YaChudo

Козари

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

село Козари
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Ніжинський район
Тер. громада Носівська міська громада
Код КАТОТТГ UA74040290110089738
Основні дані
Засноване 1650
Населення 442
Площа 0,048 км²
Густота населення 15625 осіб/км²
Поштовий індекс 17122
Телефонний код +380 4642
Географічні дані
Географічні координати 50°56′28″ пн. ш. 31°24′12″ сх. д. / 50.94111° пн. ш. 31.40333° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		114 м
Водойми Остер
Місцева влада
Адреса ради 17100, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Носівка, вул. Центральна, 20
Карта
Козари. Карта розташування: Україна
Козари
Козари
Козари. Карта розташування: Чернігівська область
Козари
Козари
Мапа
Мапа

CMNS: Козари у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Козари́ — село в Україні, у Носівській міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення становить 442 особи. Орган місцевого самоврядування — Носівська міська рада.

Північний куток села називають Люлівщина, південно-східний — Бондарі.

Природа

Неподалік від села розташовані: ботанічний заказник «Козарська Дача» і ботанічна пам'ятка природи «Козарська Дача».

Пам'ятки археології

Поблизу села розташована багатошарова пам'ятка археології. Займає мисоподібний виступ першої над заплавної тераси річки Остер. Культурні шари: трипілля, підкурганне трупо-покладення скіфського часу, гунський час. У 2001 р. експедицією Інспекції з охорони пам'яток історії та культури Управління культури Чернігівської облдержадміністрації було досліджено 2000 м² площі. Виявлено 20 ям округлої та овальної форми діаметром 1—1,8 м, що містили фрагменти кераміки софіївського типу етапу СІІ[1].

Історія

Населений пункт Kozar позначено на «Спеціальному та докладному плані України…» де Боплана (1650) та на пізніших мапах[2][3].

У 1926 — село Кобижчанського району Ніжинської округи, 2479 жит.[4].

Час німецької окупації

10 вересня 1941 року останні частини радянських військ, які відступали, пройшли через Козари, а в ніч на 11 вересня село було зайняте німцями. Першими загинули від рук німецьких військових голова сільради Гаврило Москалець, голова колгоспу Іван Харченко, начальник пошти Опанас Опанасенко та два лісничі.[5]

У час німецької окупації між селами Ставиське та Козари радянські військовополонені проклали пряму дорогу, що проходила через ліс на півночі від теперішнього села Пилятин (до 1947 — Берков). Місцеві жителі називають її «німецька дорога».

11 березня 1943 року у відповідь на дії в околицях села радянських партизанів, село спалене німецьким каральним загоном, а майже всі люди, які на той час мешкали в селі, були знищені. Близько 6-ї години ранку, німці оточили село і почали розправу — 270 людей похилого віку, жінок і дітей були розстріляні в сільському клубі. У місцевій школі розстріляли понад 200 дітей разом з учителями[5].

Виконавець злочину: каральна експедиція СД, до складу якої входили німці, мадяри і близько 100 військовослужбовців чернігівського карального батальйону СД. Кількість загиблих — 3908 жителів. Повністю спалено 870 дворів селян і всі громадські об'єкти. Село фактично перестало існувати.[5]

Повоєнний час

В кінці 1950-х на трьох вулицях на околиці села побудувалися переселенці з села Бондарі (Козелецький район). Цей куток у Козарах з того часу називається — Бондарі[6].

1963 року до 20-их роковин Козарівської трагедії стараннями місцевих жителів збудували пам'ятник Матері. Невеличкий пам'ятник-нагадування про тисячі загиблих.[5]

11 березня 2016 року в Козарах відкрили невеличкий пам'ятний знак усім, хто прийняв мученицьку смерть 73 роки тому[5].

Музей

У селі діє Народний історико-краєзнавчий музей. У 2009 завідувачка музею, Лідія Федорівна Харченко удостоєна Почесної грамоти Кабінету Міністрів України за багаторічну і сумлінну працю, високий професіоналізм, значний особистий внесок у збереження пам'яток історії та культури, розвиток музейної справи[7].

Видатні люди

  • Гарасько Петро — кобзар
  • Крупко Василь Олександрович (1960, Козари) — майстер спорту з легкої атлетики
  • Крупко Петро Миколайович (1958) — український політик, у селі провів дитинство і шкільні роки.
  • Лопата Андрій Іванович (1935—2013) — український літератор, автор двох книг, рідний брат художника і письменника Василя Лопати — 25 років працював директором Козарської восьмирічної, потім середньої школи. Помер і похований у Козарах.
  • Пероганич Юрій Йосипович (1961) — громадський діяч, жив у Козарах у 1975—1977. У 1976 закінчив Козарську восьмирічну школу.
  • Мушенок Віктор Васильович (1974); - відомий вітчизняний правознавець, доктор юридичних наук, професор, член Союзу юристів України, академік Академії адміністративно-правових наук, професор кафедри адміністративного права та процесу Навчально-наукового інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Жарова Т. М., Жаров В. Г., Терпиловський Р. В. Дослідження в зоні новобудов на Чернігівщині // Археологічні відкриття в Україні 2000—2001 рр. — К., 2002. — С. 119
  2. ↑ Спеціальна та докладна карта України на сайті vlasenko.net. Архів оригіналу за 2 Травня 2013. Процитовано 10 Вересня 2015. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2 травня 2013? (довідка)
  3. ↑ Мапа Боплана 1670. Архів оригіналу за 8 Серпня 2015. Процитовано 10 Вересня 2015. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 8 серпня 2015? (довідка)
  4. ↑ Административно-территориальное деление Союза и список важнейших населенных пунктов с хронологическим перечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г. / Народный комиссариат внутренних дел, Статистическое бюро. ‒ М.: Издание НКВД, 1929. ‒ 322 с.
  5. ↑ а б в г д Упоряд.: С. В. Бутко, О. В. Лисенко; Відп. ред.: Р. І. Пилявець. Спалені села і селища Чернігівщини в 1941–1943 роках: злочини проти цивільного населення. Збірник документів і матеріалів / Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада, Український інститут національної пам’яті, Пошукове агентство по створенню науково-документальних серіалів «Книга Пам’яті» та «Реабілітовані історією». // Чернігів: Видавництво Десна Поліграф, 224 с. ISBN 978-966-2646-43-6. — 2013. — 24 жовтня. — С. 16-18. Архівовано з джерела 29 Березня 2017. Процитовано 7 Квітня 2016.
  6. ↑ Україна молода, Номер 132 за 19 липня 2008, Мальовничий привид «відстріляного» Задесення. Автор Володимир Костенко. [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.] Перевірено 2009-06-04
  7. ↑ Губернатор повернувся з села [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.] «Високий вал»

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).