YaChudo

Клайв Белл

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Клайв Белл
Народився16 вересня 1881[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Great Sheffordd, Західний Беркшир, Беркшир Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер18 вересня 1964[1] (83 роки) або 18 вересня 1962[4] (81 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лондон, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
·хвороба Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія
 Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмистецтвознавець, художник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТриніті-коледж (Кембридж) Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоWilliam Heward Belld[2][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиHannah Taylor Coryd[2][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зВанесса Белл[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиJulian Belld[6], Angelica Garnettd і Quentin Belld[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Клайв Белл у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Артур Клайв Г'юард Белл (англ. Arthur Clive Heward Bell; 16 вересня 1881, Іст-Шеффорд, Беркшир, Англія — 17 вересня 1964[7], Лондон, Велика Британія) — англійський художній критик, пов'язаним з формалізмом і групою Блумзбері. Розробив теорію мистецтва, знану як значуща форма.

Біографія

Ранні роки й освіта

Народився 1881 року Іст-Шеффорді, Беркшир, став третьою з чотирьох дітей Вільяма Г'ююарда Белла (1849—1927) та Ганни Тейлор Корі (1850—1942). Мав старшого брата (Корі), старшу сестру (Лорна, місис Актон) і молодшу сестру (Дороті, місис Гоні). Його батько був інженером-будівельником, який накопичив свій статок на сімейних вугільних шахтах у Мертір-Тідфіл в Уельсі — «родина, яка черпала свої багатства з валлійських шахт і витрачала їх на знищення диких тварин»[8]. Сім'я жила в Клів-Хаус, Сінд, поблизу Девайзес, Вілтшир, де виставлялися численні мисливські трофеї сквайра Белла[9].

Здобув освіту в Марлборо-коледжі та Триніті-коледжі в Кембриджі на факультеті історії[10]. 1902 року отримав стипендію графа Дербі для навчання в Парижі, де й зацікавився мистецтвом.

Особисте життя

На початку 1907 року повернувся до Лондона. Невдовзі познайомився з художницею і сестрою Вірджинії Вулф Ванессою Стівен, з якою й одружився[11][12][13]. У них було двоє синів, Джуліан (1908—1937) і Квентін (1910—1996), які стали письменниками. Джуліан підтримав республіканців в Громадянській війні в Іспанії, працював водієм швидкої допомоги та загинув від ворожого снаряда у 29 років[14].

До Першої світової війни їхній шлюб розпався. Ванесса почала зустрічатися з Дунканом Грантом, а Клайв мав низку зв'язків з іншими жінками, зокрема з Мері Гатчінсон, дружиною Джона Гатчінсона[15]. Однак пара так і не оформила офіційне розлучення. Ба більше, вони часто відвідували одне одного, іноді провадили разом свята та здійснювали «сімейні» візити до батьків Клайва. Клайв жив у Лондоні, але періодично жив у Чарльстон-Фармхаус, Сассекс, де Ванесса жила з Дунканом та трьома дітьми від Клайва та Дункана. Клайв підтримував її бажання мати дитину від Дункана та дозволив єдиній спільній дочці, Анжеліці, дати прізвище Белл.

Донька Ванесси від Дункана, Анжеліка Гарнетт (1918—2012, до шлюбу Белл), виховувалась як дочка Клайва. Мати повідомила їй невдовзі після смерті брата Джуліана, що Дункан Грант був її біологічним батьком[14].

Згідно з істориком Стенлі Розенбауму, «Белл, можливо, був найменш приємним членом групи Блумзбері… На Белла накинулися біографи та критики групи — як на чоловіка, батька, і особливо як на швагра. Не можна заперечувати, що він був багатим снобом, гедоністом, бабієм, расистом й антисемітом (але не гомофобом), який з ліберального соціаліста та пацифіста перетворився на реакційного охоронця. Репутація Белла призвела до недооцінки його роль історії Блумзберрі….»[16]

Значуща форма

Після знайомства з Роджером Фраєм розвинув власну значущу форму теорії мистецтва. Вони обоє поділяли пристрасть до сучасного французького мистецтва. Книга Белла «Мистецтво» (1914) стала першою публікацією його теорії, яку він описує як «лінії та кольори, поєднані певним чином, певної форми та співвідношенням форм, що викликають наші естетичні емоції»[17][18]. Цю форму можна побачити в мистецтві, створеному багатьма членами групи Блумзбері, прикладом чого є «Інтер'єр на площі Гордона» Дункана Гранта. Американський філософ і кінознавець Ноел Керролл високо оцінив вплив теорії Белла: «„Мистецтво“ Клайва Белла — це книга, яка допомогла змінити ставлення англомовного світу до витончених мистецтв»[19].

Політичні погляди

Певний час був прихильником абсолютного пацифізму, а під час Першої світової війни відмовлявся від військової служби за ідейними міркуваннями, йому дозволялося виконувати роботу національного значення, допомагаючи на фермі члена парламенту Філіпа Моррелла в маєтку Гарсінгтон. У своїй брошурі 1938 року «Військові підбурювачі» виступав проти будь-яких спроб Британії застосувати військову силу, стверджуючи, що «найгірша тиранія ліпша за найкращу війну»[20][21]. Однак до 1940 року Белл був прихильником мілітаристських устремлінь Британії, закликаючи до «непримиренної війни проти Гітлера»[21]. Ідеї про те, що Белл зрештою підтримав війну, не доведені[22].

Творчий доробок

  • Art (1914)
  • Pot-boilers (1918)
  • Since Cézanne (1922)
  • Civilization (1928)
  • Proust (1929)
  • An Account of French Painting (1931)
  • Enjoying Pictures (1934)
  • Old Friends (1956)

Примітки

  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ Spalding F. Bell, (Arthur) Clive // Grove Art Online / J. Turner — Oxford, England, Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T007567
  4. ↑ The Literary Encyclopedia — The Literary Dictionary Company Limited. — ISSN 1747-678X
  5. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  6. ↑ а б в г д Kindred Britain
  7. ↑ Grayling, A.C; Goulder, Naomi; Pyle, Andrew, ред. (2006). "'Identity', 'Logical connectives', 'Vagueness'". Bell, Arthur Clive Heward - Oxford Reference (англ.). Continuum. doi:10.1093/acref/9780199754694.001.0001. ISBN 9780199754694. Процитовано 17 вересня 2018.
  8. ↑ Bell, Quentin (1968). Bloomsbury. Weidenfeld & Nicolson. с. 23. ISBN 978-0-297-76264-5. Процитовано 6 лютого 2023.
  9. ↑ History of Cleeve House. Cleeve House. Архів оригіналу за 20 січня 2022 — через Internet Archive.
  10. ↑ "Bell [post Clive-Bell], Arthur Clive Heward (BL899AC)". A Cambridge Alumni Database. University of Cambridge.
  11. ↑ Virginia Woolf - Biography And Visits. www.infobritain.co.uk. Архів оригіналу за 27 квітня 2007. Процитовано 13 листопада 2025.
  12. ↑ Index entry: Bell Arthur Clive H. Transcription of English and Welsh marriage registrations 1837–1983. ONS. Процитовано 24 травня 2016.
  13. ↑ Index entry: Stephen Vanessa. Transcription of English and Welsh marriage registrations 1837–1983. ONS. Процитовано 24 травня 2016.
  14. ↑ а б Hermione Lee, Virginia Woolf, London: Vintage, 1997, pp. 697—698.
  15. ↑ Mary Hutchinson, née Barnes. The Eliot–Hale Letters. Процитовано 22 жовтня 2024.
  16. ↑ S.P. Rosenbaum (2003). Georgian Bloomsbury: Volume 3: The Early Literary History of the Bloomsbury Group, 1910–1914. Palgrave Macmillan UK. с. 37. ISBN 978-0-230-50512-4.
  17. ↑ Bell, Clive (1916). Art. Chatto & Windus. с. 8.
  18. ↑ Zeki, Semir (2013). Clive Bell's "Significant Form" and the neurobiology of aesthetics. Frontiers in Human Neuroscience (English) . 7: 730. doi:10.3389/fnhum.2013.00730. ISSN 1662-5161. PMC 3824150. PMID 24273502.
  19. ↑ George Dickie, R. J. Sclafani. Aesthetics: A Critical Anthology. — St. Martin's Press, 1977. — 898 с. — ISBN 9780312009106. Архівовано з джерела 14 січня 2019
  20. ↑ Susan Sellers, The Cambridge Companion to Virginia Woolf Cambridge University Press, 2010; ISBN 0521896940, (p. 23).
  21. ↑ а б Lawrence James, Warrior Race: A History of the British at War, Hachette UK, 2010; ISBN 0748125353 (p. 620).
  22. ↑ Hussey, 2021, с. 350.

Джерела

  • Bell, Clive (2015). Art. CreateSpace Independent Publishing Platform. ISBN 9781514244715.
  • Text of Art Gutenberg Project
  • Bywater, William G (1975). Clive Bell's Eye. Detroit: Wayne State University Press. ISBN 9780814315347.
  • Hussey, Mark, Clive Bell and the Making of Modernism: A Biography (2021). London: Bloomsbury Publishing. ISBN 978-1408894446

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).