Конвой PQ 14
| Конвой PQ 14 Convoy PQ 14 | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Кампанія в Арктиці | |||||||
 | |||||||
| 73°48′00″ пн. ш. 21°50′00″ сх. д. / 73.8° пн. ш. 21.83333333° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
Союзники: Велика Британія СРСР
|
Країни Осі: Третій Рейх
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Стюарт Бонем Картер І. Різ
|
Г.Поніц
| ||||||
| Військові сили | |||||||
| 38 кораблів ескорту 26 транспортних суден |
|||||||
| Втрати | |||||||
| 1 судно затоплене | |||||||
Конвой PQ 14 (англ. Convoy PQ 14) — арктичний конвой транспортних і допоміжних суден у кількості 21 одиниць, який у супроводженні союзних кораблів ескорту прямував від берегів Шотландії та Ісландії до радянських портів Мурманськ та Архангельськ. Конвой вийшов 26 березня 1942 року з шотландського Обана, 8 квітня — від берегів Ісландії. Через складні погодні умови та зазнані від льоду пошкодження 16 суден та 2 ескортні кораблі були змушені повернути назад. Одне судно Empire Howard було потоплено німецьким підводним човном. Вцілілі сім транспортних суден з вантажем 19 квітня 1942 року прибули до порту Мурманська.
Історія конвою
Арктичний конвой PQ 14 складався з 24 транспортних суден і очолювався комодором Е. Різом. Ближній ескорт складався з двох тральщиків і чотирьох протичовнових траулерів, до яких пізніше приєднався океанський ескорт у складі крейсера «Единбург» під командуванням контрадмірала С. Б. Картера, а також чотирьох есмінців і чотирьох корветів.
8 квітня 1942 року PQ 14 відплив з Ісландії. 9 квітня на південний захід від острова Ян-Маєн до конвою приєдналися «Единбург» і океанський ескорт. У ніч з 10 на 11 квітня на південний захід від Ян-Маєна конвой натрапив на льодові затори. Унаслідок жорстких погодних умов багато суден було розкидано, деякі отримали серйозні пошкодження від льоду. Згодом 16 суден і 2 кораблі супроводу були змушені повернути назад через пошкодження або нездатність приєднатися до конвою. Решта вісім кораблів разом з «Единбургом» і 12 ескортними кораблями продовжили рух до Мурманська.
Протягом наступних кількох днів PQ 14 не відчував перешкод з боку німецьких військ, хоча його зворотний конвой QP 10 протягом цього періоду зазнавав постійних нападів з боку Крігсмаріне. 15 квітня на схід від острова Ведмежий конвой був виявлений німецькою авіацією, і протягом наступних трьох днів на нього було здійснено кілька атак з повітря та підводними човнами. 16 квітня Empire Howard був уражений торпедою U-403 капітан-лейтенанта Г.-Е. Клаузена і затонув, втративши більшу частину свого екіпажу, включаючи комодора Різа. Того ж дня U-376 обстріляв «Единбург», але не влучив.
17 квітня до конвою приєдналися три радянських есмінці, а 18 квітня — чотири тральщики Королівського флоту, що базувалися на Кольському півострові. Також 18 квітня знявся сильний північно-західний шторм, який поклав край подальшим повітряним атакам. Угруповання німецьких есмінців з Кіркенесу, спробували вийти на перехоплення конвою, але також були змушені повернутися через непогоду.
19 квітня сім суден, що залишилися, увійшли в Кольську губу і прибули до Мурманська.
Кораблі та судна конвою PQ 14
Транспортні судна
- Позначення
| Назва | Прапор | Тоннаж (GRT) | Прим. |
|---|---|---|---|
| RFA Aldersdale (X34) (1937) |  Королівський допоміжний флот
|
8 402 | танкер-заправник класу «Дейл» |
| «Андре Марті» (1918) | СРСР
|
2 352 | повернулося до Ісландії, потім до Британії |
| «Аркос» (1918) | СРСР
|
2 343 | повернулося до Ісландії, потім до Британії |
| Atheltemplar (1930) | Велика Британія
|
8 992 | |
| Botavon (1912) | Велика Британія
|
5 848 | повернулося через пошкодження |
| Briarwood (1930) | Велика Британія
|
4 019 | судно віце-комодора конвою |
| British Corporal (1922) | Велика Британія
|
6 972 | повернулося через пошкодження |
| City Of Joliet (1920) |  США
|
6 167 | повернулося |
| Dan-Y-Bryn (1940) | Велика Британія
|
5 117 | |
| Empire Bard (1942) | Велика Британія
|
3 114 | Докове судно-кран |
| Empire Howard (1941) | Велика Британія
|
6 985 | судно комодора конвою І. Різа |
| Exterminator (1924) |  Панама
|
6 115 | 12 квітня повернулося |
| Francis Scott Key (1941) | США
|
7 191 | судно класу «Ліберті» повернулося |
| Hegira (1919) | США
|
7 588 | повернулося |
| Hopemount (1929) | Велика Британія
|
7 434 | |
| Ironclad (1919) | США
|
5 685 | перейшло з конвою QP 10 |
| Minotaur (1918) | США
|
4 554 | повернулося |
| Mormacrio (1919) | США
|
5 940 | повернулося |
| Pieter de Hoogh (1941) |  Нідерланди
|
7 168 | повернулося |
| Seattle Spirit (1919) | США
|
5 627 | повернулося |
| «Сухона» (1918) | СРСР
|
3 124 | повернулося |
| Trehata (1928) | Велика Британія
|
4 817 | |
| West Cheswald (1919) | США
|
5 711 | |
| West Gotomska (1918) | США
|
5 728 | повернулося через пошкодження |
| Yaka (1920) | США
|
5 432 |
Кораблі ескорту
Див. також
- Конвой Рабаул – Палау (01.04.43 – 11.04.43)
- Кампанія в Карибському морі
- Конвой SO-807
- Список найрезультативніших командирів підводних човнів Німеччини
- Бій за Гогланд
- Операція «Вігорос»
Примітки
- Виноски
- ↑ колишній американський есмінець класу «Клемсон»
- Джерела
Посилання
- Convoy PQ.14(англ.)
- Convoy PQ.14(англ.)
- Ленд-лиз. Северные конвои. Стратегическое значение(рос.)
- Арктические конвои [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Hague, Arnold (2000). The Allied Convoy System 1939—1945. ISBN 1-86176-147-3.
- Edwards, Bernard (1996). Dönitz and the Wolf Packs — The U-boats at War. Cassell Military Classics. ISBN 0-304-35203-9.
- Брайан Бетэм Скофилд. Русские конвои = Schofield, B.B. The Russian Convoys. — London: B.T. Batsford Ltd., 1964 / Перевод с английского А. Г. Больных. — М.: АСТ, 2003. — 288 с. — (Военно-историческая библиотека). — 5000 экз. — ISBN 5-17-018720-3.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).