Киянівка

село Киянівка
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Жмеринський район
Тер. громада	Барська міська громада
Код КАТОТТГ	UA05060010260068846
Облікова картка	Киянівка
Основні дані
Населення	495
Площа	10,25 км²
Густота населення	48,29 осіб/км²
Поштовий індекс	23037
Телефонний код	+380 4341
Географічні дані
Географічні координати	48°59′16″ пн. ш. 27°42′51″ сх. д. / 48.98778° пн. ш. 27.71417° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	310 м
Найближча залізнична станція	Киянівка
Місцева влада
Адреса ради	23000 Вінницька обл., Жмеринський р-н, м. Бар, майдан Святого Миколая, 18
Карта
Киянівка
Киянівка
Мапа

Кияні́вка — село в Україні, у Барській міській громаді Жмеринського району Вінницької області.

У селі бере початок річка Безіменна, ліва притока Примощанки.

По назві села названо зупинку Киянівка приміських дизель-поїздів сполученням Жмеринка—Могилів-Подільський.

Про історію села, як воно зародилось, звідки походить його назва, про перших його мешканців можна знайти зовсім трішки у Михайла Грушевського «Барське староство». Решта відомостей про село походять з усних переказів. У порівнянні з сусідніми селами Киянівка дуже молода, приблизно 280—300 років.

Там, де зараз тече річка Мурафа, від певних природних катаклізмів село пішло під землю, і зараз там болото, мочарі. Люди, які вціліли поселилися вище цього місця, так утворився хутір. Так, як колись хтось володів цими селами і хуторами, так і нашим селом володів ад'ютант (якогось пана) Кейн, так і хутір назвали Кейнівка. Згодом село стало називатися Киянівкою (хоча немісцеві люди цікавляться, чи то не від слова «кияни»). У селі була церква, каплиця. Ще досі стоять два хрести тодішніх поховань, датованих 1823 роком (це найстаріший запис, який зберігся).

Під час війни з поляками в 1919 році згоріло і все село. Нову церкву побудували в 1923 році, тоді і відродилося село, але у 1965 році церкву розібрали за наказом тодішньої Комуністичної влади. У 1994 році почали будувати нову церкву за кошти місцевих жителів. І зараз у нас стоїть міцний, добротний храм.

Є у селі дуже визначне місце районного значення — свята криничка.

У 1966—1967 роках побудовані нові приміщення: школи, у якому зараз знаходяться початкова школа і дитячий садок, а також нове приміщення магазину. Неподалік від центру села розташований будинок культури, у якому проводяться різні концерти з нагоди великих свят. Недалеко від школи та клубу стоїть пам'ятник воїнам-односельчанам, які загинули в роки Великої Вітчизняної Війни. Діє також бібліотека.

У 2019 — 2020 рр. у складі Войнашівської сільської територіальної громади^[1][2].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Барської міської територіальної громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барського району, село увійшло до складу Жмеринського району^[4].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

• Кухарчук Василь Васильович — доктор технічних наук, професор кафедри комп'ютеризованих електромеханічних систем і комплексів Вінницького національного технічного університету, заслужений працівник освіти України, відмінник освіти, дійсний член Академії метрології України.

У селі є пам'ятки:

• Пам'ятник 67 воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах Великої Вітчизняної війни^[6], 1968. Пам'ятка розташована біля клубу.

• Ми́тки // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788 с. — С.137