YaChudo

Кен Г'юз

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Кен Г'юз
Народився19 січня 1922
Ліверпуль, Ланкашир, Англія, Сполучене Королівство[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 квітня 2001 (у віці 79 років)
Лос Анджелес, Каліфорнія, США[2]
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькінорежисер, сценарист, кінопродюсер, режисер Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1952
IMDbID 0400731 Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Г'юз.

Кеннет Грем «Кен» Г'юз (англ. Kenneth Graham «Ken» Hughes; 19 січня 1922 — 28 квітня 2001)[3] — англійський кінорежисер, сценарист та продюсер, відомий створенням дитячого фільму «Хі-хі, піф-паф!» (1968).[4]

Біографія

Г'юз народився у Ліверпулі. Незабаром його сім'я переїхала до Лондона. Г'юз виграв конкурс аматорських фільмів у віці 14 років[4] та працював проєкціоністом. Коли йому було шістнадцять, він пішов працювати на BBC техніком і став звукорежисером.[5]

У 1941 році Г'юз почав знімати документальні та короткометражні фільми;[6] він також знімав навчальні фільми для Міністерства оборони. Зрештою Г'юз повернувся до ВВС, де знімав документальні фільми.

Першим фільмом Г'юза як режисера став фільм категорії B "Широкий хлопчик" у 1952 році. Він також зняв короткометражний фільм "Справа Дрейтона" (1953), який став першим із серії фільмів "Скотланд-Ярд" (1953-1961), та фільми "Темні сходи" (1953) та "Анонімне вбивство" (1955). Г'юз також зняв фільми "Чорний 13" (1954) та "Будинок через озеро" (1954) для Hammer Film за мотивами власного роману Г'юз.

У 1959 році Г'юз отримав "Еммі" за написання телевізійної п'єси "Едді" (для Театру Алькоа ), в якій зіграв Міккі Руні.[7]

У 1950-ті Г'юз знімає фільми переважно для студії Warwick Films продюсерів Ірвінга Аллена та Альберта Брокколі.

Г'юз став сценаристом та режисером фільму "Хі-хі, піф-паф!" (1968) продюсера Альберта Брокколі. Незважаючи на касовий успіх, фільм отримав негативні оцінки критиків, яким несподобалась,що фільм "занадто сентиментальний".[8] "Фільм заробив багато грошей, але це насправді не дуже сильно мене задовольняє. Але з іншого боку, я робив фільми, які отримували нагороди в Берліні та інших місцях, та не заробляв на них грошей. І це теж не змушує мене почувати себе краще" - пригадував Г'юз.[9]

Ірвінг Аллен спродюсував фільм "Кромвель" (1970). Це був "проєкт мрії" Г'юза, який називав його "найкращим, що я коли-небудь робив".[5] У головних ролях знімались Річард Гарріс та Алек Гіннес, але фінансового успіху стрічка не мала.[9] В результаті фінансового провалу, не вдалось зібрати кошти на наступним фільм "Десять днів, які сколихнули світ".

Наприкінці 1970-х років Г'юз зіткнувся з фінансовими труднощами. Він вперше працював у США, знімаючи Мей Вест у її останньому фільмі "Секстетт" (1978).

Останнім його фільмом став слешер "Нічна школа" (1981), в якому дебютувала Рейчел Ворд.

Особисте життя та смерть

Г'юз мав три шлюби з двома жінкам. У 1946–1957 роки він був одружений із Шарлоттою Епштейн, а з 1970 по 1976 рік з Черрі Прайс, від якої у нього народилася дочка Мелінда, оперна співачка. Шлюб було розірвано у 1976 році, а Г'юз знову одружився з Епштейн у 1982 році.[4]

Вони все ще були одружені, коли Г'юз помер від ускладнень від хвороби Альцгеймера у будинку престарілих в Лос-Анджелесі.

Фільмографія

  • Семмі (1952) — сценарист
  • Широкий хлопчик (1952) — режисер
  • Справа Дрейтона (1953) — режисер, сценарист
  • Зниклий чоловік (1953) — сценарист, режисер
  • Вбивство при свічках (1953) — сценарист, режисер
  • Чорний 13 (1953) — режисер, сценарист
  • Темні сходи (1953) — режисер, сценарист
  • Палаючий караван (1954) (короткометражка) — сценарист, режисер
  • Пасажир до Токіо (1954) (короткометражка) — режисер
  • Дивна справа Блонді (1954) (короткометражка) — сценарист, режисер
  • Будинок через озеро (1954), він же Теплова хвиля — режисер, сценарист
  • Мозкова машина (1955) — режисер, сценарист
  • Маленька Червона Мавпа (1955) — режисер, сценарист
  • Нічний літак до Амстердама (1955) — режисер
  • Сповідь (1955) — режисер, сценарист
  • Зсув часу (1955) — режисер
  • Літаюче око (1955) — сценарист
  • Джо Макбет (1955) — режисер, сценарист
  • Поштовий штемпель задля небезпеки (1955), він же портрет Alisonr — письменника
  • Анонімне вбивство (1955) (короткометражка) — режисер
  • Злий, коли вони приходять (1956) — режисер, сценарист
  • Місто на суді (1957) — сценарист
  • Довгий шлях (1957) — режисер, сценарист
  • Високий політ (1957) — сценарист
  • Семмі (1958) — продюсер, сценарист, режисер
  • Соло для Канарейки (1958) — письменник
  • Театр Алькоа (1958) — сценарист епізода «Едді»
  • Джазовий човен (1960) — режисер, сценарист
  • Суд над Оскаров Вайльдом (1960) — режисер, сценарист
  • В Ніку (1960) — режисер, сценарист
  • Маленький світ Семмі Лі (1963) — режисер, сценарист
  • Шпигунство (1964) — сценарист, режисер
  • Поза людськими обмеженнями (1964) — режисер
  • Ворог держави (1965) — сценарист
  • Падай замертво, дорогенька (1966) — режисер, продюсер, сценарист
  • Казино Рояль (1967) — режисер, сценарист
  • Чих-Чих-Бум-Бум (1968) — режисер, сценарист
  • Акула! (1969) — сценарист
  • Кромвель (1970) — режисер, сценарист
  • Семмі (1972) — сценарист
  • Загроза (1973) — сценарист
  • Колдіц (1974) — сценарист
  • Смероносний проєкт (1974) — режисер
  • Падіння орлів (1974) — сценарист
  • Наберіть М для вбивства (1974) — сценарист
  • Альфі Дарлінг (1975) — режисер, сценарист
  • Нафта на Півночі: Крайній термін (1975) — епізод «Deadline» — сценарист
  • Секстетт (1978) — режисер
  • Нічна школа (1981) — режисер

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #122726790 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Ken Hughes — Film Director, 79. The New York Times. Associated Press. 2 травня 2001. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 23 лютого 2018.
  3. ↑ BFI
  4. ↑ а б в Thurber, Jon (30 квітня 2001). Ken Hughes; Screenwriter and Director of 'Chitty Chitty Bang Bang'. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 23 лютого 2018.
  5. ↑ а б Cromwell knocked about a bit The Guardian 16 July 1970: 8.
  6. ↑ Obituary [Архівовано 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.] at Variety
  7. ↑ Alfred Brenner. 17 серпня 2011. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2018.
  8. ↑ Ken Hughes. The Daily Telegraph. 1 травня 2001. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 23 лютого 2018.
  9. ↑ а б Bergan, Ronald (1 травня 2001). Ken Hughes. The Guardian. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2018.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).