Клювинці

село Клювинці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Хоростківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060410050014099
Основні дані
Засноване	1615
Населення	1300
Територія	3.024 км²
Поштовий індекс	48246
Телефонний код	+380 3557
Географічні дані
Географічні координати	49°15′29″ пн. ш. 25°58′56″ сх. д. / 49.25806° пн. ш. 25.98222° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	340 м
Водойми	р. Тайна
Найближча залізнична станція	Хоростків
Відстань до залізничної станції	9 км
Місцева влада
Адреса ради	48240, Тернопільська обл., Чортківський район, м. Хоростків, вул. Князя Володимира, 17
Карта
Клювинці
Клювинці
Мапа
Клювинці у Вікісховищі

Клю́винці — село в Україні, у Хоростківській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. До 2015 центр Клювинської сільської ради.

Село розташоване на березі річки Тайна у північній частині району, на подільській височині, неподалік міста Хоростків.

Клювинці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

На території та навколо села можна знайти артефакти бронзової доби.

Перша писемна згадка — 1568 під назвою Клюїнце, належало Катерині Карапчаєвській. Назва походить, імовірно, від прізвища Клюва–Клюба.

23 квітня 1646 р. гетьман Мартин Калиновський подарував частину села, разом з усіма своїми дідичними та заставними маєтками, своєму сину Самуелю Єжи^[1].

Унаслідок 1-го поділу Речі Посполитої село з 1772 р. належало до Австрійської імперії (Тернопільський циркул, з 1816 р. — Чортківський).

У 1830-х рр. збудовано приміщення початкової школи.

З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Копичинецького повіту Чортківського округу^[2].

Протягом 1863—1914 рр. село –Гусятинського повіту^[3].

Діяли товариства «Просвіта», кооператива та інші українські громадські організації.

З 1 серпня 1934 року відповідно до закону про самоврядування (23 березня 1933 року) увійшло до складу сільської гміни (Хоростків)^[4].

З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».

Під час радянської окупації на території села був розміщений колгосп «Зоря комунізму». В його користуванні знаходилося 2,2 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1,9 тис. га орної землі^[5].

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

У 2013 році клювинецька «Олімпія» стала володарем кубка Гусятинського району з футболу^[6].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Хоростківської міської громади^[7].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гусятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Чортківського району^[8].

1 вересня 2020 року у селі Клювинці побратим загиблого на Донбасі Миколи Руснака відвів до першого класу його доньку Софію^[9].

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610222, розташована у приміщенні школи.

Результати

• зареєстровано 885 виборців, явка 55,25 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 50,21 %, за «Голос» — 12,08 %, за Радикальну партію Олега Ляшка — 8,75 %.^[10] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 43,95 %, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 36,09 %, за Олега Вітвіцького (Голос) — 7,43 %^[11].

Населення — понад тисячу осіб (2022)^[12].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[13]:

Село розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми вживані у селі: а-тась («уживають, щоб відігнати качок»), бандурка («картопля»), бомбетиль («лавка-ліжко»), ґрулі («картопля»), запорток («зіпсоване яйце, з якого не може вивестися курча»), муравщинє («мурашник»).

Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (1894, мурована)^[14], костел Матері Божої Помічниці Вірних (1894, мурований)^[15], капличка.

• Поселення «Клювинці I» (черняхівська культура; лука-райковецька культура);
• Поселення «Клювинці II» (пізній бронзовий час; черняхівська культура; лука-райковецька культура);
• Братська могила Українських Січових Стрільців;

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), уродженцю села, композиторові Денису Січинському (2000, скульптори М. Самарик і М. Обезюк), встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини, меморіальну таблицю Д. Січинському (1987), є його кімната-музей.

Село складається з кількох урочищ з таких як:

• Вилазки,
• Сирилівка,
• Куток,
• Шляхта,
• Нова вулиця та інші.
• Хатки

Діють Ліцей села Клювинці, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, відділення «Нової пошти»^[16].

• Вишньовський Василь Володимирович(1997–2022) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[17].
• Демчак Іван Микитович — колишній заступник міністра агрополітики (Уряд Юлії Тимошенко, лютий-вересень 2005 р.)
• Лех Степан Васильович (1994—2025) — український військовик, учасник російсько-української війни^[18].
• Ян Осуховський (1937—2015) — польський політик, місцевий урядовець, мер міста Ратибора у 1982—1990 та 2002—2006 роках.
• Слободян Роман Іванович (1982—2024) — український військовик, учасник російсько-української війни^[19][20].
• Січинський Денис Володимирович (1865—1909) — український композитор.

• Іван Сороколіт — український господарник, агроном.

• Наливайко Мирослав Анатолійович (1978—2024) — український військовик, учасник російсько-української війни^[21].

• Гаджук В., Уніят В., Щавінський, В. Клювинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 65. — ISBN 978-966-457-228-3.
• Весна Х., Жмурко, І. Клювинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 92. — ISBN 966-528-199-2.
• Його сильна нота в українській музиці [Текст]: [про життєвий і творчий шлях Д. Січинського] / В. Стахів // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 43 (28 жовт.). — С. 10 : фот.
• Лист для «кіборга» [Текст]: [зустріч колективу ЗОШ с. Клювинці з мамою кіборга В. Труха] / М. Романів // Вільне життя плюс. — 2020. — № 9 (5 лют.). — С. 7 : фот. — (Герої не вмирають).
• Трагічна звістка з фронту надійшла до Хоростківської громади [Текст] // Голос народу. — 2024. — № 43 (23 жовт.). — С. 2 : фот. — (Твої Герої, Україно!).
• Увіковічнили пам'ять про героя-земляка [Текст] / М. Майданюк // Вільне життя плюс. — 2023. — № 18 (8 берез.). — С. 3 : фот. — (Вшанування)
• Kluwińce, Kluwina albo Kłuwińce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 171. (пол.)

• Село КЛЮВИНЦІ.^{[недоступне посилання з квітня 2019][недоступне посилання з 14.11.2017]}
• Перший дзвінок. Клювинці. Тернопілля.
• Хресна дорога. Церква Покрови Пресвятої Богородиці с. Клювинці
• «Біля Плащаниці» (Церковний хор) 15 квітня 2023 року о 21:00 Церква Покрови Пресвятої Богородиці с. Клювинці