Клюсівка
| село Клюсівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Полтавський район |
| Тер. громада | Новосанжарська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA53080310180052158 
|
| Основні дані | |
| Населення | 570 |
| Площа | 3,871 км² |
| Густота населення | 147,25 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 39323 |
| Телефонний код | +380 5344 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°20′31.429679146793″ пн. ш. 34°21′54.989451050409″ сх. д. / 49.34206379976299672° пн. ш. 34.36527484751400152° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
81 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 39300, Полтавська обл., Полтавський р-н, селище Нові Санжари, вул. Центральна, буд. 23 |
| Карта | |
  Клюсівка | |
 Клюсівка | |
| Мапа | |
| |
Клюсі́вка — село в Україні, у Новосанжарській селищній громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 570 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Клюсівська сільська рада.
Археологія
На північний-захід від села знаходиться багатошарове поселення періоду енеоліту-скіфського часу «Татарський бугор» — пам'ятка археології місцевого значення (охоронний номер 2624-Пл.). Розташовується на відрізаній частині першої надзаплавної тераси лівого берега р. Ворскла заввишки до 3 м, поселення займає площу близько 0,35 га (3500м²). Вперше було виявлене у 1982 р. в ході розвідок археологічною експедицією Донецького державного університету під керівництвом к.і.н. Владислава Андрієнка. Експедиція в цей час вела археологічні дослідження на поселенні раннього залізного віку Пожарна Балка II поблизу однойменного села. Пам'ятку неодноразово обстежували археологи та наукові співробітники Полтавського краєзнавчого музею: у 1984 р. поселення оглядав Олександр Супруненко[1], у 1989 та 1990 рр. Володимир Мокляк, а в 1992 р. Олександр Ткаченко[2].
У 2006 та 2008 рр. під керівництвом Оксани Коваленко та Романа Лугового спільною експедицією Інстиуту керамології, Полтавського краєзнавчого музею та Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка було проведено перші розкопки на поселенні. Розкоп 1 (2006 р.) мав площу 163 м², а розкоп 2 (2008 р.) площу 9 м². Було встановлено наявність двох зон — основної та периферійної, а також відсутність стратифікації культурного шару. На рівні передматерика та материка було виявлено 7 об'єктів: шість ям (дві для вогнища, дві зернові, стовпова та господарська) і житло, що фіксувалося невиразними обрисами овального заглиблення з розмірами 2,5 × 3,2 м, глибиною 0,11—0,20 м, із 11 стовповими ямами по кутках[3].
У розкопах на поселенні було знайдено фрагменти глиняного посуду, крем'яні знаряддя праці та їхні уламки (усього 1346 одиниць). Окрім керамічного посуду було також виявлено випалений формувальний джгут посудини, важок, пряслице, фрагмент залізного ножа скіфського часу та люлька XVIII ст. Вироби з кременю були представлені нуклеусами, скалками, скребачками, уламком з ретушшю та ретушером. Ці знахідки засвідчили наявність на поселенні тимчасових стоянок та сезонних поселень різних епох: неолітичних ямково-гребінцевої кераміки і дніпро-донецької культури, енеолітичних типу Засуха[2] та Бузьки. Ранній бронзовий час представлено знахідками ямної культурно-історичної спільноти різних етапів, зокрема раннього (рєпінська культура), середнього (синхронного шару Михайлівка ІІІ), пізнього етапів та катакомбної культурно-історичної спільноти. Крім того, було виявлено поселення бабинської культури, пізнього та фінального періодів епохи бронзи і раннього залізного віку[3][2].
Географія
Село Клюсівка знаходиться на лівому березі річки Ворскла, вище за течією примикає село Дубина, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Зачепилівка, на протилежному березі — селище Нові Санжари. Поруч проходить залізниця, станція Нові Санжари за 1,5 км.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 533 | 97.02 % |
| російська | 37 | 2.98 % |
| Усього | 570 | 100 % |
Історія
За даними на 1859 рік у власницькому та козачому селі Кобеляцького повіту Полтавської губернії, мешкало 4167 осіб (2058 чоловічої статі та 2109 — жіночої), налічувалось 577 дворових господарств, існувала сільська розправа[5].
Станом на 1900 рік село було центром окремої, Клюсівсько-Зачепилівської волості[6].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Новосанжарської селищної громади[7].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно — територіальної реформи та ліквідації Новосанжарського району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району Полтавської області[8].
Економіка
- Дитячий оздоровчий табір «Зміна».
- Дитячий оздоровчий табір «Буревісник».
- Дитячий оздоровчий табір «Орлятко».
Пам'ятки
Неподалік села розташований ентомологічний заказник місцевого значення «Тетянин Гай»[9].
Відомі люди
Народились
- Семиволос Михайло Васильович (1910—2000) — кандидат філологічних наук (1955), ректор Полтавського державного педагогічного інституту імені В. Г. Короленка (1953—1971);.
- Маслюченко Володимир Кирилович (1950—2020) — український математик, доктор фізико-математичних наук (2000), професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. У період з 2001 по 2020 рр. завідувач кафеди Математичного аналізу.
- Тіщенко Олександр Васильович (1950) — український політик. Член КПУ. Народний депутат України 3-го скликання (березень 1998-квітень 2002) від виборчого округу № 174 на Харківщині.
Примітки
- ↑ https://map.codpa.org.ua/wp-content/uploads/2020/09/klyusivka-poselennya-pasport-1.pdf
- ↑ а б в Коваленко О., Луговий Р. Глиняний посуд енеолітичного часу типу Засуха з Поворскля. Археологія і давня історія України. 2024. Вип. 1 (50). С. 75–80.
- ↑ а б Коваленко О. В., Луговий Р. С. Археологічні дослідження в Чутівському та Новосанжарському р-нах Полтавської обл. у 2006—2008 рр. Археологічні дослідження в Україні 2008 р. Київ, 2009. С. 124—126.
- ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 1782)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рішення десятої сесії [[Полтавська обласна рада|Полтавської обласної ради народних депутатів]] п'ятого скликання від [[6 вересня]] [[2007]] року «Про оголошення, зміну меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду Полтавської області». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
Посилання
- Погода в селі Клюсівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).