Кельбаджар
Кельбаджар азерб. Kəlbəcər  | |
|---|---|
 | |
| Координати 40°06′24″ пн. ш. 46°02′18″ сх. д. / 40.106666666667° пн. ш. 46.038333333333° сх. д. | |
| Країна | |
| Адмінодиниця | Кельбаджарський район |
| Висота центру | 1584 ± 1 м |
| Водойма | Трту |
| Офіційна мова | азербайджанська |
| Населення | 450 осіб (листопад 2025) |
| Телефонний код | 237 (Кельбаджарський район) |
| Автомобільний код | 32 |
| GeoNames | 586268 |
| OSM | ↑11821490 ·R (Кельбаджарський район) |
  Кельбаджар Кельбаджар (Азербайджан) | |
 | |
 Кельбаджар у Вікісховищі | |
Кельбаджар (азерб. Kəlbəcər), в минулому Карвачар (вірм. Քարվաճառ) — місто в Азербайджані, адміністративний центр Кельбаджарського району. З 1992 року по 2020 рік перебував у складі самопроголошеної Нагірно-Карабаської Республіки, з 15 листопада 2020, згідно з домовленістю про припинення вогню, Азербайджан встановив контроль над містом[1].
Географія
Місто розташоване на річці Трту, на трасі місцевого значення Дрмбон — Карвачар — Джермаджур — Джермук.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 19.8 °C (67.6 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -7.4 °С (18.7 °F).[2]
| Клімат Кельбаджара | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середня температура, °C | −7,4 | −6 | −0,5 | 6,7 | 11 | 15,5 | 19,8 | 19 | 14,8 | 8 | 2 | −4 | 6,6 |
| Норма опадів, мм | 30.5 | 37.3 | 61.5 | 81.3 | 106.4 | 88.7 | 57.4 | 45.7 | 43.2 | 53.3 | 39.4 | 32.8 | 677.5 |
| Днів з опадами | 7,9 | 8,6 | 11 | 12,1 | 15,1 | 10,2 | 5,6 | 4,7 | 4,9 | 8,3 | 7,1 | 7,4 | 102,9 |
| Вологість повітря, % | 69.5 | 71.2 | 66 | 58.2 | 56.6 | 50.8 | 43.4 | 43.8 | 47 | 58.3 | 62.7 | 69.7 | 58.1 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
У всій античності, з II ст. до н. е. до 90-х рр. IV століття н. е. вірмено-албанський кордон проходив по річці Кура[3][4][5][6][7][8] а територія гавара Вайкунік провінції Арцах входило до складу Великої Вірменії (в V ст. н. е. — васальної Албанії)[9][10][11]. У ранньому середньовіччі — частина вірменського князівства Хачен,[12][13][14] потім частина вірменського мелікства Джраберд[15]. Вперше згадується в рукописі 1402 р. під назвою Каравачар (вірм. — «продавець каменя»).
Спадковими правителями області були князі Допяни.
Неподалік розташований вірменський монастир Дадіванк, зведений у 1214 році Арзухатуном Арцруні, дружиною Вахтанга Тагаворазна. У Дадіванку знаходяться могили князів вірмен[16][17] Араншаїків-Вахтангянів та Допянів.
До моменту російського завоювання Закавказзя був населений в основному курдами. У 1920-х роках був частиною Курдистанського національного повіту («Червоний Курдистан»). У 1930 році організовано Кельбаджарський район, площею 1936 км ². До кінця існування СРСР населення району нараховувало 40,5 тис. осіб (1989). За даними переписів населення 1970 і 1979 років, понад 99 % населення району -- азербайджанці.
У квітні 1993 року район перейшов під контроль Армії Оборони Нагірного Карабаху. Мирним мешканцям було надано час для виходу з району. Колишнє населення міста було розміщено на території Азербайджану як біженці. Зі свого боку, у Карвачарі було поселено біженців з північної частини вірменонаселеного Шаумянівського району, яку влітку 1992 року було зайнято Національною армією Азербайджану.
У ході розкопок, проведених у Карвачарі (Кельбаджарі) археологічною експедицією під керівництвом доктора історичних наук Гамлета Погосяна, на території Хандабердського монастиря (12-13 ст.) було знайдено понад 180 хачкарів і рельєфів із зображенням хреста[18].
1 вересня 2011 р. відкрито нову будівлю школи[19].
Уродженці
- Асланова Рабіят Нурулла кизи (* 1951) — азербайджанський політик, депутат Міллі Меджлісу.
Галерея
-
Табличка при в'їзді в місто на місці колишньої цитаделі. Вірменською мовою написано «Карвачар — цитадель вірменська». -
Другорядна міська вулочка. -
Центральна вулиця міста. -
Один з чотирьох продуктових магазинів. -
Будівля старої школи. -
Будівля нової школи, що наразі будується. -
Карвачарські діти грають у футбол на шкільному футбольному майданчику. -
Один з хачкарів. Під час азербайджанської влади хачкар був зруйнований, а хрест був стертий, що можна помітити відсутністю хреста по середині хачкара.
Примітки
- ↑ Нагірний Карабах. Текст угоди про припнинення війни [Архівовано 15 листопада 2020 у Wayback Machine.] — на сайті Уніан
- ↑ Клімат Кельбаджара. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
- ↑ Encyclopedia Iranica. Armenia And Iran. [Архівовано 21 січня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Paulys Real-Encyclopadie der Classishenen altertums nissenshaft. Erster Band. Stuttgart 1894". p. 1303 (нім.)
- ↑ Плиний Старший, Естественная история, 6, 39 (рос.)
- ↑ Клавдий Птолемей. География, 5, 12 (рос.)
- ↑ А. П. Новосельцев. К вопросу о политической границе армении и кавказской албании в античный период [Архівовано 4 грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ История древнего мира, т.3., М., 1989, стр. 286 (рос.)
- ↑ Мовсес Хоренаци, кн. II, гл. 14(рос.)
- ↑ Анания Ширакаци. Армянская география [Архівовано 8 липня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Карта провинции Арцах Великой Армении [Архівовано 9 травня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ В. А. Шнирельман. Албанский миф [Архівовано 4 квітня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Howorth, Henry Hoyle(1876) History of the Mongols: From the 9th to the 19th CenturyLongmans, Green, and Co. p. 14 (англ.)
- ↑ Аджаиб ад-дунья. Чудеса мира, ред. Смирнова Л. П., М. Наука. 1993 [Архівовано 15 грудня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Раффи. Меликства хамсы. [Архівовано 25 листопада 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Мовсес Каганкатваци, кн. II, гл.17 (рос.)
- ↑ Кіракос Гандзакеци, гл. 10(рос.)
- ↑ В Ереване открылась выставка «Культурные исследования в Арцахе» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Відеорепортаж ArtsakhTV про відкриття школи. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 1 вересня 2011.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).