YaChudo

Коболчин

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

село Коболчин
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Дністровський район
Тер. громада Сокирянська міська громада
Код КАТОТТГ UA73040170100096521
Облікова картка Коболчин. 
Основні дані
Населення 2046[1]
Поштовий індекс 60231
Телефонний код +380 3739
Географічні дані
Географічні координати 48°30′7″ пн. ш. 27°22′21″ сх. д. / 48.50194° пн. ш. 27.37250° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		237 м
Водойми р. Кобильчинська
Місцева влада
Адреса ради 60231, Чернівецька обл., Дністровський р-н, с. Коболчин
Карта
Коболчин. Карта розташування: Україна
Коболчин
Коболчин
Коболчин. Карта розташування: Чернівецька область
Коболчин
Коболчин
Мапа
Мапа

Кобо́лчин — село в Україні, у Сокирянській міській громаді Дністровського району Чернівецької області України.

Географія

Селом тече річка Кобильчинська, права притока Дністра. На північний схід від села розташована гідрологічна пам'ятка природи «Джерело Поруб».

Село перебуває в сейсмоактивній зоні Вранча. Так, 21 січня 2023 року в районі села Коболчин зафіксували землетрус магнітудою 3,1 бала[2].

Історія

Перша згадка про село сягає 1470 року, коли бояриня Анна, сестра логофета Добрулова передала населений пункт у власність племінникам — Барсу і Шушману.

За даними на 1859 рік, у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії мешкала 1471 особа (773 чоловічої статі та 698 — жіночої), налічувалось 234 дворових господарств, існували православна церква, поромна переправа[3].

Станом на 1886 рік, у власницькому селі Секурянської волості мешкало 1847 осіб, налічувалось 325 дворових господарств, існувала православна церква[4].

З 1940 року село перебувало в складі Сокирянського району.

14 серпня 2015 року в ході децентралізації Коболчинська сільська рада об'єднана з Сокирянською міською громадою.

17 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сокирянського району село увійшло до складу новоствореного Дністровського району[5].

Економіка

  • У 2025 році стартувало будівництво заводу з виробництва концентрованих соків «Інтерджус Буковина».[6]

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 2326 98,77
російська 17 0,72
румунська 6 0,25
вірменська 4 0,17
білоруська 2 0,09
Усього 2355 100

Уродженці села

  • Багрійчук Інна Михайлівна (нар. 27.01.1969) — поетеса, публіцист, педагог. Член НСЖУ, лауреат літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської.
  • Гончар Іван Іванович (нар. 19.06.1940) — Заслужений працівник культури України (1999). Член Національної всеукраїнської музичної спілки (2002). Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2003).
  • Гончар Марія Мусіївна (нар. 11.02.1937 — пом. 28.02.1996). — Кавалер ордена Леніна (1960).
  • Загребельний Степан Ігорович — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни 2014—2017.
  • Заришняк Анатолій Семенович (нар. 29.12.1955) — доктор сільськогосподарських наук, професор академік НААН.
  • Заришняк Іван Никифорович (нар. 03.01.1929 — пом. 26.01.2010). — Кавалер ордена Леніна (1966).
  • Заришняк Яків Петрович (нар. 20.12.1923 — пом. 17.11.1998). — Кавалер ордена Леніна (1972).
  • Кривий Микола Васильович (нар. 19.12.1948) — заслужений журналіст України.
  • Назаревич Петро Іванович (1818—1902) — народився в сім'ї дяка (пізніше священика) Івана Григоровича Назаревича, 1784 р.н., в селі Коболчин Хотинського повіту. У 1833 році визначений дяком до Свято-Миколаївської церкви села Коболчин. В 1845 році висвячений в диякона при тій же церкві. 1848 року висвячений в сан священика і направлений служити при церкві Білівці Хотинського повіту. У 1861 році переміщений до Свято-Михайлівської церкви села Гвіздівці, того ж повіту. У 1875 році переміщений на місце священика при Архангело-Михайлівській церкві села Сербичани Хотинського повіту. 18 квітня 1877 року був нагороджений скуфією, а в 1887 році — камилавкою. 7 лютого 1878 року затверджений духівником по 5-му округу Хотинського повіту. 15 травня 1899 року за 50-річну службу нагороджений орденом св. Володимира 4 ступеня. 24 липня 1900 року, згідно з проханням, звільнений за штат через похилий вік. Помер 11 січня 1902 року.
  • Ратар Василь Іванович (нар. 1939) — український медик.
  • Ротар Василь Якович (нар. 09.03.1921 — пом. 26.06.1988) — Герой Соціалістичної Праці, кавалер двох орденів Леніна.
  • Серебрянський Дмитро Миколайович (нар. 1980) — фінансист, науковець, кандидат економічних наук.
  • Яковина Ольга Прокопівна (нар. 19.05.1927 — пом. 28.08.2002) — кавалер ордена Леніна (1957).
  • Кліщук Владислав Ігорович (нар. 10.03.1995 — пом. 22.05.2022) — лейтенант поліції роти особливого призначення ГУНП у Чернівецькій області. Учасник АТО, ООС та російського вторгнення в Україну (з 2022 року). Загинув при виконанні службових обов'язків у складі полку спеціального призначення НПУ «Сафарі», біля населеного пункту Вільноандріївка Запорізького району Запорізької області.

Примітки

  1. ↑ https://gromada.info/gromada/sokyryanska/
  2. ↑ На Буковині зафіксували черговий землетрус. Еспресо.Захід. Еспресо TV. 21 січня 2023. Архів оригіналу за 21 січня 2023. Процитовано 5 лютого 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  3. ↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 1072)
  4. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. ↑ ТАС будує в Чернівецькій області завод із виробництва соку «Інтерджус Буковина»
  7. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).