YaChudo

Клері Полак

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Клері Полак
Народилася30 травня 1956 Редагувати інформацію у Вікіданих
Амстердам, Нідерланди Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла31 серпня 2023[1] (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Амстердам, Нідерланди[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Нідерланди Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьтелеведуча, журналістка, радіоведуча, ведуча Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнідерландська Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоAlexander Polad Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Sonja Barend Awardd (2010)

IMDbID 2102975 Редагувати інформацію у Вікіданих

Клері Рут Полак (30 травня 1956, Амстердам — 31 серпня 2023) — нідерландська журналістка, радіо- та телеведуча та письменниця.

Біографія

Клері Полак народилась і виросла у Амстердамі. Полак була єдиною дитиною коміків Каті Берндсен і Олександра Пола, сценічний псевдонім Абрахам Полак. Після закінчення середньої школи Полак почала працювати редактором у голландській телерадіокомпанії. Через два роки вона стала політичним репортером радіо. Згодом стала ведучою радіопрограми. У 1998 році її назвали найкращим радіопродюсером.

Творчість

З 27 січня 2003 року по 2 вересня 2010 року була ведучою на NOVA.Це був дебют журналістки й ведучої на телебаченні. У 2010 році Клері Рут отримала нагороду за інтерв'ю з Гансом ван Ґором у 2009 році.[3] 12 листопада 2005 року вона була гостем програми «Це були новини» з Рене Міохом. Згодом Клері була вже ведучою радіопрограми Met het Oog op Morgen.

З 2011 року вона представляла програму Het Philosophisch Kwintet[4], у якій обговорювала актуальну тему разом із філософом Адом Вербрюгге та різними гостями. З 2017 року вона веде оновлену програму без Вербрюгге

Нагороди

  • Найкращий радіовиробник 1998 року
  • премія Sonja Barend 2010
  • почесний срібний туристичний мікрофон у 2014 році.[3][5]

У 2017 році Полак зіграла роль голови суду у виставі «Терор». У 2017—2018 роках вона була журналістом додатку для подкастів. Водночас Клері займалась письменницькою діяльністю. У 2019 році був опублікований її дебютний роман про її особисте життя та життя її чоловіка Ніко Коммія (1944—2019), фінансового радника, який помер від хвороби Альцгеймера у віці 75 років. Полак померла 31 серпня 2023 року у 67 років в Амстердамі.[6]

Зміна поглядів

Полак сказала, що їй більше подобається радіо. На її думку, радіо стосується контенту, а медіа є швидшим. [7] через її жорстокий стиль інтерв'ю. У 2008/2009 роках її вважали обличчям лівої журналістики[6]. Полак зазначила в інтерв'ю: «Переважає думка, що бути критичним — це те ж саме, що бути лівим. Я знаю, що я критичний журналіст, і я теж хочу ним бути. Але я не хочу, щоб мене відкидали як лівий журналіст…».[8]

Публікації

  • 1986 з Марійке Ховінг і Сієто Ховінг : Ніколи не обіцяли, що буде весело, Kampen: La Rivière & Voorhoeve, [1986].
  • 1987 з Корсом ван Беннекомом і Коеном Ві: Uitmarkt: відкриття культурного сезону, Амстердам: AUB Amsterdams Uit Buro, 1987.
  • 1997 з Бо ван дер Меуленом: [Ян Кал], немає місця: VARA, 1997. Серіал Метушня та розваги, 12.08.1997. Аудіокнига. Розмова з поетом Яном Калем про його збірку «1000 сонетів» (1997).
  • 2005: 26000 облич, дебати, [немає місця], 2005. Відео про шукачів притулку, які вичерпали всі засоби правового захисту.
  • 2010: Європа: ситуація в Ірландії, Хілверсум: NPS/VARA/VPRO, 2010. DVD video, Buitenhof, 28-11-2010.
  • 2012 з Ad Verbrugge та Marc Joosten: The soul of the welfare state, Hilversum: Human, 2012. Серія: Філософський квінтет, відео.
  • 2019: Beyond, Beyond, роман, Амстердам: Meulenhoff, [2019].

Примітки

  1. ↑ а б https://www.human.nl/over-human/lees/clairy-polak.html
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1192531779 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б Clairy Polak winnaar Sonja Barend Award. Trouw. 19 oktober 2010. Процитовано 21 juni 2020.
  4. ↑ 'We doen geen concessies', www.volkskrant.nl, 20 juni 2011, geraadpleegd 2 sept. 2023
  5. ↑ Montesquieu Instituut - C. (Clairy) Polak. 31 januari 2014. Архів оригіналу за 2 грудня 2023. Процитовано 21 juni 2020.
  6. ↑ а б Journalist Clairy Polak (1956-2023): Alert, goed geïnformeerd en wars van prietpraat. NRC. Архів оригіналу за 1 вересня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.
  7. ↑ 'Haaibaai' Clairy Polak vermaakt zich prima zonder televisie, www.ad.nl, 23 juni 2018, geraadpleegd 2 sept. 2023
  8. ↑ Polak: omroepen 40 jaar terug in de tijd. Villamedia. 10 maart 2010. Процитовано 21 juni 2020.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клері Полак
Zie de categorie Clairy Polak van Wikimedia Commons voor mediabestanden over dit onderwerp.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).