YaChudo

Климент XII

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Климент XII
(Clemens PP. XII)
Портрет Папи Климента XII. Агостіно Мазуччі, приватна збірка (бл. 1730)
Попередник:Бенедикт XIII
Наступник:Бенедикт XIV
Ім'я при народженні:італ. Lorenzo Corsini Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народження:Флоренція, Велике герцогство Тосканське[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті:6 лютого 1740[3][4][…] (87 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смерті:Рим, Папська держава[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання:Латеранська базиліка Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія:католицька церква[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта:Пізанський університет і Папський Григоріанський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід:Орсіні і House of Corsinid Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько:Bartolomeo Corsinid[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати:Lisabetta Strozzid[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Інтронізація:16 липня 1730
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Климент XII (лат. Clemens PP. XII; в миру Лоренцо Корсіні, італ. Lorenzo Corsini; 7 квітня 1652, Флоренція — 6 лютого 1740, Рим, Папська держава) — 246-ий папа римський, понтифікат якого тривав з 12 липня 1730 року по 6 лютого 1740 року.

Життя

Лоренцо Корсіні народився 7 квітня 1652 року, походив з флорентійської дворянської сім'ї. Отримав юридичну освіту в Пізі, у віці 33 років прийняв священницький сан. Климент XI у 1706 році призначив його кардиналом.

Понтифікат

Семидесятивосьмирічний Климент XII був майже сліпий і дуже хворий. За нього правив його непот кардинал Нері Корсіні. В період понтифікату Климента XII Бурбони захопили Неаполь, вигнали з південної Італії Габсбурґів — викликало там нові заворушення. «Світські владики поспішно прагнуть до того, щоб позбавити папу всіх його світських прерогатив» — слова одного з венеційських дипломатів пророкували вже тоді падіння папської держави, яке відбулося через 150 років.
Папі Клименту XII зобов'язана своєю незалежністю Республіка Сан-Марино.
1733 року беатифікував Яна з Дуклі.
1738 року папа вперше засудив таємну організацію масонів у папські буллі In eminenti apostolatus specula.
1739 року оголосив Яна з Дуклі патроном Польщі, Литви і Русі.[8]
Після призначення свого племінника кардиналом слідували 34 наступні призначення, серед них і восьмирічного Антоніо Жайме Бурбон і Фарнесіо — іспанського принца.
Йому вдалося переконати патріархів коптської та вірменської церков зняти анафему з Халкідонського собору та папи Лева І.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва — 2016.
  2. ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  3. ↑ Caracciolo A. Dizionario Biografico degli Italiani — Roma: Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1982. — Vol. 26.
  4. ↑ autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
  5. ↑ BeWeB
  6. ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
  7. ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
  8. ↑ В.Вечерський. Українські монастирі.-К., Харків:ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція «Наш час»», ВАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус»»,2008.-400с.,іл. ISBN 978-966-1530-06-4, ISBN 966-8174-12-7 (серія) с.333

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).