Кинь-Ґрусть

Кинь-Ґрусть Київ
Хутір Кинь-Грусть, 1888 рік
Загальна інформація
50°31′14″ пн. ш. 30°26′56″ сх. д. / 50.52056° пн. ш. 30.44889° сх. д.
Країна	Україна
Адмінодиниця	Київ
Карта
Кинь-Ґрусть Кинь-Ґрусть (Київ)

Кинь-Ґрусть (або Дача Кульженка) — історична місцевість Києва, що має назву від свого призначення - відпочинку. Включає площу Т. Шевченка і прилеглі вулиці (Навашина, Полярну, Пуща-Водицьку, Сошенка та деякі ін.).

Походження назви довгий час пов'язували із легендою про перебування у Києві російської імператриці Катерини Другої, яка, майже три місяці в 1787 році перебувала в Києві. Вона нібито, сказала князю Потьомкіну: «Кинь грусть!», проїзджаючи тут. Однак, у виданні "Російські государі в Києві" (1896 року видання) про перебування імператриці в цій місцевості не згадується^[1].

Київський краєзнавець Кирило Степанець звертає увагу, що термін "Кинь-Ґрусть" було введено в середині XIX ст. в рекламних цілях. Адже це була чарівна курортна дачна місцина, якою вона здебільшого лишається і до сьогодення^[2].

Першим власником місцевості на початку XIX ст. був граф Олександр Кушелєв-Безбородько. Незабаром він продав ці землі начальнику Київського Арсенала Матвію Бегічєву. Його син Дмитро - відомий масон. З 1838 року ця дачна місцевість, належала полтавським дідичам П. Я. і М. Г. Лукашевичам, а наприкінці 19 ст. придбана Стефаном Кульженком, звідки одержала іншу назву — «Дача Кульженка». Інші назви місцевості: «Лісове урочище Крістерів», «Крістерова гірка». Серед науковців закріпилася назва «Комплекс залишків садиби Вільгельма Готліба Крістера»^[3]

Місцевість є багатою на пам'ятки природи. На території біля лісництва збереглося чимало екзотичних рослин — дві сосни Веймутова, чотири сибірські модрини висотою понад 20 метрів і більше двох метрів в обіймищі. У колишньому парку Крістера ростуть блакитні ялини, тис ягідний, біота східна, дуби болотний і північний. На вулиці Байди-Вишневецького, 2-а росте легендарна 150-літня «Ялина Крістера», посаджена самим Вільгельмом. Уздовж вул. Кобзарської є 150-літні сосни й величезна стара липа триметрового діаметра, стовбур якої розділяється на три гілки, завтовшки у півметра. По вул. Байди-Вишневецького, біля будинку № 3 росте один з найстарійших і найбільших дубів Києва. Йому близько 700 років, його висота понад 30 метрів, обіймище стовбура — п'ять із половиною метрів. Під цим дубом любив відпочивати Вільгельм Крістер, а іноді й Тарас Григорович Шевченко, який часто бував у нього в гостях.^{[джерело?]}

• Київські дачі

• Веб-енциклопедія Києва.

• Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — С. 22, 31 — ISBN 966-686-050-3.

• А. І. Шушківський. Кинь Ґрусть [Архівовано 25 Жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013.
• Звід пам'яток історії та культури України: Енциклопедичне видання. У 28 томах: Київ. Кн. 1, ч. 3.: С–Я / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури при видавництві "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана. – К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана, 2011. – Стор 2084.

Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.