Кен Лоуч
| Кен Лоуч | |
|---|---|
| англ. Ken Loach | |
| Дата народження | 17 червня 1936[1][2][…] (90 років) |
| Місце народження | Нанітон, Ворикшир, Англія, Велика Британія |
| Громадянство | |
| Alma mater | Коледж святого Петра |
| Професія | кінорежисер, сценарист, телережисер, режисер |
| Заклад | BBC |
| Нагороди | премія «Сезар» за найкращий фільм з Європейського Союзу (2005) Critics' Circle Award for Distinguished Service to the Artsd Aleksandar Lifka Awardd |
| IMDb | ID 0516360 |
| | |
Кен Лоуч (англ. Ken Loach, повне ім'я Kenneth Loach; нар.17 червня 1936) — британський кінорежисер, представник європейського гостросоціального кіно. Двічі володар «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю за фільми «Вітер, що гойдає верес» (2006) та «Я, Деніел Блейк» (2016).
Біографія
Кеннет Лоуч народився 17 червня 1936 року в місті Нанітон, Велика Британія, в сім'ї шахтаря. Під час навчання в Оксфорді записався в клуб експериментального театру. З 1961 р. знімав для Бі-бі-сі документальний телесеріал про життя бездомних, який отримав величезний суспільний резонанс.
У 1968 р. на екрани виходить перший повнометражний фільм Лоуча — «Бідна корова» з Теренсом Стемпом у головній ролі. Для цього кінодебюту характерно поєднання формальної витонченості в дусі французької «нової хвилі» з приземленностью, яку кінокритики прозвали «реалізмом кухонної раковини». Представником цього напрямку, поряд з Майком Лі, Кен Лоуч залишався впродовж всього свого творчого шляху. Він завжди уникав перетинань з Голлівудом, слідуючи традиції соціального реалізму, прищепленої британському кіно Джоном Шлезінгером.
Піком ранньої творчості Лоуча був фільм «Кес» (1969), який Британський інститут кіно відніс за підсумками XX століття до найкращих звершень національного кінематографа. Після довгих років відносного забуття Лоуч знову привернув до себе увагу картиною «За завісою секретності» (1990), удостоєної призу журі Каннського фестивалю. Її тема — ірландський сепаратизм. Фільм «Сонечко, Полети на небо», що вийшов в 1995 році, отримав не менш високу оцінку на Берлінському фестивалі. У 2003 р. Кен Лоуч був удостоєний мистецької премії імператора Японії.
Політична діяльність
Член лейбористської партії Великої Британії з початку 1960-х, Лоуч покинув партію в середині 1990-х. У листопаді 2004 року він був обраний до Національної ради коаліції Respect. Від цієї партії він балотувався на виборах до Європейського парламенту. Лоуч підтримує організацію Соціалістичне Опір (Socialist Resistance). Крім того, він підтримує пропалестинських Кампанію бойкоту держави Ізраїль (PACBI; Palestinian Campaign for the Academic and Cultural Boycott of Israel), підтриману багатьма інтелектуалами в палестинському цивільному суспільстві, включаючи письменників, кіновиробників, студентів, членів профспілок і груп захисту прав людини. PACBI — в свою чергу частина більш широкого глобального міжнародного руху: Boycott, Divestment and Sanctions (BDS), Бойкот, Викриття і Санкції (BDS), яке виступає проти дій Ізраїлю.
У 2018 році підтримав українського режисера Олега Сенцова, незаконно ув'язненого у Росії[5]
Фільмографія
- 1967 — Бідна корова / Poor Cow
- 1969 — Кес / Kes
- 1971 — / The Save the Children Fund Film (короткометражний)
- 1971 — Сімейне життя / Family Life
- 1979 — Чорний Джек / Black Jack
- 1980 — Єгер / The Gamekeeper
- 1981 — Погляди та усмішки / Looks and Smiles
- 1984 — Ти на чиєму боці? / Which Side Are You On?
- 1986 — Земля батьків / Fatherland
- 1990 — Ріфф-Рафф / Riff-Raff
- 1990 — Таємний план (За завісою секретності) / Hidden Agenda
- 1993 — Град каміння / Raining Stones
- 1994 — Сонечко, Полети на небо / Ladybird Ladybird
- 1995 — / A Contemporary Case for Common Ownership (короткометражний, документальний)
- 1995 — Земля і свобода / Land and Freedom
- 1996 — Пісня Карли / Carla's Song
- 1997 — Мерехтливе полум'я / The Flickering Flame
- 1998 — Мене звуть Джо / My Name Is Joe
- 2000 — Хліб і троянди / Bread and Roses
- 2001 — Навігатори / The Navigators
- 2002 — Милі шістнадцять років / Sweet Sixteen
- 2002 — 11 вересня (епізод «Велика Британія») / 11'09 "01 — September 11 (segment United Kingdom)
- 2004 — Прощальний поцілунок / Ae Fond Kiss …
- 2005 — Квиток на поїзд (епізод) / Tickets (segment)
- 2006 — Вітер, що гойдає верес / The Wind That Shakes the Barley
- 2007 — Це вільний світ / It's a free world!
- 2007 — У кожного своє кіно / Chacun son cinéma — епізод «Хепі-енд»
- 2009 — У пошуках Еріка / Looking for Eric
- 2010 — Ірландський маршрут / Route Irish
- 2012 — Частка ангелів / The Angels' Share
- 2013 — Дух 45-го / The Spirit of '45
- 2014 — Зал Джиммі / Jimmy's Hall
- 2016 — Я, Деніел Блейк / I, Daniel Blake
- 2019 — Вас не було на місці / Sorry We Missed You
Примітки
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
Посилання
- Фрагменты книги «Лоуч о Лоуче»
- Кен Лоуч на сайте журнала «Сеанс» [Архівовано 26 червня 2012 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).