Кобза (гурт)

Кобза
Основна інформація
Жанр	Фолк-рок, ВІА, поп-музика
Роки	з 1971 року
Країна	Україна (до 1991 —  СРСР)
Місто	Київ
Керівник	Олександр Зуєв (1971—1974) Євген Коваленко (з 1977)
kobza.kiev.ua
Кобза (гурт) у Вікісховищі

«Ко́бза» — один з найвідоміших вокально-інструментальних ансамблів України 1970—1980-х років. ВІА «Кобза» був першим з колективів колишнього Радянського Союзу, який перебував з комерційними гастролями на американському континенті (1982).

Вокально-інструментальний ансамбль «Кобза» розпочав свою професійну творчу діяльність у 1971 році у складі «Укрконцерту».

У 1971 ансамблю було запропоновано взяти участь, як акомпануючому складу, у запису платівки співачки Валентини Купріної на київській студії Всесоюзної фірми грамзапису «Мелодія». Разом з тим власний матеріал «Кобзи» сподобався керівництву студії, і було ухвалено рішення про запис сольної платівки ансамблю. Спеціально для цього був запрошений вокаліст Валерій Вітер, студент Київського художнього інституту, колишній соліст самодіяльного ансамблю «Березень».

Основу платівки склали обробки українських народних пісень і композиції керівника ансамблю Олександра Зуєва. Замість звичних гітар ансамбль використав і традиційні народні інструменти — бандури в їх електронному виготовленні та звучанні на зразок електрогітар. На цій платівці вперше було записано всесвітньо відому пісню Володимира Івасюка «Водограй» у виконанні ВІА «Кобза» та співачки Валентини Купріної^[1]. У запису взяли участь: Олександр Зуєв (клавішні), Костянтин Новицький, Володимир Кушпет (бандуристи), Олександр Рогоза (бас-гітара), Георгій Гарбар (флейта, сопілка), Валерій Вітер (вокал) і Анатолій Лютюк (ударні).

У 1973-му «Кобза» розділяє третє лауреатське місце з ансамблем «Москвичі» на Всесоюзному конкурсі вокально-інструментальних ансамблів у Мінську. Перше здобули «Пісняри», друге не присуджено нікому. Відтоді «Кобза» стала одним з найбільших концертуючих гуртів Радянського Союзу.

У 1974 році Олександр Зуєв покинув ансамбль і незабаром очолив ВІА Черкаської філармонії «Калина».

Потім «Кобзу» очолювали по черзі музиканти ансамблю — бас-гітарист і співак Олег Ледньов і бандурист Костянтин Новицький. З 1977 місце спочатку музичного, а згодом і художнього керівника зайняв Євген Коваленко, випускник Ростовської консерваторії, клавішник і вокаліст, який і до цього писав для ансамблю аранжування та обробки народних пісень.

У 1978 році вийшов другий диск-гігант «Кобзи»^[2], у запису якого взяли участь К. Новицький, В. Вітер, В. Кушпет, Г. Гарбар, а також музиканти, що прийшли на зміну першому складу — Олег Ледньов (бас-гітара, вокал), Євген Коваленко (клавішні, вокал), Микола Береговий (скрипка, вокал), Геннадій Татарченко (гітара, вокал) і Василь Колекціонов (ударні, вокал). Програму склали обробки українських народних пісень та пісні українських композиторів.

Відтоді колектив мав від 200 до 300 концертів в усіх куточках СРСР. Ансамбль також гастролює за кордоном: Чехословаччина (1977, 1979, 1983), Італія (1977), Монголія (1979), Куба (1980), Фінляндія (1981), Німеччина (1981, 1984), Канада (1982), Ємен (1983), Польща (1985), Японія (1985).

У 1980 ансамблю була присуджена Республіканська комсомольська премія імені Миколи Островського.

У 1982 ВІА «Кобза» підготував концертну програму «Київські фрески» до 1500-річчя м. Києва з виконанням оригінальної музики та поезії за участю балету і використанням спеціальних сценічних костюмів (композитор Віталій Філіпенко, режисер Ірина Молостова, балетмейстер Борис Каменькович, аранжування Євгена Коваленка).

У 1982 під час гастролей у Канаді силами приймаючої сторони — «Нейшенл концерт едженсі» — був виданий вініловий диск-гігант «КОБЗА»^[3].

Склад «Кобзи» періодично змінювався. Через свою «невиїзність» покинув її К. Новицький. О. Ледньов пішов з ансамблю, щоб створити зі співачкою Людмилою Гримальською сімейний дует «Два кольори». Закінчив навчання в консерваторії і став професійним композитором Г. Татарченко. Сімейні турботи затягнули додому барабанщика В. Колекціонова. Трохи раніше ансамбль залишив бандурист В. Кушпет, який згодом створив «Школу кобзарського мистецтва» на Київщині. В ансамбль прийшли троє яскравих музикантів: бас-гітарист В. Солдатенко, барабанщик Є. Тринько, а трохи згодом — гітарист П. Коваленко.

У 1982 художній керівник ВІА «Кобза» Євген Коваленко одним із перших українських естрадних артистів удостоєний звання «Заслуженого артиста УРСР».

Одними з перших артистів Укрконцерту в Чорнобильській зоні були ВІА «Кобза» та квартет «Явір». ВІА «Кобза» закінчив свої поїздки у «зону» в 1992 році, коли медики заборонили їм туди їздити за станом здоров'я. Нині артисти ВІА «Кобза» мають посвідчення ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС та нагороди від держави.

У 1987-му колектив покинув Валерій Вітер, який був одним з найкращих і найуспішніших художників-плакатистів. Колектив також покинули й інші музиканти.

У другій половині 1980-х років «Кобза» продовжувала активну концертну діяльність у складі «Укрконцерту», а згодом «Київконцерту». У 1986 році музиканти ансамблю одними з перших серед артистів «Укрконцерту» почали регулярно виступати перед ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС. Поїздки до Чорнобильської зони тривали до 1992 року, коли за станом здоров'я медики заборонили артистам продовжувати ці виступи. Учасники ансамблю згодом отримали посвідчення ліквідаторів аварії на ЧАЕС та державні нагороди.

У 1987 році ансамбль залишив Валерій Вітер. Художній керівник Євген Коваленко започаткував новий етап творчої роботи колективу, підготувавши три різножанрові концертні програми: електричну програму з елементами експериментального українського джаз-року, акустичну українську кантрі-фольк програму з народними інструментами та вокальну програму a cappella, до якої увійшли українські народні пісні та джазові стандарти.

Ці програми були представлені «Кобзою» на міжнародному професійному фестивалі Midtfyns Festival в Оденсе (Данія) 1989 року. У 1990 році ансамбль здійснив місячні гастролі Нідерландами, виступивши у 15 містах.

Наприкінці 1980-х — у 1990-х роках «Кобза» продовжувала гастрольну діяльність за кордоном. Ансамбль виступав у Данії, Нідерландах, Німеччині, Франції, Польщі, Єгипті та Великій Британії, а також брав участь у міжнародних фестивалях і культурних програмах.

У 1993 році «Кобза» брала участь у «Днях України» у Франції, виступаючи в Тулузі та Парижі. 1994 року ансамбль виступав у межах «Днів української культури» в Каїрі, а також гастролював Польщею. 1995 року музиканти взяли участь у фестивалі мистецтв у Кардіффі (Велика Британія). У 1997 році Євген Коваленко удостоєний звання Народного артиста України.

У 1998 році звання заслужених артистів України отримали солісти ансамблю Петро Коваленко та Микола Правдивий, а 2002 року — Володимир Солдатенко.

У 2000 році «Кобза» виступала в Кіото під час «Днів Києва» в Японії, а 2002 року — в Осаці на міжнародному музичному фестивалі Art Parade. Того ж року в Києві відбувся великий ювілейний концерт «Кобза збирає друзів», у якому взяли участь колишні музиканти ансамблю та відомі українські артисти.

ВІА «Кобза» на чолі з художнім керівником народним артистом України Є. Коваленком, у складі музикантів — заслужених артистів України: М. Правдивого, В. Солдатенка, П. Коваленка та О. Муренка проводить активну творчу й гастрольно-концертну діяльність.

Художній керівник ансамблю Євген Коваленко та учасники колективу беруть активну участь у громадському житті та захисті прав творців національного культурного продукту. У 2012 році представники ансамблю долучилися до відкритого листа діячів культури до керівництва держави, у якому критикували засилля піратства та занепад україномовного сегменту в медіапросторі країни, де на той час частка української мови в музичній сфері становила лише близько 10%. За словами Євгена Коваленка, українське музичне мистецтво є абсолютно конкурентоспроможним на міжнародному рівні, проте гостро потребує системної популяризації, медійної підтримки та протекціонізму з боку Міністерства культури, оскільки через власну творчість вітчизняні митці презентують Україну світові^[4].

• Лауреат міжнародного фестивалю «Юрмала-85» (Латвія) м. Юрмала, 1985 р.
• Лауреат міжнародного фестивалю «Palanga-85» (Литва) м. Паланга 1985 р.
• Лауреат фестивалю «Вогні магістралі» — м. Хабаровськ −1988 р.
• Лауреат міжнародного фестивалю «Midtfynns Festival» — (Данія) — 1989 р. м. Оденсе
• Лауреат міжнародного фестивалю «Art Parade» — (Японія) 2002 р. м. Осака
• Лауреат фестивалю «Шлягер року» — 2002—2006 р. м. Київ
• Лауреат фестивалю «Наша пісня» — 2003—2005 р. м. Київ
• Лауреат телевізійного фестивалю «Прем'єра пісні — 2010» р. м. Буча

• «Кобза» // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2008. — С. 442-443.
• Вебсайт ВІА «Кобза» [Архівовано 23 Березня 2022 у Wayback Machine.] на чолі з Євгеном Коваленком
• Віталій Бардецький про вусатий фанк 70-х і шоубіз 90-х [Архівовано 11 Квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Рудаков Микола. Чарівний голос «Кобзи». // Урядовий кур'єр: газета. 1998, 6 серпня. с. 16