Кізомис
| село Кізомис | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Херсонська область |
| Район | Херсонський район |
| Тер. громада | Білозерська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA65100010050034669 |
| Облікова картка | Кізомис |
| Основні дані | |
| Засноване | 1754 |
| Населення | 1797 |
| Площа | 2,39 км² |
| Густота населення | 751,88 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 75005[1] |
| Телефонний код | +380 5547 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°33′39″ пн. ш. 32°20′9″ сх. д. / 46.56083° пн. ш. 32.33583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
9 м |
| Водойми | р. Дніпро |
| Відстань до обласного центру |
27,8 км |
| Відстань до районного центру |
27,8 км |
| Найближча залізнична станція | Херсон |
| Відстань до залізничної станції |
27,8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 75000, Херсонська обл., Херсонський р-н, селище Білозерка, вул. Свободи, буд. 83 |
| Староста | Тернавська Яна Василівна |
| Карта | |
Кізомис | |
Кізомис | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Кізо́мис — село в Україні, у Білозерській селищній громаді Херсонського району Херсонської області. Населення становить менше ста осіб.[2]
Колишній центр Кізомиської сільської ради. Розташований на березі Дніпровського лиману, за 27 км від залізничної станції Херсон.
Історія


Назва села пішла від слів «Кізий Мис», що в перекладі з татарської означає «Дівоча коса». Засноване в урочищі тієї ж назви в 1754 році на місці колишнього запорізького укріплення. Село Кізомис належало до Перевізької паланки.
Надалі до складу села увійшло село Касперівка (Ново-Іванівка).
У 1713 році кримський хан Каплан I Ґерай видав ярлик до Коша з приводу видобутку солі на Козиному мисі.
У 1754 році згадується зимівник запорожця Савка Тарана козака Мишастівського куреня.
Станом на 1886 рік у селі мешкало 180 осіб, налічувалось 30 дворів, працювало позиково-ощадне товариство[3].
У 1918 році селище входить до складу УНР
У 1928 році в селі налічувалося 348 господарств. Кількість населення становила 1615 осіб: 766 — чоловіків і 849 — жінок.
Село постраждало від Голодомору, проведеного радянським урядом у 1932—1933 роках. Через опір колективізації в селі відбувалися вилучення зерна, виключення з членів артілі, відкриття кримінальних справ[4]. Згідно з мартирологом Національної книги пам'яті України, складеного на основі свідчень очевидців (зокрема Лободенко М.) 2007 року, загинула 1 особа[5].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», увійшло до складу Білозерської селищної громади[6].
19 липня 2020 року, внаслідок адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Білозерського району, село увійшло до складу Херсонського району[7].
24 лютого 2022 року село тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни[8].
11 листопада 2022 року село Кізомис було визволене Збройними Силами України в ході контрнаступу в Херсонській області.
Після звільнення село перебуває під постійним вогнем російської армії. 25 квітня 2023 року двома російськими авіабомбами в селі зруйновано церкву та два будинки, ще 9 пошкоджено. Постраждав також газопровід та зникло електропостачання[9]. Станом на 30 квітня із села було евакуйовано всіх дітей[10]. 29 серпня 2023 року руїни церкви були знову обстріляні російськими окупантами, виникла пожежа[11].
20 вересня 2023 року село знов піддалося обстрілу російської армії, він був здійснений за допомогою запалювальних снарядів.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 1862 особи, з яких 919 чоловіків та 943 жінки[12].
За переписом населення України 2001 року, у селі мешкали 1797 осіб[13].
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[14]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 1 596 | 88,81 % |
| Російська | 185 | 10,30 % |
| Інше | 16 | 0,89 % |
| Разом | 1 797 | 100,00 % |
Релігія

Раніше село було поділено на 2 частини: Кізомис та Касперівку. Там, де зараз головна вулиця села робить зигзаг, була їхня межа, а там, де зараз збудований спортивний майданчик, стояла церква, у якій зберігалася ікона Касперівського Образу Богоматері. Ця ікона темна в живописі. Та раптом у лютому 1840 року оновилася, після чого стала святинею краю. 11 жовтня 2015 року в селі Кізомис відбулося урочисте святкування 175-річчя оновлення цього образу. Тепер Касперівський Образ Богоматері знаходиться у Одеському кафедральному соборі.
В селі існувала Миколаївська церква УПЦ МП. 25 квітня 2023 року вона була знищена російським бомбардуванням[15].
Освіта
У 1758 році в селі Кізий Мис була відкрита школа, у якій налічувалося 52 учні.
Після революційних подій у 1909 році в селі ця школа реорганізована в земську, де навчалося 70 учнів. У 1932 році відкрито семирічку, де навчалося 200 учнів. У повоєнний період село активно розбудовувалося, зростало населення, тому в 1948 році сільська школа реорганізована у восьмирічну Кізомиську школу.
Станом на 1 вересня 2015 року в Кізомиській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів навчалося 137 учнів : 105 учнів здобувало базову середню освіту, 32 учні — повну середню освіту за заочною вечірньою формою навчання. Працює 19 вчителів.
Сільське господарство
Скотарство, аквакультура, бджільництво, птахівництво, виноградарство, садівництво, фермерство.
Природні ресурси
Корисні копалини: підземна питна вода, мінеральна вода, глини, суглинки.
Див. також
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Херсонська область)
- Бакайський жолоб
Примітки
- ↑ Довідник поштових індексів України. Херсонська область. Білозерський район. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 12 лютого 2016.
- ↑ Гусаков, Вʼячеслав (26 червня 2023). Розбиті будинки і менше ста мешканців: як зараз виглядає село Кізомис. ФОТО, ВІДЕО. Мост (укр.). Процитовано 16 вересня 2026.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Державний архів Херсонської області, ф. Р — 787, оп. 1, спр. 459; ф. Р — 1005, оп. 1, спр. 140
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Херсонська область. — Херсон: Наддніпрян. правда, 2008. — с. 253
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 7 жовтня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Військовий експерт пояснив, чому російські війська так швидко захопили Херсонську область. www.unian.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2023.
- ↑ Росіяни зруйнували авіаударом церкву у Кізомисі на Херсонщині. lb.ua. 25 квітня 2023.
- ↑ З Кізомиса Херсонської області евакуювали всіх дітей, - глава ОВА. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ Окупанти обстріляли церкву у Кізомисі. khersonline.net. 30 серпня 2023. Архів оригіналу за 30 серпня 2023.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Авіабомба РФ зруйнувала Миколаївський храм у Кізомисі в Херсонській області. Синодальний інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. 26 квітня 2023.
Посилання
- Село Кізомис Facebook
- Погода в селі Кізомис [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Джерела
- Сайт територіальної громади [Архівовано 16 серпня 2021 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
