YaChudo

Ке Веньчже

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Ке Веньчже
柯文哲
Ке Веньчже
Ке Веньчже
Голова Тайванської народної партії
Нині на посаді
На посаді з6 серпня 2019
Попередник —
23-й мер Тайбея
25 грудня 2014 — 25 грудня 2022
ПопередникХау Лунпінь
НаступникЧан Ваньань
Народився6 серпня 1959 (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сіньчжу, Тайвань Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик, лікар, хірург Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце роботиНаціональний університет Тайваню Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Тайвань Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаНаціональний університет Ян-Мін
Національний тайванський університет (BS, MD, PhD)
Alma mater新竹市北區民富國民小學d (червень 1971), 新竹市立育賢國民中學d (червень 1974), 國立新竹高級中學d (червень 1977), Національний університет Тайваню (червень 1986), Міннесотський університет (1994) і Національний університет Тайваню (червень 2002) Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партія
БатькоKo Cheng-fad Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зЧень Пейці
Діти3
ЗванняДругий лейтенант, (Армія Республіки Китай, 1986—1988)
 Медіафайли у Вікісховищі

Ке Веньчже (кит.: 柯文哲; піньїнь: Kē Wénzhé; певедзі: Koa Bûn-tiat; нар. 6 серпня 1959; також відомий за прізвиськом Ке Пі (кит.: 柯P; піньїнь: Kē Pī; певедзі: Koa Phi)) — тайванський політик і лікар, який обіймав посаду мера Тайбея з 2014 по 2022 рік. Є головою Тайванської народної партії (ТНП) з самого її заснування у 2019.

До того, як стати мером, Ке Веньчже був лікарем у Національній лікарні Тайванського університету. Він також був викладачем у Медичному коледжі Національного тайванського університету, спеціалізувався у травматології, реаніматології, трансплантації, екстракорпоральній мембранній оксигенації (ЕКМО) та штучних органах[1]. Через свою професію, отримав прізвисько «Ке Пі», або англ. KP (Тобто «Професор Ке», як його звали ще у Національному тайванському університеті). Ке свого часу відповідав за стандартизацію процедур трансплантації та був першопроходцем в ЕКМО у Тайвані. Крім професійної діяльності, Ке також вирізнявся численними появами у медіа та участю в інтерв'ю як коментатор у соціальних та політичних питаннях.

У виборах мера Тайбея 2014 року, Ке був самовисуванцем. Він переміг Яо Веньчжи від Демократичної прогресивної партії (ДПП) у неофіційних праймеріз, здобувши в результаті підтримку ДПП та Союзу солідарності Тайваню. Ке виграв вибори, набравши 853 983 голосів. Він став першим мером-лікарем з часів введення прямих виборів мера у місті.

20 травня 2023, Ке був висунутий кандидатом у президенти від Тайванської народної партії у президентських виборах в Тайвані у 2024 році. Він позиціює себе як «третій варіант», що виступає проти ДПП та Гомінданя, що традиційно домінують у тайванській політиці[2].

Раннє життя та освіта

Ке Веньчже виріс у небагатій сім'ї. Його батько, Ке Чженьфа, бажав, щоб його найстарший син став лікарем. Його мати звати Хо Цзюйїнь. Завершивши навчання у Національній старшій школі Сіньчжу, Ке рік навчався медичної справи у Національному університеті Ян-Мін, після чого був прийнятий до Медичного коледжу Національного тайванського університету, коли пересклав вступні іспити[3][4][5].

З серпня 1986 по вересень 1988, Ке служив за призовом у 269-й механізованій піхотній дивізії сухопутних військ Китайської Республіки. Він служив бойовим медиком та мав звання другого лейтенанта.

Медична кар'єра

Мер Тайбея (2014—2022)

Вибори

2014

Ввечері 6 січня 2014, Ке оголосив, що висувається у виборах мера Тайбея. 16 січня, він запустив кампанію та почав залучати робітників та добровольців у передвиборчий штаб[6][7][8]. У ході симпозіуму в Гаосюні, він розповів, що звинувачення в інциденті зі СНІД при трансплантації органів стали причиною висунутись у мери[9]. Коли Ке оголосив про свою кандидатуру, в нього були сумніви, чи вступати до ДПП і, чи висуватись від їх імені[10][11][12]. Він висунувся самостійно, проте з підтримкою ДПП.

Ке переміг у виборах мера 29 листопада 2014[13]. Він назначив своїми замісниками Дена Цзяці[14], Чарля Лінь[15] та Чжоу Ліфан[16]. Чжоу подала у відставку в січні 2016, та її місце зайняв Чжень Цзінцзюнь.[17][18]

Результати виборів мера Тайбея 2014 року
No. Кандидат Партія Голоси Відсоток
1 Чень Цзюпінь Партія «Самопоміч» 1,624 0.11 %
2 Чао Єнцзінь Безпартійний 15,898 1.06 %
3 Лі Хунсін Безпартійний 2,621 0.18 %
4 Чень Юнчжан Безпартійний 1,908 0.13 %
5 Ніл Пен Безпартійний 8,080 0.54 %
6 Шон Лінь Гоміндан 609,932 40.82 %
7 Ке Веньчже Безпартійний 853,983 57.16 %

2018

У 2014 ДПП вже не підтримала кандидатуру Ке 2018, натомість вони висунули власного кандидата[19]. Втім, Ке все одно отримав чимало голосів від зелених, бо багато хто вважав, що Ке має більші шанси на перемогу проти Гомінданя. Ке з дуже малим відривом був переобраним мером Тайбея[19]

Результати виборів мера Тайбея 2018 року[20]
No. Кандидат Партія Голоси Відсоток
1 У Ер'ян Безпартійний 5,617 0.40 %
2 Тін Шоцюн Гоміндан 577,566 40.82 %
3 Яо Веньчжи Демократична прогресивна партія 244,641 17.29 %
4 Ке Веньчже Безпартійний 580,820 41.05 %
5 Лі Сікуень Безпартійний 6,172 0.44 %
Всього виборців 　2,164,155
Дійсних голосів 　1,413,870
Недійсних голосів 　13,355
Явка виборців 　65.95 %

У березні 2019, Ке призначив своїм помічником Цай Пінкуня.[21]

Президентська кампанія 2024

8 травня 2023, Ке єдиний висунувся на праймеріз Тайванської народної партії до президентських виборів у Тайвані 2024 року[22] 17 травня, ТНП офіційно висунула Ке як свого члена в президенти[23], та 20 травня з цього приводу була проведена пресконференція[24].

15 листопада 2023, ТНП та Гоміндан планували висунути спільну кандидатуру — Хоу Юї від Гоміндана та Ке Веньчже від ТНП. Хто б з двох став президентом, а хто віцепрезидентом, мало бути визначено опитуваннями та оголошено 18 листопада[25]. Проте Ке не зміг домовитись з керівництвом Гоміндану, тож 19 листопада він публічно заявив, що все ще збирається брати участь як кандидат від ТНП[26]. Спекуляції продовжувались до самого дедлайну подачі заявок 24 листопада, коли Ке врешті зареєструвався, обравши своїм віцекандидатом Синтію Ву[27].

Політична позиція

Спочатку Ке займав позицію, значно ближчу до зелених[19]. У президентських виборах 2012 року він підтримав Цай Інвень та допоміг їй у зборі коштів на кампанію. Щоправда, він критикував пропозицію Цай по Тайванському консенсусу через її неоднозначність[28]. У 2014, Ке зазначив, що його стратегічні цілі збігаються з цілями ДПП[29]. Він неодноразово висловлював своє негативне ставлення до Гоміндана[30]. Він підтримав Цай у виборах 2016 року, а також відверто незалежницьку партію Нова Влада. Проте у вересні 2016 року він вкотре заявив, що не планує вступати до ДПП, та лишатиметься безпартійним до кінця мерського строку[31].

Після загальних виборів 2016 року, погляди Ке почали зсуватись у бік синіх. Його риторика стала теплішою до Китайської народної республіки, і таким чином ТНП здобула підтримку від інших політиків-прихильників синіх. Він також установив близькі стосунки з іншими політичними фігурами, наприклад, засновником Foxconn, Террі Ґоу.[19]

Відносини з КНР

Вважається, що Ке схиляється до статус-кво у питанні політичного статусу Тайваню. З тих часів, як Ке став мером Тайбея, він використовував фразу «дві сторони протоки, одна сім'я» (кит.: 兩岸一家親) для опису власних поглядів щодо відносин з континентом[19]. Коли його спитали про його думку про Консенсус 1992 року, Ке відповів: «Коли Китай питає, чи ми згодні з консенсусом 1992-го, ДПП одразу скаже 'Ні.’ А я б відповів: ‘Схоже, на це немає попиту в Тайвані. Мабуть, варто змінити назву терміну?'»[32]

Ке висловлював підтримку зближенню економічних зв'язків з континентальним Китаєм. Він заявляв про підтримку ідеї відновлення перемовин щодо Угоди про торгівлю послугами через протоку з континентом[19]. Він також пропонував збудувати міст між Цзіньменем та Сяменем, обґрунтовуючи це тим, що більшість проблем Цзіньменя стосовно водопостачання, електрики й утилізації відходів було б вирішено побудовою мосту[33].

Особисте життя

Жінка Ке, Чень Пейці, народилась у Пенху[34]. Вона здобула освіту у старшій школі Макун та Медичному коледжі Національного тайванського університету. Вона головує у педіатричному відділенні Тайбейської міської лікарні. У Ке та Чень троє дітей, хлопчик та дві дівчинки[35]. Загально відомо, що як мер Ке заробляв менше, ніж його жінка. Одного разу він жартував, що аби виплатити іпотеку, його жінці досі доводиться працювати[36]. Ке стверджував, що в нього синдром Аспергера[37][38], але, станом на 2014, в нього не було такого діагнозу[39]. Втім, цей синдром є у його сина[40].

Примітки

  1. ↑ Biography at NTUH. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 22 вересня 2014.
  2. ↑ Ko Wen-Je: Taiwan’s ‘Grey Rhino’ President-to-be?. London Politica (амер.). Архів оригіналу за 29 листопада 2023. Процитовано 3 жовтня 2023.
  3. ↑ Lee, I-chia (1 серпня 2019). Ko: running for president a right, not an obligation. Taipei Times. Процитовано 1 серпня 2019.
  4. ↑ 白色的力量－柯文哲：我改變不了四季的變化，只能讓其盡善盡美. Ireader.cc. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 3 серпня 2014.
  5. ↑ Fashion 柯文哲 強者不屑說謊話. gq.com.tw. Архів оригіналу за 26 березня 2015. Процитовано 12 січня 2024.
  6. ↑ 青年海選計畫官網. Open.kptaipei.tw. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 3 серпня 2014.
  7. ↑ 2014年05月24日 16:23 (24 травня 2014). 柯文哲海選徵才吸引數百青年 太陽花學運志工到場相挺. Ettoday.net. Процитовано 3 серпня 2014.
  8. ↑ 「青年海選計畫」後續計畫公告. Kptaipei.tw. 29 травня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 3 серпня 2014.
  9. ↑ 柯文哲參選 自估讓藍多花200億. Iservice.libertytimes.com.tw. 19 січня 2014. Архів оригіналу за 19 січня 2014. Процитовано 3 серпня 2014.
  10. ↑ 柯文哲：兩個太陽 不知跟誰談. cna.com.tw. 5 грудня 2013.
  11. ↑ 柯文哲談入黨：將獅子趕進籠子. China Times. 12 грудня 2013.
  12. ↑ 柯文哲入黨 莊瑞雄：事緩則圓. udn.com.
  13. ↑ Ramzy, Austin (29 листопада 2014). Independent Is Elected Taipei Mayor as Taiwan's Governing Party Falters. New York Times. Процитовано 10 грудня 2014.
  14. ↑ Loa, Lok-sin (1 грудня 2014). Mayor-elect Ko Wen-je names his first deputy. Taipei Times. Процитовано 10 грудня 2015.
  15. ↑ Lo, Chi-hao James (2 грудня 2014). Taipei mayor-elect Ko Wen-je releases preliminary cabinet list. China Post. Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 10 грудня 2015.
  16. ↑ Gerber, Abraham (12 лютого 2015). Chou Li-fang to be third Taipei deputy mayor. Taipei Times. Процитовано 10 грудня 2015.
  17. ↑ Kuo, An-chia; Chin, Jonathan (15 січня 2016). Taipei deputy mayor resigns. Taipei Times. Процитовано 15 січня 2016.
  18. ↑ Lee, Hsin-fang (22 лютого 2016). Taipei mayor opts out of 228 Incident ceremonies. Taipei Times. Процитовано 22 лютого 2016.
  19. ↑ а б в г д е Hioe, Brian; Nachman, Lev (28 листопада 2023). From Green to Blue: The Political History of Ko Wen-je. The Diplomat. Процитовано 29 листопада 2023.
  20. ↑ 2018 Local Elections. Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 24 листопада 2018.
  21. ↑ Lee, I-chia (27 березня 2019). Tsai Ping-kun becomes Taipei's third deputy mayor. Taipei Times. Процитовано 27 березня 2019.
  22. ↑ Kuo, Chien-ta; Wang, Hung-kuo; Ko, Lin (8 травня 2023). ELECTION 2024/Ko Wen-je registers for TPP presidential primary. Central News Agency. Процитовано 18 червня 2023.
  23. ↑ Lin, Sean; Kuo, Chien-shen (17 травня 2023). ELECTION 2024/TPP formally nominates Ko as its presidential candidate. Процитовано 18 червня 2023.
  24. ↑ 三立新聞網 (20 травня 2023). 堅持參加2024總統大選？柯文哲揭「4大關鍵」：改變台灣從政治文化開始 | 政治 | 三立新聞網 SETN.COM. www.setn.com (zh-Hant-TW) . Процитовано 12 липня 2023.
  25. ↑ ELECTION 2024/KMT, TPP to form joint presidential ticket determined by polling results. Focus Taiwan (англ.). Процитовано 15 листопада 2023.
  26. ↑ ELECTION 2024/TPP's Ko commits to presidential battle, hints at joint ticket collapse. Focus Taiwan: CNA English News. 19 листопада 2023.
  27. ↑ Election 2024/TPP's Ko vows to campaign for presidency as opposition 'leader'. Focus Taiwan: CNA English News. 24 листопада 2023.
  28. ↑ 蔡的台灣共識 柯文哲：沒人懂. Chinatimes.com. 18 листопада 2013. Процитовано 3 серпня 2014.
  29. ↑ 與民進黨有共同理念？ 柯文哲：一起前進吧！. ettoday.net. 28 червня 2014.
  30. ↑ 柯文哲：國民黨把台灣當旅社，大便就跑掉. Apple Daily. 11 травня 2013.
  31. ↑ Ko says he will not join the DPP unless the 'sky is falling' - Taipei Times. 25 вересня 2016.
  32. ↑ Maintaining ‘status quo’ Taiwan’s only choice, Ko says. Taipei Times. 16 вересня 2023. Процитовано 29 листопада 2023.
  33. ↑ Hioe, Brian (1 липня 2023). With Kinmen Comments, Ko Wen-je Dives Into Cross-Strait Debate. The Diplomat. Процитовано 29 листопада 2023.
  34. ↑ [1] [Архівовано 2014-02-01 у Wayback Machine.] 澎湖是一種血統
  35. ↑ 聽某嘴大富貴！ 柯文哲買到信義線好房. housefun.com.tw. 4 грудня 2013.
  36. ↑ 不讓佩琪退休？柯Ｐ:以前台大賺30現在只賺16. Apple Daily. 3 грудня 2016.
  37. ↑ Hsu, Stacy (5 березня 2015), FEATURE: Discussion continues on Asperger syndrome
  38. ↑ 柯：議場像競技場 念金剛經當超度. Yahoo! Taiwan. 4 жовтня 2015. Процитовано 31 травня 2021.
  39. ↑ 同僚爆料柯文哲患亞斯伯格症 柯文哲：沒診斷過. dailynews.sina.com. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 31 травня 2021.
  40. ↑ 從小是怪咖 柯文哲很白目 全因亞斯伯格症. China Times. 7 травня 2013. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 31 травня 2021.

Посилання

політик Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).