YaChudo

Комета Енке

Переглядів: 0. Оновлено 01.11.2026.

Комета Енке
Комета Енке
Відкриття
Першовідкривач:П'єр Франсуа Андре Мешен, Кароліна Гершель і Жан-Луї Понс Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата відкриття:17 січня 1786[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Характеристики орбіти
Епоха:25 вересня 2022 рокуd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Афелій:4,101429140928 ± 2,54790001E−7 астрономічна одиниця[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Перигелій:0,337948279224 ± 5,1128E−7 астрономічна одиниця[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Велика піввісь орбіти:2,219688710076 ± 1,3789E−7 астрономічна одиниця[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ексцентриситет орбіти:0,847749696753 ± 2,216699999E−7[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Період обертання:1207,9154509281 ± 0,00011256 доба[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нахил орбіти:11,412278111793 ± 2,0828E−5 °[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Фізичні характеристики
Альбедо:0,046 ± 0,023[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Комета Енке[2] (2P/Encke) — короткоперіодична комета (період обертання 3,3 роки).

Історія відкриття

Названа на честь Йоганна Франца Енке, який, вивчивши орбіти кількох комет 1786 (2P/1786 B1), 1795 (2P/1795 V1), 1805 (2P/1805 U1) і 1818 (2P/1818 W1), прийшов висновку, що та сама періодична комета, і обчислив її орбіту. В 1819 році Енке опублікував свої висновки і передбачив чергову появу комети в 1822 р. Як і інші комети, комета Енке від проходжень поблизу Сонця поступово руйнується.

Опис

Діаметр комети за даними космічного апарата «Deep Impact» складав 4,8 км[3]. За іншими даними, з моменту відкриття комета Енке втратила 85 % маси і зараз має діаметр 2 км[4].

Астрономи вважають, що комета Енке була значно більшою і розпалася близько 20 000 років тому, утворивши рій уламків. Саме уламки цієї комети утворили метеорний потік Тауридів, що спостерігається щорічно у вересні — грудні. За даними NASA, метеори з потоку Тауридів, які утворюються під час згоряння більших уламків комети в атмосфері, яскравіші навіть за Венеру. Дослідники з Університету Нью-Мексико пояснюють, що крім пилу, комета викидає кам’яні частки розміром з гальку, які можуть спричиняти особливо яскраві спалахи або навіть вибухи[5].

Історія спостережень

2006 року Георгій Бурба висунув припущення, що зближення з Сонцем в 2007 році буде останнім в історії комети Енке: запас летких речовин вичерпається, комета перестане випускати газовий хвіст і перетвориться на невеликий астероїд[4]. Подібні припущення висловлювали й раніше: в 1994[6], 2000 і 2004 роках[7]. Однак ці прогнози не підтвердилися. Комета рухається з прискоренням, викликаним реактивною силою викиду з ядра речовини[8][9]. Прискорення зменшується внаслідок виснаження запасів летких речовин в ядрі[8][9].

Цікаві факти

Існує гіпотеза, що Тунгуський метеорит був уламком комети Енке[10][4].

Існує також гіпотеза, що комета Енке могла вплинути на появу символу свастики. За археологічними даними, цей знак з’явився близько 15 000 років тому в різних культурах. Деякі дослідники припускають, що стародавні люди могли бачити комету з чотирма вигнутими хвостами, які нагадували форму цього символу[5].

Астероїд 2004 TG10 може бути фрагментом комети Енке[11].

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
  2. ↑ ЕНКЕ КОМЕТА // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 151. — ISBN 966-613-263-X.
  3. ↑ 2P. Архів оригіналу за 9 Лютого 2017. Процитовано 23 Липня 2017. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 9 лютого 2017? (довідка)
  4. ↑ а б в Георгий Бурба (28 ноября 2006). Как сесть на хвост кометы?. журнал «Вокруг света». Архів оригіналу за 5 Травня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 5 травня 2021? (довідка)(рос.)
  5. ↑ а б Астрономи назвали точну дату початку метеорного потоку, що міг спричинити Тунгуський вибух. 22.10.2025, 6:01 pm
  6. ↑ Книга рекордов Гиннесса. Пер. с англ. — 1993. — С. 10. — ISBN 5-87087-001-1.
  7. ↑ Комета Энке. Аванта+. Архів оригіналу за 31 Липня 2017. Процитовано 23 Липня 2017. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 31 липня 2017? (довідка)
  8. ↑ а б Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  9. ↑ а б Кометы. Архів оригіналу за 31 Липня 2017. Процитовано 23 Липня 2017. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 31 липня 2017? (довідка)
  10. ↑ Kresak, L'. (1978). The Tunguska object - A fragment of Comet Encke. Astronomical Institutes of Czechoslovakia. Astronomical Institutes of Czechoslovakia. 29: 129. Bibcode:1978BAICz..29..129K.
  11. ↑ Porubčan, V.; Kornoš; Williams; Kornoš; Williams (2006). The Taurid complex meteor showers and asteroids. Contributions of the Astronomical Observatory Skalnaté Pleso (англ.). 36: 103—117. arXiv:0905.1639. Bibcode:2006CoSka..36..103P.


Це незавершена стаття про комету.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).