Клод Гакон
| Клод Гакон | |
|---|---|
| фр. Claude Gacond | |
| Народився | 20 серпня 1931[3][4] Невшатель[3] |
| Помер | 17 листопада 2024[1][2] (93 роки) Ла Шо-де-Фон, Невшатель, Швейцарія[3] |
| Країна | |
| Діяльність | есперантист, педагог |
| Знання мов | есперанто |
| Членство | Swiss Esperanto Societyd, Universala Esperanto-Asocio і Internacia Ligo de Esperantistaj Instruistoj |
| Посада | President of the Swiss Esperanto Societyd |
| Батько | Robert Gacondd[5][6] |
| Мати | Gabrielle Gacondd[5][6] |
| У шлюбі з | Andrée Gacondd[2][5][6] |
| Нагороди | |
Клод Гакон (фр. Claude Gacond; нар. 20 серпня 1931, Невшатель, Швейцарія — пом. 17 листопада 2024) — швейцарський есперантист (з 1952 року) і педагог; почесний член Всесвітньої асоціації есперанто (UEA), а також — почесний член Міжнародної ліги викладачів есперанто (ILEI). Працював диктором мовою есперанто на швейцарському радіо.
Біографія та творчість
Клод Гакон народився 20 серпня 1931 року у швейцарському місті Невшатель. Став есперантистом у 1952 році. З 1954 по 1969 рік працював педагогом у швейцарській комуні La Sagne округу La Chaux-de-Fonds (кантон Невшатель). У цей період він підготував дисертацію про методи вивчення есперанто.
З 1953 по 1954 рік Гакон був першим секретарем молодіжної асоціації есперанто у Швейцарії (Esperanto-Junularo de Svislando, EJS / SEJ) і швейцарської секції Міжнародної ліги викладачів есперанто (ILEI). Крім того, він був членом комітету Швейцарського товариства есперанто (Svisa Esperanto-Societo). З 1955 року, протягом більш ніж 20 років, Клод Гакон організовував у Адельбодені курси вихідного дня.
Починаючи з 1974 року, Гакон проживав та викладав у місті Ла-Шо-де-фон. У цей період він впродовж п'яти років працював у Центрі документації та дослідження міжнародної мови (Centro de Dokumentado kaj Esploro pri la Lingvo Internacia, CDELI). Крім того, до 1991 року брав участь у роботі Культурного центру есперанто (Kultura Centro Esperantista, KCE).
Протягом декількох років Гакон був членом парламенту кантону. З 1962 по 1992 рік він, разом зі своєю дружиною Андре (Andrée), був диктором мовою есперанто в ефірі Швейцарського об'єднання радіомовлення (SRG SSR).
Вийшовши на пенсію в 1994 році, Клод підготував бібліографію по есперанто і спеціальні літературні колекції з рекомендаціями для вчителів і студентів, які вивчають цю мову.
Примітки
- ↑ а б Forpaso de Claude GACOND
- ↑ а б в Forpasis Claude Gacond
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1014572177 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Biblioteka Narodowa
- ↑ а б в Claude Gacond - Autobiographie
- ↑ а б в Claude Gacond - Biografio
Література
- IJBF. — Walter de Gruyter, 2012. — С. 239. — ISBN 9783110278712.
- Fest-libro por la 80a naskiĝ-tago de Claude GACOND / I. Haupenthal. — Edition Iltis, 2011. — 392 с. — ISBN 978-3-932807-93-0.
- W. Boyd Rayward. Information Beyond Borders: International Cultural and Intellectual Exchange in the Belle Époque. — Routledge, 2016. — С. 112. — ISBN 9781317116806.
- / Workers' Esperanto Movement (SATEB) // The Worker Esperantist. — 1977. — Вип. 277-295. — С. 6, 30, 50.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).