Кельці
Ке́льці або Ке́льце[2] (пол. Kielce, польська вимова: [ˈkʲɛlt͡sɛ]) — місто в Польщі, адміністративний центр Свентокшиського воєводства. 206 тис. мешканців (2008).
Залізничний вузол. Промисловий центр з розвинутим машинобудуванням (випуск хімічного обладнання, арматури для ТЕС, підшипників, автозапчастин та ін.). Вища інженерна та вища сільськогосподарська (філіал Люблінської) школи, педагогічний інститут, заснований у XII ст.
Демографія
Станом на 31 грудня 2020 року в Кельцях проживало 193 415 осіб.[3]
На кінець червня 2021 року рівень безробіття становив 5,5 %.[4][3]
За даними Статистичного управління в Кельцях на кінець червня 2021 року середній дохід на душу населення становив 4798,67 злотих брутто.[3]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[5][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 95509 | 16285 | 67338 | 11886 |
| Жінки | 106687 | 15610 | 64170 | 26907 |
| Разом | 202196 | 31895 | 131508 | 38793 |
Населення за роками:

Етимологія
Легенда пов'язує появу Келець з Мешком Болеславовичем, сином Болеслава Сміливого. Понад 900 років тому на місці, де сьогодні знаходиться столиця Свєнтокшиського воєводства, були непрохідні ліси, повні тварин, які приваблювали мисливців. Тут також полював Мешко. Коли в погоні за дичиною він втратив своїх супутників, він пішов на невідому галявину і, знесилений, заснув у траві. Йому приснилося, що на нього напали грабіжники та намагаються влити йому в рот отруту. Коли він почав втрачати сили, раптом святий Войцех підняв жезл і провів на землі звивисту стежку, яка перетворювалася на потік води. Прокинувся Мешко і побачив неподалік джерело. Вода в ній була смачна, прозора, як уві сні. Він відчув прилив нових сил і швидко знайшов свою свиту. Від'їжджаючи від галявини, Мешко помітив величезні білі ікла невідомої тварини, ймовірно кабана. Він оголосив, що збудує тут замок із церквою. Невдовзі в самому серці лісу було збудовано поселення. На галявині стоїть церква. св. Войцеха, а струмок, з якого вода повертала князеві сили, називався Сільницею. Поселення назвали Келцями — на згадку про знайдені таємничі ікла. З часом назва змінилася на Кельці.
Найвірогідніша етимологічна теорія виводить назву міста від давньопольського іменника kielce (множина від kielec), що означає паростки рослин (kiełki roślinne) і стосується болотистої місцевості, де росла («kiełkowała») низькоросла верба.
Події
- 1171 — засновано колегіат Пресвятої Діви Марії
- 1364 — Кельці отримали магдебурзьке право
- 1496 — кардинал Фридерик Ягеллончик надав Кельцям герб
- 1655 р. — місто зруйноване під час Шведського потопу
- 1661 р. — король Ян II Казимир і його придворні перебувають в Кельцях
- 1662 р. — місто зайняте повсталими військами (близько 12 тис. вояків) Священного союзу.
- 27 липня 1789 р. — місто переходить у власність Речі Посполитої
- 24 травня 1800 року — небезпечна пожежа знищила майже всі житлові будинки в центрі, згоріла також ратуша
- 1809 р. — місто включено до складу Варшавського герцогства
- 1815 р. — включення міста до складу Царства Польського
- 1816 р. — відкриття в Кельцах, з ініціативи о. Станіслава Сташиця, перший польський державний технічний університет — Гірнича академія
- 1818 р. — столицю Краківського воєводства перенесено до Кельців
- 1844 р. — арешт о. Пьотра Сцегенного викликає повстання проти російської адміністрації
- 1 січня 1845 р. — Кельці перестали бути губернським містом (стануть знову з 1867 р.)
- 1867 р. — Росія захопила Кельці
- 1870 р. — засновано «Gazeta Kielecka».
- 1885 р. — будівництво залізничної колії через Кельці від Дембліна до Домброви-Гурничої.
- 3 лютого 1905 р. — шкільний страйк учнів чоловічої та жіночої гімназій.
- 3 липня 1905 р. — відбулися криваві сутички Бойової організації Польської соціалістичної партії з російською армією та поліцією. Четверо людей отримали поранення, у тому числі двоє єврейського походження
- 2 вересня 1906 р. — у міському парку відкрито пам'ятник Станіславу Сташицю, створений з ініціативи президента Кельців Владислава Гарбінського.
- 13 жовтня 1906 р. — вийшов перший тираж прогресивно-демократичного тижневика «Echa Kieleckie», який редагували Леон Ріґ'є та його дружина Зофія Налковська.
- 12 серпня 1914 р. — 1-й батальйон (у складі першої кадрової роти, другої та третьої рот) увійшов до Кельців.
- 30 серпня 1914 р. — капелан 1-го полку польських легіонів Косма Ленчовський відслужив польову месу перед катедрою, в якій не змогли взяти участь єпархіальні священики з Кельців, які посилалися на заборону єпископа Августина Лосінського.
- 5 вересня 1914 р. — присяга 1-го полку польських легіонів під командою Юзефа Пілсудського в Кельцях.
- 11 листопада 1918 р. — антиєврейський погром. В результаті 4 людини загинули і 250 отримали поранення.
- 2 серпня 1919 р. — утворення Келецького воєводства.
- 4 і 5 вересня 1939 р. — бомбардування міста німецькою авіацією, початок німецької окупації.
- 5 квітня 1941 р. — створення німецькими окупантами гетто.
- 20-24 серпня 1942 р. — знищення євреїв у Кельцях; три масові депортації до табору смерті в Треблінці
- 24 лютого 1943 р. — відділ Гвардії Людової ім. Землі Келецької під проводом Єжи Півоварка псевдо «Юрек» закидає гранатами німецьке кафе на вул. Сенкевича. Знищено 5 нацистів.
- 15 січня 1945 р. — місто було захоплене військами 3-ї гвардійської армії, 13-ї армії, 4-ї танкової армії та 25-го окремого бронетанкового корпусу зі складу 1-го Українського фронту Червоної Армії.
- 5 серпня 1945 р. — підрив тюрми на вул. Замковій та звільнення кількох сотень полонених групуванням підрозділів Армії Крайової під командуванням кап. «Сірого».
- 4 липня 1946 р. — погром євреїв, відомий як Кельцівський погром
- 1974 р. — перетворення Кельцівсько-Радомської вищої інженерної школи (створеної в 1965 р.) у Кельцівський технічний університет
- 14 вересня 1996 р. — прем'єра «Хейналя міста Кельці» Кароля Анбілда — видатного музиканта, багаторічного диригента Кельцівської філармонії.
- 1 січня 1999 року — Кельці стали столицею Свентокшиського воєводства.
- 2000 р. — Педагогічний університет (заснований у 1973 р.) перетворено на Свентокшиську академію
- 2008 — Свентокшиську академію було перетворено на Гуманітарний і природничий університет імені Яна Кохановського в Кельцях
- 12 червня 2016 р. — Перший референдум про звільнення президента міста Кельці Войцеха Любавського (занадто низька явка).
Українці в Кельцях
У 19 ст. Кельце були російським гарнізонним містом, центром губернії. Губернатор мав свою резиденцію в колишньому палаці краківських єпископів. Одним з губернаторів не прихильних полякам був Іваненко. Тут діяла православна військова парафія: храм (сьогодні гарнізонний костел, вул. Chęcińska 2) обслуговував імперських військових та чиновників серед яких були і українці. Також українці з імперської армії були в складі гарнізону Кельць. Свідченням цього є українські прізвища похованих на православному цвинтарі міста той час[7]. Вказується, що на православній ділянці Старого цвинтаря (Prawosławna część Cmentarza Starego) в Кельцях : є могили:
- Миколи Зінченка (1894–1938), сотника Армії УНР, інженера-хіміка, що працював у лабораторіях металургійного заводу „Ludwików”, що належав до концерну „Pokój”, вул. Zagnańska 27. Споруди підприємства збереглися до нашого часу.

Полковник Армії УНР Григорій Чижевський - Григорія Чижевського (1886—1936), командира Артилерійської бригади 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР, після війни геодезиста. Так вказує керівництво до акції "Полум'я Братерства". Натомість за даними О. Колянчука він помер похований в невеликому селі Мнюв біля Кельць на римо-ктолицькому цвинтарі, а його онук зазначає, що поховання не зберіглося[8][9].
- За даними акції "Полум'я Братерства" в Кельцях знаходиться могила Харитона Лебідя-Юрчика (1877–1945), заступника міністра фінансів УНР, економіста, заступника секретаря Міністерства фінансів УНР. Під його керівництвом опрацьовано проєкт бюджету України на 1919 р. Хоча О. Колянчук згадує факт праці Лебідя-Юрчика як керівника Польського державного банку в Кельцях (будинок якого, імовірно, був на вул. Sienkiewicza і не зберігся), проте вказує, що ей етап закінчився з вибухом Другої Світової війни. Тож, імовірно, інформація про поховання в Кельцях Лебідя-Юрчика помилкова[10].
Вояки Червоної армії-українці поховані на радянському військовому цвинтарі. У Кельцях у 1956 р. настоятелем православної парафії був о. Василь Ляшенко (10.11.1890-11.07.1956), сотник Армії УНР, архітектор, учитель, православний священник[11][7].
В середніх навчальних закладах Кельць викладав професор математики- українець Юрій Васиньчук. Він походив з Холма, закінчив Київський університет, а 1921 р. переїхав до Кельць. Тут він викладав фізику, математику та хімію в гімназії Снядецьких, жіночий гімназії св. Кінги (в одному будинку по вул. Śniadeckich 9) та єпископській гімназії та Келецькій духовній семінарії (в будинках семінарії по вул. Jana Pawła II 7)[7].
2022 р. місто Кельці і його мешканці надали допомогу українським біженцям. Важливим був пункт допомоги на території автовокзалу PKS у Кельцях, який у перші місяці війни виконував функцію первинної допомоги щойно прибулим. Важливими пунктами допомоги були також Інформаційний пункт INTEURO, вул. Sienkiewicza 78A та Свентокшиська воєводський адміністрація, алея IX Wieków Kielc 3. У місті утворилася постійна українська громада, ключовим осередком якої є Dom Polsko-Ukraiński, вул. Urzędnicza 3[7].
Клімат
Місто розташовується в зоні морського клімату. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 16.7 °C (62 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою −2.8 °С (27 °F).[12]
| Клімат Кельців | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 12 | 17 | 22 | 26 | 28 | 30 | 32 | 38 | 30 | 23 | 16 | 17 | 38 |
| Середній максимум, °C | 0 | 1 | 6 | 11 | 17 | 20 | 21 | 22 | 17 | 11 | 5 | 1 | 11 |
| Середня температура, °C | −2 | −2 | 2 | 7 | 12 | 15 | 16 | 16 | 12 | 7 | 2 | 0 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −5 | −5 | −1 | 2 | 7 | 10 | 11 | 11 | 7 | 3 | 0 | −3 | 3 |
| Абсолютний мінімум, °C | −33 | −28 | −22 | −8 | −3 | −1 | 3 | 1 | −3 | −7 | −17 | −22 | −33 |
| Днів з опадами | 20 | 17 | 16 | 15 | 15 | 15 | 15 | 13 | 14 | 14 | 19 | 22 | 195 |
| Днів з дощем | 10 | 7 | 11 | 14 | 15 | 14 | 15 | 13 | 14 | 14 | 14 | 13 | 154 |
| Днів зі снігом | 14 | 13 | 8 | 3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 7 | 13 | 59 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Освіта
- Університет ім. Яна Кохановського в Кельцях та ін.
- Кельцький технологічний університет,[13]
- Свєнтокшиська школа вищої освіти,
- Свєнтокшиський університет у Кельцях,[14]
- Вища школа державного управління,
- Університет права економіки та медичних наук проф. Едвард Ліпінський,[15]
- Університет інформаційних технологій і телекомунікацій у Кельцях,
- Вища духовна семінарія в Кельцях,
- старопольська колегія,
- Університет суспільних наук.
Крім того, в Кельцях є 32 загальноосвітні середні школи, 19 технікумів, 43 початкові школи, 69 дитячих садків і 34 ясла або дитячі клуби, як місцеві, так і приватні.[16]
Відомі люди
- Віленський Костянтин Михайлович — музичний директор драматичного театру ім. Стефана Жеромського;
- Аґнешка Дик — вокалістка гурту «Brathanki»[17]
- Рафал Ольбінський — польський художник;
- Бартломей Сенкевич (* 1961) — польський політик;
- Адольф Совінський (1914—1963) — польський поет, прозаїк, критик, перекладач;
- Міхал Соловов (нар.1962) — польський підприємець та автогонщик, один з найбагатших поляків.
- Станислав Лукасик — польський дипломат.
- Едита Гербусь (* 1981) — польська танцюристка, акторка та співачка.
- Данте Барановський (1882—1925) — організатор Театру в Кельцях у 1922 році.
Цікаві факти
- Торговий ярмарок у Кельцях є другою за розміром торговою виставкою країни після Познанського міжнародного ярмарку.
- Кельці — великий медичний центр. Свентокшиський онкологічний центр — найсучасніший[коли?] у Польщі.[18]
- З 1994 року в Кельцях проводиться щорічна Міжнародна виставка оборонної промисловості (MSPO).
Панорама
![]()
Див. також
Примітки
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Ке́льце // «Словники України» online / Український мовно-інформаційний фонд НАН України. «Ке́льце — іменник середнього роду (місто в Польщі)»
- ↑ а б в Urząd Statystyczny w Kielcach / Kielce. kielce.stat.gov.pl. Процитовано 27 липня 2022.
- ↑ Praca Kielce - oferty pracy. Portal Praca.pl (пол.). Процитовано 27 липня 2022.
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ а б в г Парнікоза, Іван. Українці в Кельцях. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких.
- ↑ Kolańczuk, Aleksander (2017). Ukraińscy emigranci polityczni w życiu naukowym, kulturalnym, społecznym i gospodarczym drugiej rzeczypospolitej: = Ukraïnsʹki polityčni emihranty v naukovomy, kulʹturnomu, suspilʹnomu i hospodarsʹkomu žytti druhoï reči pospolytoï. Przemyśl: Południowo-Wschodni Instytut Naukowy. ISBN 978-83-60374-26-9.
- ↑ Czyżewski Robert o swoim dziadku z Armii URL. Gdy historia sprzed stu lat wraca na ukraiński front.
- ↑ Парнікоза, Іван. Православна ділянка Старого кладовища, поховання вояків УНР. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 04.08.2020.
- ↑ Парнікоза, Іван. Українські поховання на грубешівському цвинтарі. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 25.08.2020 р..
- ↑ Клімат Кельців
- ↑ Witamy w Politechnice Świętokrzyskiej. Politechnika Świętokrzyska (pl-PL) . Процитовано 27 липня 2022.
- ↑ Wszechnica Świętokrzyska w Kielcach – uczelnia (szkoła wyższa). www.ws.edu.pl. Процитовано 27 липня 2022.
- ↑ Вища Школа Економіки, Права та Медичних Наук. Współpraca międzynarodowa (pl-PL) . Процитовано 27 липня 2022.
- ↑ Szkoły w Kielcach. Wikipedia, wolna encyklopedia (пол.). 19 лютого 2022. Процитовано 27 липня 2022.
- ↑ Brathanki — Mamo ja nie chcę za mąż (official video). Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
- ↑ Місто Кельці. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 15 лютого 2012.
Джерела
- Kielce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 21. (пол.) — S. 21.
Посилання
- Про м. Кельці [Архівовано 27 травня 2012 у Wayback Machine.].
| Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

