YaChudo

Клер Кіґан

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Клер Кіґан
Народилася1968 Редагувати інформацію у Вікіданих
Віклов, Ленстер, Ірландія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Ірландія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця, авторка оповідань, письменниця-романістка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКардіффський університет, Валійський університетd і University of St. Michael's Colleged Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusFoster і Такі дрібниці (повість) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоAosdánad[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

премія Руні за ірландську літературуd (2000)

Siegfried Lenz Prized (2024)

Orwell Prize for Political Fictiond (2022)

CMNS: Клер Кіґан у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Клер Кіґан (англ. Claire Keegan; нар. 1968) — ірландська письменниця, авторка оповідань, які публікували в The New Yorker, Best American Short Stories, Granta та The Paris Review. Також авторка новел, дві з яких були екранізовані.

Дитинство та освіта

Клер Кіґан народилася 1968 року й виросла у великій родині в графстві Віклов, Ірландія[3].

У 17 років поїхала до Нового Орлеана, штат Луїзіана, США, і вивчала англійську мову та політологію в Університеті Лойоли[3]. 1992 року повернулася до Ірландії, працювала неповний робочий день у бібліотеці. Потім навчалася на магістратурі з творчого письма в Кардіффському університеті[4]. Згодом здобула ступінь магістра філософії в Триніті-коледжі (Дублін)[5].

Кар'єра

Перша збірка оповідань Кіґан «Антарктида» (1999) здобула премію Руні за ірландську літературу та премію Вільяма Тревора[6].

Її друга збірка оповідань «Прогулянка блакитними полями» вийшла 2007 року. «Довге коротке оповідання» Кіґан[7][8] «Виховання» здобуло премію Дейві Бірнса за найкраще оповідання 2009 року[9]. Оповідання «Виховання» вийшло у випуску журналу «The New Yorker» від 15 лютого 2010 року та ввійшло до списку найкращих американських оповідань 2011 року. Пізніше у розширеному вигляді його опублікувало видавництво Faber and Faber. Оповідання «Виховання» нині входить до переліку творів, які вивчають у межах випускного іспиту Ірландії[10]. За повістю режисер і сценарист Колм Байред зняв фільм «Тиха дівчинка» (An Cailín Ciúin, 2022), який 2023 року номінували на премію «Оскар» за найкращий міжнародний повнометражний фільм[11].

Наприкінці 2021 року Кіґан опублікувала повість «Такі дрібниці», дія якої відбувається в Ірландії в середині 1980-х років[7][12]. Повість номінували на Букерівську премію 2022 року[13]. Світова прем'єра однойменного фільму за участю Кілліана Мерфі, Емілі Вотсон та Ейлін Волш відбулася на 74-му Берлінському міжнародному кінофестивалі 15 лютого 2024 року[14]. 2024 року Опра Вінфрі обрала цю повість як 109-у у своєму книжковому клубі[15].

У лютому 2022 року оповідання «Так пізно в цей день» вийшло в журналі «The New Yorker»[16], а 2023 року вийшло у твердій палітурці у видавництві «Faber»[17].

Нагороди та почесні звання

Кіґан виграла першу премію Вільяма Тревора[18], премію Руні за ірландську літературу[18], премію Олів Кук та ірландську письменницьку премію Дейві Бірнса 2009 року[18].Серед інших нагород — стипендія Г'ю Леонарда, стипендія Маколея[18], премія Мартіна Гілі, премія Кілкенні та премія Тома Ґаллона. Вона також була стипендіаткою Вінґейтського фонду 2002 року та двічі лауреаткою премії Френсіса Макмануса: 2008 року вона була запрошеною професоркою в Університеті Вілланова. У березні 2009 року Кіґан була запрошеною письменницею-резиденткою Фонду Ірландії на кафедрі кельтських студій Коледжу Святого Михаїла при Торонтському університеті[19]. 2019 року її призначили стипендіаткою з письменницької майстерності (Writing Fellow) Триніті-коледжу в Дубліні[20]. Пембрук-коледж Кембриджського університету та Триніті-коледж у Дубліні обрали Кіґан стипендіаткою Брієни Стонтон, запрошеною на 2021 рік[21].

Повість «Такі дрібниці» здобула премію Орвелла за політичну прозу 2022 року[22]. Це найкоротша книжка, яка потрапила до короткого списку Букерівської премії на церемонії вручення премії 2022 року[23]. Її також номінували на премію Rathbones Folio Prize[24].

2023 року Кіґан було визнано «Авторкою року» в межах Ірландської книжкової премії[25][26]. Її повість «Так пізно цього дня» також увійшла до короткого списку номінантів на ірландську премію «Роман року»[джерело?].

З 2008 року Кіґан входить до складу ірландської мистецької асоціації Aosdána[27][28].

Вибрані твори

Новели

Оповідання

  • 1998 — «Співаючий касир». Опубліковано в The Paris Review
  • 2004 — «Близько до краю води». Опубліковано в розділі «Історії про день народження: відібрано та представлено Харукі Муракамі». ISBN 978-1-843-43159-6.
  • 2006 — «Безпечно». Опубліковано видавництвом Granta у жовтні 2006 року.
  • 2010 — «Виховання». Faber and Faber, Лондон. ISBN 978-0-571-25565-8. (Вперше опубліковано в The New Yorker, 15 лютого 2010 р.)
  • 2010 — «Чоловіки та жінки». Увійшло до збірки The Granta Book of the Irish Short Story. ISBN 978-1-847-08097-4.
  • 2022 — «Так пізно». Опубліковано в The New Yorker, 21 лютого 2022 року.

Переклади українською

Примітки

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ https://web.archive.org/web/20111109033251/http://aosdana.artscouncil.ie/Members/Literature/Keegan.aspx
  3. ↑ а б O'Hagan, Sean (4 вересня 2010). Claire Keegan: 'Short stories are limited. I'm cornered into writing what I can' Interview. The Guardian. Keegan, who was born in 1968, was herself brought up in a large family on a farm in County Wicklow.
  4. ↑ Claire Keegan The beloved Irish writer who wastes not a single word. The Gentlewoman. Процитовано 26 лютого 2026.
  5. ↑ Claire Keegan. Aosdana. Процитовано 25 січня 2022.
  6. ↑ Sinnott, Una (25 квітня 2013). The long and the short of the short story. Galway Advertiser. Процитовано 1 лютого 2018.
  7. ↑ а б Armitstead, Claire (21 жовтня 2021). Claire Keegan: 'I think something needs to be as long as it needs to be'. The Guardian. Процитовано 25 січня 2022.
  8. ↑ Barrett, Colin (4 березня 2015). In praise of Claire Keegan, by Colin Barrett. The Irish Times.
  9. ↑ Boland, Rosita (23 червня 2009). Writer Claire Keegan wins €25,000 Davy Byrnes award. The Irish Times. Процитовано 1 лютого 2018.
  10. ↑ Gilmartin, Sarah (16 липня 2014). What to read on holiday in...Ireland. The Irish Times. Процитовано 1 лютого 2018.
  11. ↑ The quiet girl. IMDb.com. Процитовано 19 листопада 2023.
  12. ↑ Gilmartin, Sarah (24 жовтня 2021). Small Things Like These by Claire Keegan: a timely and powerful book. The Irish Times. Процитовано 25 січня 2022.
  13. ↑ Irish author Claire Keegan nominated for prestigious Booker Prize. TheJournal. 7 вересня 2022. Процитовано 9 вересня 2022.
  14. ↑ Small Things Like These. Berlinale. Архів оригіналу за 16 лютого 2024. Процитовано 6 березня 2024.
  15. ↑ Oprah Winfrey selects "Small Things Like These" as new book blub pick - CBS News. www.cbsnews.com (амер.). 3 грудня 2024. Процитовано 25 лютого 2026.
  16. ↑ Keegan, Claire (17 лютого 2022). "So Late in the Day". The New Yorker. Процитовано 15 травня 2024.
  17. ↑ So Late in the Day by Claire Keegan. JacquiWine's Journal. 10 вересня 2023. Процитовано 15 травня 2024.
  18. ↑ а б в г Boland, Rosita (23 червня 2009). Writer Claire Keegan wins €25,000 Davy Byrnes award. The Irish Times. Архів оригіналу за 7 березня 2013. Процитовано 20 лютого 2020.
  19. ↑ SMC Sponsored Programs - Celtic Studies - Ireland Fund Artist-in-Residence Program | University of St. Michael's College. stmikes.utoronto.ca. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 28 вересня 2017.
  20. ↑ webmaster, Arts Council (12 жовтня 2019). Writer-in-Residence/Fellowship Appointments 2019/2020. www.artscouncil.ie. Архів оригіналу за 17 грудня 2023. Процитовано 7 січня 2021.
  21. ↑ 2021 Briena Staunton Visiting Fellowship Awarded to Claire Keegan. Claire Keegan Fiction Writing Courses. 29 липня 2020.
  22. ↑ The Orwell Prizes 2022: Winners Announced | The Orwell Foundation. www.orwellfoundation.com (брит.). Процитовано 7 березня 2023.
  23. ↑ Mackay-Smith, Donna (2022). Reading Guide: Small Things Like These by Claire Keegan. thebookerprizes.com (англ.). The Booker Prizes. Процитовано 4 липня 2023.
  24. ↑ The Rathbones Folio Prize 2022. The Writers' Prize. Процитовано 11 лютого 2024.
  25. ↑ AN POST IRISH BOOK AWARDS Winners 2023. Процитовано 23 листопада 2023.
  26. ↑ Falvey, Deirdre (22 листопада 2023). Paul Murray wins Novel of the Year for The Bee Sting at the An Post Irish Book Awards. irishtimes.com. Процитовано 23 листопада 2023.
  27. ↑ Literature. Aosdána. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 30 квітня 2013.
  28. ↑ Aosdána elects 10 new members and announces Camille Souter as Saoi. The Arts Council. 9 травня 2008. Архів оригіналу за 19 листопада 2023. Процитовано 25 січня 2022.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).