YaChudo

Колоколин

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

село Колоколин
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Букачівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26040050080036271 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване 1394
Перша згадка 1463
Населення 682
Площа 12,666 км²
Густота населення 53,84 осіб/км²
Поштовий індекс 77060
Телефонний код +380 3435
Географічні дані
Географічні координати 49°18′6″ пн. ш. 24°28′45″ сх. д. / 49.30167° пн. ш. 24.47917° сх. д.
Водойми Охаба
Відстань до
обласного центру 		60 км
Відстань до
районного центру 		60 км
Найближча залізнична станція Букачівці
Відстань до
залізничної станції 		6 км
Місцева влада
Адреса ради Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, смт.Букачівці
Карта
Колоколин. Карта розташування: Україна
Колоколин
Колоколин
Колоколин. Карта розташування: Івано-Франківська область
Колоколин
Колоколин
Мапа
Мапа

CMNS: Колоколин у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Колоко́лин — село у складі Букачівської селищної територіальної громади,Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, Село розташоване за 6 км від центру громади селища.Букачівці,та залізничної станції Букачівці.

Історія

Перша письмова згадка свідчить про існування села до 29 червня 1394 року[1].

Також згадується у книгах галицького суду 4 березня 1437 року[2].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква), млин у Руді та 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі[3].

У 1867 — 1918 рр. у складі Рогатинського повіту (Королівство Галичини та Володимирії)[4].

У 1939 році в селі проживало 1830 мешканців (1530 українців-греко-католиків, 100 українців-римо-католиків, 180 поляків, 20 євреїв)[5].

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в тодішньому Букачівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Колоколин, Васючин, Княгиничі, Помонята і Явче.[6]

У селі була центральна садиба колгоспу ім. Дзержинського. Артіль мала 1206 га земельних угідь, млин, електростанцію, майстерні. Колгосп розробляв поклади ангідритового каменю. В селі працював металообробний промкомбінат, який виготовляв: металеві ліжка, карнизи, вішалки, залізобетонні конструкції, гіпсоблоки, електро-рубильники.

За післявоєнні роки понад 400 мешканців здобули вищу й середню освіту.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Букачівської селищної громади[7].

19 липня 2020 року, відповідно до Постанови Верховної Ради України № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» в ході адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району[8].

Населення

Населення села станом на 31.12.1880 р. становило 871 ч., на 09.12.1931 р. — 1682, на 01.01.1970 р. — 1562, на 01.01. 2009 р. — 582.

Сьогодення

  • Восьмирічна школа (діяльність призупинена, не працює з 01.09.2020)[9]
  • Клуб
  • Бібліотека
  • Амбулаторія[10]
  • Магазин.

Пам'ятки

У селі є чотири археологічні пам'ятки та десять пам'яток мистецтва, які знаходяться на державному обліку. На території села виявлено поховання доби неоліту, бронзи та липицької культури.

Село, багате на поклади алебастрового каменю, було одним із осередків призабутого народного промислу — різьби по алебастровому каменю. У селі побутують легенди про те, що під час нападу на село татар люди ховалися від ворогів у давніх алебастрових печерах.

У Колоколині збереглася дерев'яна 3-зрубна церква Собору Івана Хрестителя (1837) [Архівовано 26 грудня 2013 у Wayback Machine.], яку розписав букачівецький іконописець Йов Варніцький, в 2008 р. — С. Вдовичин. Одну з ікон Й. Варніцького в 1986 р. було передано через О. Бойкевича до Рогатинської Святодухівської церкви-музею.

Пам'ятники

У селі споруджено пам'ятник Тарасу Шевченку.

Відомі люди

Народились

Примітки

  1. ↑ 64. Владислав, польський король, дарує Данилові Задеревецькому села під Галичем i Зудечовом. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016.
  2. ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.20, № 169. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
  3. ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 166 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  4. ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.119-120.
  5. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 67.
  6. ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
  7. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  8. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. ↑ Колоколинська філія Княгиницького ліцею. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 8 грудня 2020.
  10. ↑ У селі Колоколин на Рогатинщині ремонтують амбулаторію. ФОТО. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
  11. ↑ Список депутатів першого демократичного скликання Львівської обласної ради. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014.

Джерела

Посилання

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).