Клод Ге
| Клод Ге | |
|---|---|
| фр. Claude Gay | |
 | |
| Народився | 18 березня 1800[2][3][…]  Драгіньян[2] |
| Помер | 29 листопада 1873[2][3][…] (73 роки) Флеоск |
| Країна |  Франція Чилі |
| Діяльність | ботанік, натураліст, географ, історик, геолог, ботанічний колектор, збирач зразків для наукових колекцій, мандрівник |
| Галузь | ботаніка[6], мінералогія[6], зоологія[6], географія[6] і історіографія[6] |
| Заклад | El Araucanod Centre hospitalier de Saint-Denisd |
| Членство | Французька академія наук MNHN Чилійський університет |
| Нагороди |  |
| Автограф |  |
 Клод Ге у Вікісховищі | |
Клод Ге (фр. Claude Gay, 1800 —1873) — французький ботанік, натураліст та ілюстратор[7]. Цей дослідник провів одні з перших досліджень чилійської флори, фауни, геології та географії. На його честь названо гори Кордильєри Клода Ге в регіоні Атакама в Чилі. Він заснував Чилійський національний музей природної історії, його першим директором був інший француз Жан-Франсуа Доксіон-Лавейсс[8].
Дослідження та подорожі
Спочатку Ге поїхав до Парижа вивчати медицину, але швидко відмовився від цієї ідеї, щоб стати дослідником природничої історії. У 1828 році він поїхав до Чилі, щоб викладати фізику та природничу історію в коледжі в Сантьяго. У 1829 році він прийняв посаду дослідника в чилійському уряді для проведення наукового дослідження країни[9].
Він повернувся до Франції в 1832 році та передав свої колекції Національному музею природознавства в Парижі. Його ботанічні зразки зараз можна знайти по всьому світу, зокрема в Національному гербарії Вікторії (MEL) Королівського ботанічного саду Вікторії[10].
Він повернувся до Чилі в 1834 році та знову досліджував країну протягом чотирьох років. Після відвідування Перу в 1839 році жив у Сантьяго, де написав багатотомну «Історію фізики та політики Чилі». У 1841 році Чилі надала йому чилійське громадянство, а його праці були опубліковані чилійським урядом між 1844 і 1871 роками[11].
Ге повернувся до Франції в 1843 році, а в травні 1856 року його обрали членом Французької академії наук. З 1856 по 1858 рік він здійснив подорож Росією та Татарією[9].
Праці
- Noticias sobre las islas de Juan Fernandez, Valparaiso, 1840
- Historia física y política de Chile, Paris, 1844–1848
- Origine de la pomme de terre, Paris, 1851
- Atlas de la historia física y política de Chile, Paris, 1854
- Triple variation de l'aiguille d'amiante dans les parties Ouest de l'Amerique, Paris, 1854
- Carte générale du Chili, Paris, 1855
- Considérations sur les mines du Pérou, comparées aux mines du Chili, Paris, 1855
- Notes sur le Brasil, Buenos Ayres, et Rio de Janeiro, Paris, 1856
- Rapport à l'académie des sciences sur les mines des États-Unis, Paris, 1861
Примітки
- ↑ IPNI, Gay
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #117678317 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б в г д Claudio Gay Mouret (1800-1873) - Memoria Chilena — 2001.
- ↑ Travel Guide: Chile Experience by Josh Howell Second Edition. 7 February 2007 ISBN 978-956-309-028-4
- ↑ Bernard Gainot (2016). Jean-François Dauxion-Lavaysse (circa 1770– circa 1830). From recognition of the land to social recognition. Annales historiques de la Révolution française. 385 (3).
- ↑ а б Wilson, James Grant; John Fiske (1900). Appleton's cyclopaedia of American biography. New York: D. Appleton. Процитовано 08.07.2013.
- ↑ AVH: The Australasian Virtual Herbarium. Atlas of Living Australia. Процитовано 15.11.2024.
- ↑ Gay, Claudio (1844–1871). Historia fisica y politica de Chile segun documentos adquiridos en esta republica durante doce anos de residencia en ella y publicada bajo los auspicios del supremo gobierno. Biodiversity Heritage Lilbrary.
|
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).