Конвой ONS 18/ON 202
| Конвой ONS 18/ON 202 Convoy ONS 18/ON 202 | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Битва за Атлантику | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Союзники: |
Країни Осі: | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Військові сили | |||||||
| 8 (ONS 18) і 6 (ON 202) кораблів ескорту 27 (ONS 18) і 38 (ON 202) транспортних суден, та 5 конвойних суден посилення від конвою SG 9 |
21 U-Boot | ||||||
| Втрати | |||||||
| 6 суден і 3 військові кораблі затоплено (93 502 тонни) | 3 U-Boot потоплено | ||||||
Конвой ONS 18/ON 202 (англ. Convoy ONS 18/ON 202) — північноатлантичні конвої серії ON/ONS, які сумарно мали у своєму складі 65 транспортних суден, що у супроводженні союзних ескортних кораблів прямували у вересні-жовтні 1943 року від морських портів Британських островів до Північної Америки.
Історія битви за конвої
У вересні 1943 року Адмірал Карл Деніц, головнокомандувач підводних сил Крігсмаріне (BdU) видав наказ на розгортання південніше Гренландії патрульної лінії «Лойтен» з 21 підводного човна. За задумом, ці підводні човни мали перехоплювати конвої, що прямували від європейських берегів на захід, коли ті входили у так званий «Середньоатлантичний повітряний проміжок», який становив собою умовну зону поза межами досяжності літаків протичовнової боротьби наземного базування Берегового командування Королівських ПС. Вважалося, що літаки союзників не можуть діяти в цих широтах через надзвичайну відстань від берегів. Вовча зграя «Лойтен» мала переслідувати будь-який конвой, який зустрінеться в процесі перетину цього проміжку, перш ніж повторити атаку на конвої, які навпаки прямували на схід до європейських берегів.
12 вересня 1943 року повільний конвой ONS 18 першим вийшов з Ліверпуля, прямуючи до Галіфакса. Він складався з 27 суден і знаходився під охороною ескортної групи B-3, що включала 2 есмінці «Ескапада» та «Кеппель», фрегат «Тові» та 5 корветів: «Нарцисус», «Оркіс», «Розелі», «Лобеліа» та «Ренонкуле». ONS 18 також супроводжував торговий авіаносець Empire MacAlpine.
Коли Командування Західних підходів дізналося про розгортання «Лойтена», було вирішено підсилити ONS 18; наступному конвою, ON 202, що прямував услід за ONS 18, наказали зблизитися, і до нього на посилення була відправлена група підтримки SG 9.
15 вересня конвой ON 202 вийшов з Ліверпуля, маючи у своєму складі 38 суден у супроводі канадської ескортної групи C-2, до складу якої входили 2 есмінці «Гатино» та «Ікарус», фрегат «Лаган» та 3 корвети: «Драмгеллер», «Кемлупс» та «Поліентус».
Група підтримки від SG 9 складалася з есмінця «Сеінт Круа», фрегата «Ітчен» та 3 корветів, «Шамблі», «Морден» та «Секвіль».
Загалом 65 транспортних суден супроводжували 19 військових кораблів, щоб протистояти атаці 21 підводного човна Крігсмаріне.
Битва за конвой
19 вересня конвой ONS 18 був помічений U-270; після надсилання доповіді про результати спостереження йому дозволили атакувати. Під час наближення U-270 випустив акустичну торпеду Т-5 по «Лагану», пошкодивши його корму, що стало першим випадком пошкодження військового корабля союзників новою зброєю. Ескорт перейшов у контратаку, але U-270 врятувався, хоча «Ескапада» зазнав пошкоджень унаслідок осічки власного бомбомета «Хеджхог». Як «Лаган», так і «Ескапада» були змушені відокремитися та повернутися на базу під ескортом.
Протягом 19 вересня човни вовчої зграї «Лойтен» наблизилися до союзного конвою, але 2 з них були атаковані повітряними патрулями, які після появи патрульних літаків надзвичайно далекого радіусу дії B-24 «Ліберейтор»VLR, були спроможні патрулювати «Середньоатлантичний повітряний проміжок». U-341 був атакований та потоплений канадським «Ліберейтором» 10-ї ескадрильї. U-338 також атакував «Ліберейтор» зі 120-ї ескадрильї канадських Королівських ПС, якому приписують знищення; однак післявоєнний аналіз довів, що U-338 дістав пошкоджень, утім пізніше був атакований та добитий корветом «Драмгеллер» з групи C2.
У ніч з 19 на 20 число кілька човнів «Лойтена» спробували атакувати; U-260 атакував, але не мав влучання. U-238 потопив «Теодор Дуайт Велд» та пошкодив «Фредерік Дуглас», який відстав від конвою та пізніше того ж дня його добив U-645.
20-21 вересня десяток човнів продовжували переслідування і 8 змогли атакувати. U-305 уразив «Сеінт Круа», який затонув, загинули 66 членів екіпажу. U-952 влучив у «Поліантус», який вибухнув і затонув; загинув увесь екіпаж, лишень 1 людина залишилася в живих. Його та 81 чоловіка з «Сеінт Круа» підібрав «Ітчен». U-386 був пошкоджений атакою глибинними бомбами і змушений відступити. U-603 отримав наказ про рандеву, але йому завадили авіаційні атаки противника.
Вовча зграя «Лойтен» продовжувала полювання і в ніч з 21 на 22 поновила атаку. U-377 атакував, заявивши про влучання, але це не було підтверджено; його атакували та пошкодили літаки і він вимушено повертався на базу. U-230 атакував, але знову ж таки жодних влучань не було підтверджено, його контратакував невстановлений ескортний корабель союзників, тому субмарина була змушена відступити. Німецький човен U-229 був атакований та знищений, що приписують «Кеппелю». U-422 зазнав пошкоджень від ударів з повітря, але зміг продовжити рух.
23 вересня конвої досягли району Гранд-Банкс, де туман ускладнював видимість як для повітряних патрулів, так і для атакуючих човнів «Лойтен». U-238 пробив екран ескорту та потопив 3 судна: «Ск'єльбред», «Орегон Експрес» та «Форт Джемсег». U-666 торпедував «Ітчен», той затонув, залишивши лише 3 вцілілих з власного екіпажу та членів екіпажу «Поліантуса» та «Сеінт Круа», яких він тільки-но врятував. U-952 потопив «Стіл Вояджер» та пошкодив «Джеймс Гордон Беннетт». U-758 атакував, але успіху не здобув, зазнавши пошкоджень від контратак союзників глибинними бомбами.
Погана видимість, нестача пального та втома тепер переслідували як підводні човни, так і ескортні судна, але BdU, вважаючи атаку дуже успішною, наказав «Лойтену» припинити атаку.
За заявами різних човнів, було потоплено 12 ескортних кораблів та 9 суден, а ще 2 судна пошкоджено.
Фактичні втрати союзних конвоїв склали 3 ескортні кораблі та 6 суден, один з яких був пошкоджений, тоді як 3 німецькі підводні човни були знищені, ще 3 пошкоджені в ході зіткнення та змушені повернутися на базу.
Обидва конвої продовжили рух до своїх пунктів призначення, ONS 18 досяг Галіфакса 29 вересня, а ON 202 прибув до Нью-Йорка 1 жовтня.
Висновки
Вважаючи нову тактику та зброю великим успіхом, Головнокомандування підводних сил Крігсмаріне (BdU) ухвалило рішення про продовження атак у цьому регіоні. «Лойтен» був розформований, а 12 човнів утворили нову патрульну лінію «Россбах», до якої приєдналися 9 човнів, що прибули з баз для атаки на наступну групу союзних конвоїв, які прямували на схід.
Адміралтейство також було підбадьорене результатом. Попри втрати (які були серйозними), 90 % суден прибули благополучно. Втрати, хоча й чисельні, не були надто важкими, як-то під час боїв кінця 1942 та початку 1943 років. Тому британці були впевнені, що ескорт зможе впоратися з появою нової німецької зброї та іншою тактикою підводного флоту Крігсмаріне.
Кораблі та судна конвою ONS 18
Транспортні судна конвою ONS 18
- Позначення
| Назва | Прапор | Тоннаж (GRT) | Прим. |
|---|---|---|---|
| Alabaman (1921) | 7 004 | ||
| Antietam (1919) | 6 972 | ||
| Atlantic (1919) | 5 524 | ||
| Bayou Chico (1920) | 5 401 | ||
| Beaconstreet (1927) | 7 467 | ||
| Beauregard (1920) | 5 976 | ||
| Bonaire (1926) | 3 164 | ||
| Chester Valley (1919) | 5 078 | ||
| Delmar (1920) | 5 107 | ||
| Eleni (1918) | 5 655 | ||
| Empire Activity (1919) | 5 335 | ||
| Empire MacAlpine (1943) | 7 954 | торговий авіаносець | |
| Floridian (1920) | 6 998 | ||
| Gulf of Mexico (1917) | 7 807 | ||
| H M Flagler (1918) | 8208 | танкер-заправник | |
| Kingman (1934) | 1513 | ||
| Leonidas N Condylis (1912) | 3 923 | ||
| Nashaba (1921) | 6 054 | ||
| Romulus (1921) | 3 707 | ||
| Ruth I (1900) | 1 900 | ||
| Steel Voyager (1920) | 6 198 | 23 вересня потоплено U-952[1] | |
| Stirlingville (1935) | 4 995 | ||
| Van de Velde (1919) | 6 389 | ||
| Wanderer (1925) | 5 079 | ||
| West Nilus (1920) | 5 495 | судно комодора конвою | |
| Winkleigh (1940) | 5 468 | ||
| Wisla (1928) | 3 106 |
Транспортні судна конвою ON 202
| Назва | Прапор | Тоннаж (GRT) | Прим. |
|---|---|---|---|
| Alcoa Cutter (1918) | 4 965 | ||
| Alcoa Leader (1919) | 5041 | ||
| Axtell J. Byles (1927) | 9 059 | ||
| Cairnvalona (1918) | 4 929 | ||
| Casimir Pulaski (1943) | 7 176 | судно класу «Ліберті» | |
| HMS Cavina (1924) | 6 907 | ||
| Clam (1927) | 7 404 | ||
| Curacao (1930) | 8 269 | ||
| Daniel Drake (1943) | 7 176 | судно класу «Ліберті» | |
| Dorelian (1923) | 6 431 | ||
| Edmund Fanning (1943) | 7 176 | судно типу «Ліберті» | |
| Elisabeth Bakke (1937) | 5450 | ||
| Empire Cavalier (1942) | 9 891 | танкер; судно віце-комодора конвою | |
| Empire Marvell (1941) | 9 812 | танкер; повернувся | |
| Empire Mist (1941) | 7 241 | ||
| Esso Concord (1940) | 7 698 | ||
| Esso Montpelier (1940) | 7 698 | ||
| Eugene Field (1943) | 7 176 | судно типу «Ліберті» | |
| Fjallfoss (1919) | 1 451 | ||
| Fort Jemseg (1943) | 7 134 | 23 вересня потоплено U-238[2] | |
| Frederick Douglass (1943) | 7 134 | судно типу «Ліберті»; 20 вересня пошкоджено U-238 і потоплено U-645[3] | |
| G. Harrison Smith (1930) | 1 752 | ||
| Godafoss (1921) | 1 542 | ||
| Gylfe (1930) | 6 129 | ||
| James Gordon Bennett (1942) | 7 176 | судно типу «Ліберті»; 23 вересня пошкоджено унаслідок торпедної атаки U-952[4] | |
| James Smith (1942) | 7 181 | судно типу «Ліберті»; судно віце-комодора конвою | |
| Leerdam (1921) | 8 815 | ||
| Lista (1920) | 3 671 | ||
| Morgenen (1930) | 7 093 | ||
| Norsol (1941) | 8 236 | ||
| Oregon Express (1933) | 3 642 | 23 вересня потоплено U-238[5] | |
| Rathlin (1936) | 1 600 | рятувальне судно конвою | |
| Samuel Bakke (1929) | 4 719 | ||
| San Adolfo (1935) | 7 365 | танкер-заправник конвою | |
| San Cirilo (1937) | 8 012 | ||
| Skjelbred (1937) | 5 096 | 23 вересня потоплено U-238[6] | |
| Theodore Dwight Weld (1943) | 7 176 | судно типу «Ліберті»; 20 вересня потоплено U-238[7] | |
| Thorhild (1935) | 10 316 | танкер-заправник конвою | |
| Tilapa (1928) | 5 392 | ||
| Wallace E. Pratt (1937) | 7 991 | ||
| Waterland (1922) | 6 847 | ||
| Westland (1931) | 5 888 | судно комодора конвою |
Кораблі ескорту конвою ONS 18
Кораблі ескорту конвою ON 202
Підводні човни, що брали участь в атаці на конвої
- Позначення
| Назва | Тип | Командир | Результати атаки |
|---|---|---|---|
| Вовча зграя «Лойтен» (21 човен) | |||
| типу VIIC | оберлейтенант-цур-зее Роберт Шетеліг | 22 вересня 1943 потоплений південно-східніше мису Фарвель глибинними бомбами, артилерією та тараном британського есмінця «Кеппель» | |
| типу VIIC | капітан-лейтенант Горст Гепп | 20 вересня потопив Theodore Dwight Weld та пошкодив Frederick Douglass; 23 вересня потопив Fort Jemseg, Oregon Express і Skjelbred | |
| типу VIIC | капітан-лейтенант Губертус Пуркольд | не здобув успіху | |
| типу VIIC | капітан-лейтенант Пауль-Фрідріх Отто | 20 вересня 1943 року завдав тотальних зруйнувань фрегату «Лаган» | |
| типу VIIC | оберлейтенант-цур-зее Гельмут Борк | не здобув успіху | |
| типу VIIC | капітан-лейтенант Рудольф Бар | 20 вересня потопив есмінець «Сеінт Круа» | |
| типу VIIC | оберлейтенант-цур-зее Манфред Кінцель | не здобув успіху; 20 вересня знищений у результаті пошкодження, спричиненого снарядним вогнем корвета «Драмгеллер» | |
| типу VIIC | оберлейтенант-цур-зее Дітріх Епп | не здобув успіху; 19 вересня потоплений глибинними бомбами канадського бомбардувальника «Ліберейтор» | |
| типу VIIC | оберлейтенант-цур-зее Гергард Клют | не здобув успіху | |
| типу VIIC | капітан-лейтенант Еріх Медер | не здобув успіху | |
| типу VIIC | оберлейтенант-цур-зее Фріц Альбрехт | не здобув успіху; пошкоджений | |
| типу VIIC | капітан-лейтенант Зігфрід фон Форстнер | не здобув успіху | |
| типу VIIC | оберлейтенант-цур-зее Вольфганг Пешель | не здобув успіху; пошкоджений | |
| типу VIIC | капітан-лейтенант Йоахім Деке | не здобув успіху | |
| типу VIIC | оберлейтенант-цур-зее Рудольф Бальц | не здобув успіху | |
| типу VIIC | капітан-лейтенант Горст Рендтель | не атакував | |
| типу VIIC | оберлейтенант-цур-зее резерву Отто Ферро | 20 вересня потопив Frederick Douglass | |
| типу VIIC | капітан-лейтенант Герберт Енгель | 23 вересня потопив «Ітчен» | |
| типу VIIC | оберлейтенант-цур-зее Вернер Теханд | не здобув успіху | |
| типу VIIC | капітан-лейтенант Гельмут Мансек | не здобув успіху; пошкоджений | |
| типу VIIC | капітан-лейтенант Оскар Куріо | 23 вересня потопив корвет «Поліентус», судно Steel Voyager та пошкодив James Gordon Bennett | |
Див. також
- Список найбільших битв за конвої Другої світової війни
- Список найбільших суден та кораблів потоплених U-Boot
- Хронологія битви за Атлантику (1939—1945)
- Адріатична кампанія (Друга світова війна)
- Конвой № 1212 (вересень 43)
- Club Run
Примітки
- Виноски
- ↑ Американський есмінець класу «Клемсон»
- ↑ 24 вересня оголошений тотально зруйнованим та проданий на брухт у 1946 році
- ↑ колишній американський есмінець класу «Вікс»
- ↑ Американський есмінець класу «Клемсон»
- Джерела
Посилання
- Ships hit from convoy ON-202. на uboat.net.(англ.)
- Convoy ONS.18(англ.)
- Convoy ON.202(англ.)
- CONVOY ON 202 & ONS 18
- 1943 September(нім.)
- Convoy ONS 18/ON 202-September 1943(англ.)
- CAMPAIGN SUMMARIES OF WORLD WAR 2 BATTLE OF THE ATLANTIC — BATTLES and WARSHIP LOSSES
- Convoys ONS 18/ON 202
Література
- Blair, Clay (1996) Hitler's U-Boat War Vol I Cassell ISBN 0-304-35260-8
- Jak P. Mallmann. Showell (2002). U-Boat Warfare: The Evolution of the Wolf-Pack. Ian Allan. London. ISBN 0711028877
- Hague, Arnold (2000). The Allied Convoy System 1939—1945. Naval Institute Press. ISBN 1-55750-019-3.
- Kemp, Paul (1997). U-Boats Destroyed, German submarine losses in the World Wars. Arms and Armour. ISBN 1-85409-515-3.
- Niestle, Axel (1998). German U-Boat Losses During World War II. Greenhill. ISBN 1-85367-352-8.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
