Кисіль Іван

Іван Кисіль
Іван Кисіль;
Поручник
Загальна інформація
Народження	1918; с. Забороль, нині Луцький район, Волинська область
Смерть	30 серпня 1946; с. Нудиже, нині Любомльський район, Волинська область
Псевдо	«Ігор», «Орест»
Військова служба
Роки служби	1943 — 1946
Приналежність	Українська держава (1941)
Вид ЗС	УПА; ОУНР
Війни / битви	Друга Світова війна
Командування
червень — серпень 1946	Провідник Любомльського надрайону ОУНР
друга половина 1945 — перша половина 1946	Командир ВОП Західна ВО «Завихост»
грудень 1944 — перша половина 1945	Командир сотні та 5-ї бриґади «Пилявці» ім. Байди Західна ВО «Завихост»
початок 1944 — грудень 1944	Командир сотні «Хвастівський» та «Котловина» ВО-3 «Турів» ВО-3 «Турів»
літо 1943 — листопад 1943	Командир сотні загону ім. Богуна ВО-1 «Заграва»
Нагороди та відзнаки

Іван Кисіль (псевдо.:«Ігор», «Орест»; нар. 1918, с. Забороль, нині Луцький район, Волинська область — пом. 30 серпня 1946, с. Нудиже, нині Любомльський район, Волинська область) — український військовик, поручник УПА, лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 2 класу (посмертно)^[1].

Життєпис

Іван Кисіль народився 1918 року в селі Забороль, нині Луцький район, Волинська область. Був активним членом ОУН. З 1934 року культосвітній референт районного проводу у селі Забороль. Заарештований у 1938 році польською владою та засуджений до трьох років ув'язнення. Звільнений у вересні 1939 року. Влітку 1941 року Іван Кисіль вступає в Українську допоміжну поліцію.

З літа 1943 року Іван Кисіль в УПА. У званні хорунжий УПА командує сотнею куреня ім. Б. Хмельницького УПА-Північ. З листопада 1943 року Іван Кисіль сотенний загону ім. Богуна ВО-1 «Заграва».

У 1943 році Іван Кисіль сотенний загону ім. Богуна ВО-1 «Заграва». У першій половині 1944 року Іван Кисіль сотенний загонів «Хвастівський» та «Котловина» ВО-3 «Турів»^[2]. З грудня 1944 року Іван Кисіль був сотенним та командиром 5-ї бриґади «Пилявці» ім. Байди Західна ВО «Завихост»^[3].

У червні-серпні 1946 року Іван Кисіль провідник Любомльського надрайону ОУНР^[4]^[5]. 9 липня 1946 року присвоєно звання поручник УПА.

Загинув у бою з оперативіною групою Заболоттівського РВ МВС поблизу села Нудиже Любомльського району Волинської області 30 серпня 1946 року (радянська версія), за іншою версією — 9 липня 1946 року,^[6].

Нагороди

Наказом Головного Військового Штабу / Головної Команди УПА ч.3/48 від 23 жовтня 1948 року Іван Кисіль нагороджений посмертно Срібним хрестом бойової заслуги УПА 2 класу^[7].

Див. також

Примітки

↑ Віталій Манзуренко. Лицарі Срібного хреста бойової заслуги 1-го та 2-го класів [Архівовано 13 Липня 2015 у Wayback Machine.] Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України. — Львів, 2007. – Збірник 9.
↑ Літопис УПА. Нова серія. ? Т. 14: УПА і запілля на ПЗУЗ 1943?1945. Нові документи [Архівовано 15 Лютого 2019 у Wayback Machine.] / Ред. рада: П. Сохань (співголова), П. Й. Потічний (співголова), Г. Боряк, Я. Дашкевич, В. Лозицький, Р. Пиріг, Ю. Шаповал, О. Удод, В. В'ятрович; Упорядн.: В. Ковальчук, І. Марчук. НАН України. Інститут української археографії тa джерелознавства ім. М.С.Грушевського; Видавництво «Літопис УПА» та ін. – Київ; Торонто, 2010. – 640 с. ISBN 978-966-2105-18-6
↑ Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля 1944-1946 [Архівовано 3 Лютого 2019 у Wayback Machine.] Літопис УПА. Нова серія. Т. 8. НАН України. Інститут української археографії тa джерелознавства ім. М.С.Грушевського; Видавництво «Літопис УПА» та ін. – Київ-Торонто, 2006 – 1448 с. ISBN 966-96340-5-9
↑ Володимир Трофимович. Збройне протистояння радянського режиму і повстанського підпілля на Любомльщині у післявоєнний період. 1944–1952 рр
↑ М. Куль Не перерватись ланцюгу пам'яті // Колос. – 2002. – 27 вересня
↑ Петро Содоль. Українська Повстанча Армія. 1943–1949. Довідник. – Нью-Йорк: Пролог, 1994.
↑ ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 267–269.

Джерела

ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 254 – 254 зв.
Олександр Денищук. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. – Рівне, 2008. – Т. 1: Волинь. — 448 с. ISBN 978-966-8424-84-7
Тетяна Байда. Забороль – наше рідне село. – Луцьк, 2006. – C. 60. ISBN 966-361-094-8
Літопис УПА. Нова серія. ? Т. 15: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. ? Кн. 2: 1945?1954 / Ред. рада: П. Сохань (співголова), П. Й. Потічний (співголова), Г. Боряк, В. Лозицький, Р. Пиріг, Ю. Шаповал, О. Удод, С. Кокін, М. Посівнич; Упорядн.: С. Власенко, С.Кокін, В. Лозицький. НАН України. Інститут української археографії тa джерелознавства ім. М.С.Грушевського; Видавництво «Літопис УПА»; Державний комітет архівів України; Галузевий державний архів СБУ. – Київ; Торонто, 2011. – 840 с.

Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Віталій Манзуренко. Лицарі Срібного хреста бойової заслуги 1-го та 2-го класів [Архівовано 13 Липня 2015 у Wayback Machine.] Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України. — Львів, 2007. – Збірник 9.

[2] Літопис УПА. Нова серія. ? Т. 14: УПА і запілля на ПЗУЗ 1943?1945. Нові документи [Архівовано 15 Лютого 2019 у Wayback Machine.] / Ред. рада: П. Сохань (співголова), П. Й. Потічний (співголова), Г. Боряк, Я. Дашкевич, В. Лозицький, Р. Пиріг, Ю. Шаповал, О. Удод, В. В'ятрович; Упорядн.: В. Ковальчук, І. Марчук. НАН України. Інститут української археографії тa джерелознавства ім. М.С.Грушевського; Видавництво «Літопис УПА» та ін. – Київ; Торонто, 2010. – 640 с. ISBN 978-966-2105-18-6

[Літопис_УПА-3] Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля 1944-1946 [Архівовано 3 Лютого 2019 у Wayback Machine.] Літопис УПА. Нова серія. Т. 8. НАН України. Інститут української археографії тa джерелознавства ім. М.С.Грушевського; Видавництво «Літопис УПА» та ін. – Київ-Торонто, 2006 – 1448 с. ISBN 966-96340-5-9

[4] Володимир Трофимович. Збройне протистояння радянського режиму і повстанського підпілля на Любомльщині у післявоєнний період. 1944–1952 рр

[5] М. Куль Не перерватись ланцюгу пам'яті // Колос. – 2002. – 27 вересня

[6] Петро Содоль. Українська Повстанча Армія. 1943–1949. Довідник. – Нью-Йорк: Пролог, 1994.

[7] ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 267–269.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]