з дубів, вільхи, ясена, липи та в'яза. Берези, ялини та ліщина були витіснені у вологі низини та прибережні смуги. У центральній та західній Ютландії ліси залишалися світлими й відкритими. Теплий клімат сприяв поширенню видів тварин і рослин, які сьогодні трапляються лише у південніших країнах. Це, зокрема, омела, болотяна черепаха, пелікан і гриф, а в морях — скат-хвостокол та меч-риба.

Полювання, рибальство та збиральництво визначали спосіб життя людей. Поширеними видами тварин були дикий кабан і олень. Лось та тур зникли з данських островів. Море було теплішим і містило більше солі та поживних речовин, ніж сьогодні. Рибні запаси були значно більшими. З'явилися прибережні поселення, мешканці яких полювали на морських птахів, тюленів, малих дельфінів і китів. На узбережжі молюски та морські равлики утворювали багату малакофауну. З'явилися перші кьоккенмеддінґи — смітникові купи, що складалися зі скупчень мушель молюсків і равликів. Особливо поширеними вони стали в наступній ерте́белльській культурі.

До пізньої культури Конгемозе належать найдавніші достовірно підтверджені знахідки луків у Данії — з пам'ятки Гомельгорд IV на острові Зеландія. Згідно з результатами пізніших розкопок Й. Троельс-Сміта, знахідки походять із шару, який містив як ознаки культури Конгемозе, так і риси наступної ерте́белльської культури.^[3] Йдеться про два плоскі луки з деревини в'яза (Ulmus glabra), один із яких зберігся повністю, а другий — приблизно наполовину. Внутрішні поверхні луків були плоскими, зовнішні — округлими. Ділянки руків'я були помітно звужені. Початкова довжина повністю збереженого лука становила 154 см, тоді як довжину наполовину збереженого оцінюють навіть у 184 см.

На місцях поселень відомі круглі вимощені каменем вогнища, тоді як залишків будинків не виявлено. Шари березової кори захищали від вологи ґрунту. Характерними для культури Конгемозе є прикрашені кістяні кинджали зі вставленими крем'яними лезами, які закріплювали за допомогою березового дьогтю. Такий спосіб кріплення засвідчений, зокрема, знахідкою з Фліндергаге у Східній Ютландії. Поховання показують, що кинджали носили на поясі. Найважливішою новацією серед мисливської зброї були великі, важкі, так звані косі або ромбічні наконечники стріл, виготовлені з кременю. Для рибальства з'явилися найдавніші рибальські верші. Рибальські сітки та мотузки відомі за знахідками з болотної пам'ятки Фрізакк у районі Гавелланда. Також було відоме підсмажування лісових горіхів (Corylus avellana).

Поховання зі скелетами, що добре збереглися, дають змогу реконструювати зовнішність і умови життя людей. Жіночий одяг був прикрашений вишитими візерунками з мушель равликів і тваринних зубів. Чоловіків, жінок і дітей ховали лежачи на спині, супроводжуючи поховання різноманітними поховальними дарами. Іноді кількох людей — переважно жінок і дітей — ховали разом. Водночас відомі й могили з кількома дорослими. Із Сконе відомі поодинокі випадки трупоспалення. Молодого чоловіка поблизу Венгсе на півострові Гельгенес поховали в мушляному скупченні. Травми черепа виявлено в молодої людини з Тібрінн-Віг на острові Фюн. На інших чоловічих скелетах також виявлені сліди насильницьких ушкоджень. Скелети свідчать про те, що це були загалом здорові люди, без ознак захворювань, пов'язаних із дефіцитом поживних речовин. Натомість поширеними були ревматичні захворювання та значне стирання зубів, імовірно, внаслідок грубої їжі та звички розжовувати шкури тварин, щоб зробити їх м'якими — практики, відомої також у сучасних народів мисливців-збирачів.

Дорослі чоловіки мали зріст близько 170 см, жінки — близько 155 см. Простежується віддалена спорідненість із кроманьйонцями пізнього льодовикового періоду. Особливо риси обличчя жінок порівняно із сучасними жінками були відносно грубими. Максимальна тривалість життя становила близько 60 років. Поодинокі знахідки червоної вохри в могилах, можливо, є залишками розпису тіла.

• A. Damm: Dänemarks Ur- und Frühgeschichte im Museum Moesgård. Ǻrhus 1993, ISBN 87-87334-21-6.
• Agneta Ǻkerlund: Separate Worlds? Interpretation of the Different Material Patterns in the Archipelago and the Surrounding Mainland Areas of East-central Sweden in the Stone Age. In: European Journal of Archaeology 3, Nr. 1, 2000, S. 7–29.
• Soren H. Andersen: Kokkenmoddinger (Shell Middens) in Denmark: A Survey. In: Proceedings of the Prehistoric Society 66, 2000, S. 361–384.
• Bernhard Gramsch, Klaus Kloss: Excavations near Friesack: An Early Mesolithic Marshland Site in the Northern Plain of Central Europe. In: The Mesolithic in Europe Papers Presented at the Third International Symposium, Edinburgh 1985. Clive Bonsall (Hrsg.), S. 313–324. Edinburgh: John Donald, 1989.