YaChudo

Квір (фільм)

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.

«Квір»
Queer
Жанрдрама
РежисерЛука Гуаданьїно
ПродюсерЛука Гуаданьїно
Лоренцо Мієлі
СценаристДжастін Куріцкес
На основіроману «Квір» Вільяма Барроуза
У головних
ролях		Деніел Крейг
Дрю Старкі
ОператорСайомбху Мукдіпром
КомпозиторТрент Резнор
Аттікус Росс
МонтажМарко Коста
ХудожникСтефано Байзі
Б'яджо Ферзіні
КостюмерДжонатан Андерсон
КінокомпаніяFrenesy Film Company
Fremantle North America
Дистриб'юторA24
«Артхаус Трафік» (Україна)
Тривалість135 хвилин
Моваанглійська
іспанська
КраїнаІталія
США
Рік2024
Дата виходу3 вересня 2024 (81-й Венеційський міжнародний кінофестиваль)
24 квітня 2025 (прокат в Україні)
Кошторис48 000 000 € Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 24176060
a24films.com/films/queer Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: «Квір» у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Квір» (англ. Queer) — італійсько-американський драматичний кінофільм, зрежисований Лукою Гуаданьїно, його другий фільм 2024 року. Екранізація однойменного напівавтобіографічного роману Вільяма Барроуза. За словами режисера, «Квір» — його найособистіший фільм[1][2].

Фільм став відомим ще на стадії створення через наявність у ньому «скандальних» гомосексуальних секс-сцен[1]. Головні ролі виконали Деніел Крейг і Дрю Старкі. В кінопресі образ самотнього американського експатріанта неодноразово називався «роллю всього життя» Деніела Крейга[3][4]. За неї актора висували на премії «Золотий глобус», «Вибір критиків» і премію Гільдії кіноакторів США.

Прем'єра відбулась 3 вересня 2024 року в основній конкурсній програмі 81-го Венеційського міжнародного кінофестивалю, де критики сприйняли стрічку переважно позитивно. Вихід «Квіра» в американський прокат відбувся 27 листопада 2024 року, в Україні фільм показали з 24 квітня 2025 року[5].

Сюжет

Дія відбувається на початку 1950-х років у Мехіко. Вільям Лі, ветеран війни, американський експатріант, перебивається тимчасовими роботами. Блукаючи міськими клубами, відчайдушно самотній, опіумно залежний Лі захоплюється значно молодшим за нього моряком Юджином Аллертоном[6]. Аллертон тримає від Лі емоційну дистанцію, незрідка з'являючись на публіці у супроводі жінки, пояснюючи, що він не відчуває себе гомосексуалом так, як це робить Лі.

Разом вони вирушають у подорож до Еквадору за аяваскою — психоактивним напоєм, що начебто має телепатичний ефект[7]. Наркотична залежність Лі призводить до нападу дизентерії. Коли мандрівники дістаються Кіто, їм допомагає доктор Коттер, фахівчиня з аяваски. Вони випивають напій, після чого переживають яскраві галюцинації, в яких їхні тіла неначе об'єднуються один з одним.

Через два роки шляхи Лі та Аллертона розійшлись. Лі повідомляють, що юнак поїхав до Південної Америки, як екскурсовод. Вночі чоловік бачить сон, у якому він вбиває Аллертона зі свого пістолета. Його тіло зникає, після чого розчиняється й сам Лі.

У фінальній сцені фільму суттєво постарілий Лі, лежачи у ліжку, уявляє поряд із собою молодого Аллертона. Чоловік помирає на самоті. В останні секунди його життя в його тілі жевріються танцюючі кольорові полоси — за визначенням журналу Time, «вони нагадують нам, що одного дня світло повстане від темряви для майбутніх поколінь гомосексуалів, і тоді самотність вже не буде такою всеохоплюючою»[8].

У ролях

  • Деніел Крейг — Вільям Лі
  • Дрю Старкі — Юджин Аллертон
  • Леслі Менвілл — доктор Коттер
  • Джейсон Шварцман — Джо
  • Генрі Зага — Вінстон Мур
  • Андра Урсута — Мері
  • Дрю Дрогі — Джон Дьюм
  • Еріел Шульман — Том Вестон
  • Девід Лоурі — Джим Кокен
  • Лісандро Алонсо — містер Коттер
  • Омар Аполло — юнак у барі
  • Міхаель Борреманс — доктор

Створення

Лука Гуаданьїно у 2024 році

У 2022 році на знімальному майданчику попереднього фільму Луки Гуаданьїно «Суперники» режисер передав сценаристові Джастіну Куріцкесу роман Вільяма Барроуза «Квір» зі словами: «Прочитай сьогодні й повідом, чи хочеш написати для мене сценарій». За словами Куріцкіса, в адаптації роману він намагався побудувати міст між двома «блискучими митцями» — Барроузом і Гуаданьїно. Сценарист побачив у своєму завданні виклик для себе, оскільки «це досить шалена книга, яка не написана безпосередньо для екрана»[9].

У грудні 2022 року було оголошено про початок роботи над фільмом. На головну роль одразу ж був затверджений Деніел Крейг. У кастингу Дрю Старкі допоміг Крейг, який побачив запис проб молодого актора та сказав Гуаданьїно: «Це він». Ані Крейг, ані Гуаданьїно раніше не чули про Старкі та його «зірковий» телесеріал «Зовнішні мілини»[10]. Ролі в фільмі виконали також непрофесіонали: співак Омар Аполло, художник Міхаель Борреманс, скульпторка Андра Урсута, кінорежисери Девід Лоурі та Лісандро Алонсо[11].

Знімальний процес проходив з квітня по червень 2023 року в Римі, на кіностудії Cinecittà. Гуаданьїно назвав «Квір» своїм найособистішим фільмом і даниною поваги дуету кінорежисерів Майклу Пауеллу та Емерику Прессбургеру: «Я дивився „Червоні черевички“ щонайменше 50 разів і думаю, що Пауелл-Прессбургер оцінили б численні та досить скандальні секс-сцени „Квіру“»[1].

Режисер двічі скорочував фільм під час монтажу. Його оригінальна версія тривала 3 години 20 хвилин, друга — 2 години 31 хвилину[12]. Фінальний варіант «Квіру» сягнув позначки у 2 години 15 хвилин. Творчий директор Венеційського міжнародного кінофестивалю Альберто Барбера був проти скорочування стрічки, заявивши, що Гуаданьїно вирізав «далеко не останні речі для сюжету та розробки персонажа»: «Всі блукання Крейга гей-клубами Мехіко, цією дивовижною фауною гей-життя, в пошуках пригод. Сподіваюсь, що рано чи пізно Гуаданьїно зробить режисерську версію, у протилежному разі ви не побачите прекрасних речей»[13].

Музика

Музичний супровід до фільму написав постійний композиторський дует Трент Резнор—Аттікус Росс. Творці музики надихались методом нарізок, розробленим автором роману Вільямом Барроузом. У саундтреці використані інструментальні семплери для створення «тонких, мереживних» фортепіанних соло та оркестрових композицій, що виконуються цілковито дерев'яними духовими інструментами[14].

Головною музичною темою фільму є «Love», яка неодноразово повторюється протягом його дії. «Квір» завершується оригінальною піснею «Vaster than Empires», яку виконали класик бразильської музики Каетану Велозу та сам Трент Резнор. Її текст був взятий із записів у щоденнику Вільяма Барроуза[14]. Також Резнор-Росс, спільно зі співаком Омаром Аполло, написали пісню «Te Maldigo», яку Аполло мав виконувати у своїй камео-сцені, проте у фінальній версії фільму вона була вирізана[15].

Серед інших пісень, використаних у фільмі: «Come as You Are» та «Marigold» гурту Nirvana, «All Apologies» у виконанні Шинейд О'Коннор, «17 Days» та «Musicology» Прінса, «Leave Me Alone» гурту New Order тощо. Курт Кобейн, фронтмен гурту Nirvana, був у дружніх стосунках із Барроузом в останні пів року свого життя. «Вводячи музику Nirvana на початку цієї екранізації, Гуаданьїно опосередковано (можливо, й цілком усвідомлено) присвячує фільм Кобейну тією ж мірою, що й Барроузу» — писала критик The Daily Beast Кая Шуньята[16].

Сприйняття

Команда фільму на венеційській прем'єрі, вересень 2024 року

Вперше «Квір» могли показати на 77-му Каннському кінофестивалі, але в цей період фільм ще не був готовий[17]. 3 вересня 2024 року стрічку показали в рамках основної конкурсної програми 81-го Венеційського міжнародного кінофестивалю, де після завершення показу публіка аплодувала стоячи 11 хвилин[18].

Творчий директор Венеційського кінофестивалю Альберто Барбера назвав роль Крейга «найвеличнішою в його житті» та заявив, що здивується, якщо актор не буде нагороджений у Венеції кубком Вольпі за найкращу чоловічу роль[19]. З 10 по 16 вересня того ж року відбулись спеціальні покази «Квіра» на міжнародному кінофестивалі у Торонто. За словами члена відбіркової комісії фестивалю Аніти Лі, фільм є «галюциногенною одіссеєю, скупаною в болючій жадобі»[7].

У листопаді 2024 року міська адміністрація скасувала показ стрічки на фестивалі MUBI Fest Istanbul у Стамбулі через її «провокативний контент». Лука Гуаданьїно прокоментував інцидент так: «Цікаво, чи дивилися вони фільм, чи просто судять про нього з огляду на опис, чи, скажімо, легковажну дурість деяких журналістів, які зосередилися на тому, що Джеймс Бонд став геєм»[20].

«Квір» переважно позитивно сприйняли критики. Натепер її рейтинг на Metacritic складає 72 %, на Rotten Tomatoes — 77 %[21][22]. Девід Руні (The Hollywood Reporter) відзначив анахронічний музичний супровід «цього дивного, спокусливого фільму», «просочений меланхолією»[23]. З протилежної сторони про «Квіра» відгукнувся Леонардо Гой (The Film Stage), який побачив у ньому «порожнечу» та «провал фантазії»[24].

Серед прихильників фільму в кінематографічному середовищі — режисери Едвард Бергер, Деніел Шайнерт, Селін Сон, Джон Вотерс, Аґнешка Голланд, Дені Вільнев[25][26][27]. Незалежний режисер Азазель Джейкобс порівняв «Квір» із «Птахою» Андреа Арнольд: «Майже рівноцінні інверсії у кількості магії та реалізму, обидва використовують фантастичне для досягання вищої правди так, як я люблю, і надихаюсь цим для своїх фільмів»[25].

Нагороди

Попри номінування Деніела Крейга на всі основні премії «сезону кінонагород», актора в останній момент проігнорували Академія кінематографічних мистецтв і наук та їхня премія «Оскар». Критик Variety Деніел Д'Аддаріо припускає, що академіки не бажають мати справу з фільмами на секс-теми, як-то, окрім «Квіра», «Хороша погана дівчинка» та «Суперники»: «Секс у цих стрічках і є сюжет — до тої міри, що глядачу, можливо, стане ніяково»[28].

Примітки

  1. ↑ а б в Guadagnino: «Queer sarà il mio film più personale». Архів оригіналу за 23 червня 2024. Процитовано 13 серпня 2024.
  2. ↑ Caitlynn McDaniel (29 жовтня 2024). Daniel Craig Falls Hard For Drew Starkey in New ‘Queer’ Trailer (укр.). «Gayety». Процитовано 20 листопада 2024. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
  3. ↑ Luca Guadagnino's ‘Queer' is 3 Hours — Set to Premiere at Venice
  4. ↑ Luca Guadagnino's ‘Queer,’ Starring Daniel Craig, Set for New York Film Festival
  5. ↑ «Квір» — «Артхаус Трафік»
  6. ↑ Luca Guadagnino's Venice-Bound ‘Queer,’ Starring Daniel Craig and Drew Starkey, Gets a First Look
  7. ↑ а б Queer — TIFF
  8. ↑ Breaking Down the Gorgeously Symbolic Ending of Queer
  9. ↑ Justin Kuritzkes: Luca Guadagnino's ‘Queer’ Is a ‘Bridge’ Between ‘Two Brilliant Artists’
  10. ↑ Is Outer Banks Star Drew Starkey Hollywood's Next Prestige Heartthrob?
  11. ↑ Artists Michaël Borremans and Andra Ursuta to star in Luca Guadagnino's new film «Queer.»
  12. ↑ Calendario delle proiezioni per il pubblico della 81. Mostra Internazionale d'Arte Cinematografica
  13. ↑ Venice Boss «Feels Bad» That ‘Queer' Was Trimmed by Over an Hour
  14. ↑ а б Out Now: Trent Reznor and Atticus Ross' Original Score for Luca Guadagnino's Queer
  15. ↑ Trent Reznor and Atticus Ross on Working With Omar Apollo and Caetano Veloso for Luca Guadagnino's Queer
  16. ↑ Kurt Cobain's Music Is One of the Most Important Parts of ‘Queer’
  17. ↑ Luca Guadagnino's ‘Queer’ to Premiere at Cannes?
  18. ↑ Luca Guadagnino's ‘Queer’ Earns 11-Minute Ovation At Venice Film Festival
  19. ↑ Alberto Barbera on the Return of Erotic Cinema in Venice, U.S. Indie Movies and Netflix Being MIA
  20. ↑ У Туреччині заборонили показ фільму «Квір»
  21. ↑ Queer — Metacritic
  22. ↑ Queer — Rotten Tomatoes
  23. ↑ ‘Queer’ Review: Daniel Craig Burns a Hole in the Screen With Obsessive Desire in Luca Guadagnino's Trippy Gay Odyssey
  24. ↑ Venice Review: Luca Guadagnino's Queer is a Hollow, Stylized Vessel of a Film
  25. ↑ а б 65 Directors Pick Their Favorite Films of 2024
  26. ↑ The Best Movies of 2024, According to John Waters An enthusiastic recollection of the outré offerings you should have seen this year
  27. ↑ Best Movies of 2024: First Viewings & Discoveries and Individual Ballots
  28. ↑ Are the Oscars Scared of Sex?
  29. ↑ Full awards and nominations of Queer
  30. ↑ 14th AACTA International Awards


Ця сторінка належить до добрих статей української Вікіпедії.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).