YaChudo

Княгининок

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

село Княгининок
Герб Княгининок Прапор Княгининок
В'їзд в Княгининок зі сторони Сирників
В'їзд в Княгининок зі сторони Сирників
В'їзд в Княгининок зі сторони Сирників
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Тер. громада Луцька міська громада
Код КАТОТТГ UA07080170190043722 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване ХІІ століття
Колишня назва Маяки
Населення 2670 (2026)
Площа 25,44 км²
Густота населення 85,2 осіб/км²
Поштовий індекс 45630
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°47′49″ пн. ш. 25°16′4″ сх. д. / 50.79694° пн. ш. 25.26778° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
195 м
Місцева влада
Адреса ради 45630, Волинська обл., Луцький р-н, с. Княгининок, вул. Соборна, 77
Карта
Княгининок. Карта розташування: Україна
Княгининок
Княгининок
Княгининок. Карта розташування: Волинська область
Княгининок
Княгининок
Мапа
Мапа

CMNS: Княгининок у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Княгинино́к — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Входить до складу Луцької міської громади. Населення становить 2670 осіб. Вперше село згадується в літописі під назвою Княгинін у ХІІ ст.

Село розташоване на автостраді Луцьк — Ковель. Транспортне сполучення з обласним центром забезпечує автобусний маршрут номер 22.

На території населеного пункту є досі діюча церква московського патріархату.

В Княгининку Активні Повстанські рухи, такі як "Маяківский Рух" "Анти Луцькі Повстанці" та "Моташівські Націоналісти"

Історія

Уперше в історичних документах село Княгининок згадується в XII столітті, коли населення «дворца княгининска» виконувало повинності на користь луцького князя.

Княгининок належав спочатку литовським, пізніше — польським феодалам. З кінця XVIII століття село відійшло до РІ. У 70-ті роки XIX століття в Княгининку поселилися чехи-колоністи, які господарювали тут до 1939 року.

З 1921 до 1939 років село знову опинилося під владою Польщі. В цей період розвивався національно-визвольний рух. В Княгининку існувала організація «Просвіти», яка разом з осередком «Спілки українок», що очолювався Галиною Кайбадою, проводила Шевченківські дні, популяризувала твори Лесі Українки та Івана Франка.

Під час Першої світової війни Княгининок був прифронтовим селом. В ході Української революції тут побували частини Січових стрільців. Польська окупація 1920—1939 замінила російську державну мову мовою польською. 1921 року в Княгининку було 568 жителів, з них 302 — українці, 238 чехів, решта — євреї, німці, поляки. Але початкова школа працювала чеською мовою.

Національні утиски щодо українців привели в 1931 році групу селян до осередку Волинського Українського об'єднання (ВУО), просвітянської хати, народного хору, оркестру. Але надмірна обережність ВУО не всіх задовольняла. Тому, група українських патріотів — Олексій Степаненко, Лаврентій Рак та інші зв'язали свою долю з ОУН. Вони діяли рішуче, але без терору. Степаненко очолив районний провід ОУН. Відмовився йти в польську армію, за що на три роки осуджений до в'язниці, звідки вийшов 1939 року.

Після приходу у вересні 1939 року радянської влади, місцеві жителі зазнали політичних репресій. 29 осіб у червні 1941 року було розстріляно на подвір'ї Луцької тюрми.

З 25 червня 1941 року по 22 березня 1944 року Княгининок перебував під контролем німецьких військ. Після їхнього відступу довший час тривали збройні сутичками між загонами ОУН-УПА та органами НКВД.

У післявоєнні роки в Княгининку було створено артіль, пізніше колгосп.

З 1939 по 2016 рр. село мало назву Маяки.

У 2016 році в рамках декомунізації селу повернули історичну назву[1].

12 червня 2020 року, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 708-р, село увійшло до складу Луцької міської громади[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Луцького району(1940—2020), село увійшло до складу новоутвореного Луцького району[3].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2048 осіб, з яких 988 чоловіків та 1060 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2139 осіб.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 98,66 %
російська 1,29 %

Символіка

Затверджена рішення сільської ради[7].

Автори — І. Хамежук.

Герб

Основою герба є геральдичний щит закруглений нижньою частиною. Щит розтятий вертикально: у правому червоному полі, що займає 2/3 ширини герба,  — срібна Свята Покрова. Ліве поле — зелене, у якому золотий сигль «К» у вигляді орнаментальної староруської буквиці, нижче — срібна горизонтальна хвиляста балка.

Свята Покрова — покровителька села Княгининок. Так званий сигль «К» — це початкова буква населеного пункту, який досить часто практикувався у печатках та гербах на території сучасної України. Ця буква зображена у вигляді орнаментальної староруської літописної буквиці, що додатково підкреслює дуже давнє походження поселення Княгининок.

Срібна хвиляста балка — річка Стир.

Щит вписаний у декоративний картуш, та доповнений внизу колосками пшениці. Картуш увінчує «сільська» корона, що додатково підкреслює статус адміністративного центру Княгининівської громади.

Прапор

Квадратне полотнище, зі співвідношенням сторін 1:1, розділене вертикально на дві рівновеликі частини. На червоній вертикальній смузі від древка — рівнораменний білий хрест, що торкається кінцями полів. Частина з вільного краю — зелена, внизу якої біла хвиляста горизонтальна смужка. Зворот прапора має аналогічне (дзеркальне) зображення.

Пам'ятки археології

На території села відомі наступні пам'ятки археології:

  • На лівому березі р. Стир — поселення празько-корчацької культури VI—VII ст., відкрите розвідкою І. Русанової в 1966 р.
  • На північний схід від села, поруч з колишнім с. Кам'янка, на лівому березі р. Стир, за 0,5 км на південь від мосту — багатошарове поселення волино-люблінської, тшинецько-комарівської культур, лежницької групи ранньозалізного часу і давньоруського періоду площею близько 3 га. Відкрите розвідкою Г. Охріменка і О. Середюка в 1987 р.

Відомі особи

Народилися

Навчальні заклади

Примітки

  1. ↑ На Волині перейменували два села. Конкурент. Архів оригіналу за 17 Травня 2021. Процитовано 17 травня 2021. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 17 травня 2021? (довідка)
  2. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області.
  3. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 31 липня 2014? (довідка)
  5. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 31 липня 2014? (довідка)
  6. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 31 липня 2014? (довідка)
  7. ↑ Рішення Княгининівської сільської ради від 8 вересня 2017 року № 24/10 «Про затвердження офіційної символіки села Княгининок». Архів оригіналу за 22 Грудня 2017. Процитовано 20 Грудня 2017. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 22 грудня 2017? (довідка)

Література

  • Білецький А.С., Оксенюк Р.Н. Маяки́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.414-421

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).